Ухвала суду № 44504605, 02.06.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 825/842/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Скалозуб Ю.О. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 червня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Чаку Є.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства "Діалог плюс" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року адміністративний позов Приватного підприємства "Діалог плюс" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправною та скасування вимоги, зобов'язання вчинити певні дії - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано повністю податкову вимогу Державної податкової інспекції у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області за № 376-25 від 11 березня 2015 року.

Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Чернігові ГУ ДФС у Чернігівській області внести відомості до картки особового рахунку платника податку на додану вартість приватного підприємства "Діалог плюс" про відсутність податкового боргу в розмірі 30 440,00 грн.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ПП "Діалог Плюс" (код 37418576) зареєстровано в якості юридичної особи та перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Чернігові, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 27 січня 2015 року.

У зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання визначеного у податковій декларації по податку на додану вартість від 19 лютого 2015 року ДПІ у м. Чернігові була сформована та вручена ПП "Діалог Плюс" податкова вимога від 11 березня 2015 року № 376-25 на загальну суму 30 440,00 грн.

Не погоджуючись з такими діями відповідача та вважаючи висновки податкового органу про сплату податкового боргу необґрунтованими та протиправними, позивач звернуся до суду з даним адміністративним позовом.

Судом встановлено, що 19 лютого 2015 року ПП "Діалог Плюс" було подано до ДПІ у м. Чернігові декларацію по податку на додану вартість на суму 46 552,00 грн.

Разом з цим, з картки обліку платника податків за платежем податок на додану вартість вбачається, що станом на 24 лютого 2015 року за ПП "Діалог Плюс" рахувалась переплата у сумі 16 112,00 грн., а станом на 02 березня 2015 року за ПП "Діалог Плюс" обліковується заборгованість у сумі 30 440,00 грн. у зв'язку з несплатою податкового зобов'язання за декларацією з податку на додану вартість від 19 лютого 2015 року (46 552,00 грн. - 16 112,00 грн.).

Згідно п.п.14.1.156 статті 156 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання. Перелік податків, визначених законодавство України, встановлений в ст. 9 ПК України. Одним із загальнодержавних податків є податок на прибуток. За своєю правовою природою авансові внески є невід'ємною частиною податку на прибуток, що сплачені авансом.

Підпунктом 14.1.153 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до п. 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 статті 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п. 203.2 статті 203 ПК України, сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Так, пп. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Разом з тим, відповідно п. 38.1 статті 38 Податкового кодексу України, виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Відповідно до п. 8.1 статті 8 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Положенням п. 25.2 статті 25 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", визначено, що ініціювання переказу за допомогою електронних платіжних засобів має оформлюватися відповідними документами за операціями із застосуванням електронних платіжних засобів, що визначаються правилами платіжних систем.

Відповідно до п. 24.3 статті 24 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", при використанні документа на переказ готівки ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття до виконання банком або іншою установою - учасником платіжної системи документа на переказ готівки разом із сумою коштів у готівковій формі. Прийняття документа на переказ готівки до виконання засвідчується підписом уповноваженої особи банку або іншої установи - учасника платіжної системи чи відповідним чином оформленою квитанцією.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, ініціювання переказу грошових коштів (податкового зобов'язання по ПДВ) було здійснено позивачем без порушення строків передбачених п. 203.2 статті 203 ПК України, шляхом здійснення сплати сум податку на додану вартість у розмірі 22 840,00 грн., 7 600,00 грн. та 16 112,00 грн. згідно платіжних доручень від 09 лютого 2015 року № 150, 23 лютого 2015 року № 151 та 24 лютого 2015 року № 44.

Так, кошти у сумі 16 112,00 грн. за платіжним дорученням від 24 лютого 2015 року № 44 були перераховані банком до ДПІ у м. Чернігові. В той же час, платежі у розмірі 22 840,00 грн. та 7 600,00 грн. згідно платіжних доручень від 09 лютого 2015 року № 150, від 23 лютого 2015 року № 151 банком не були проведені. У зв'язку із цим позивач звертався до банку із заявами від 10 лютого 2015 року № 26, від 23 лютого 2015 року № 28 з проханням прискорення проведення платежу за вказаними платіжними дорученнями, однак, як вбачається з відповідей від 10 березня 2015 року та 20 березня 2015 року банк не надав жодних пояснень з приводу невиконання зобов'язань по розрахунково-касовому обслуговуванню рахунку.

Слід зазначити, що ПП "Діалог Плюс" повідомляло ДПІ у м. Чернігові листами від 10 лютого 2015 року № 25 та від 23 лютого 2015 року № 27 про своєчасну сплату сум ПДВ за січень 2015 року та надавало копії відповідних платіжних доручень № 150 та № 151.

Пунктом 129.6 статті 129 Податкового кодексу передбачено, що за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, в даному випадку, є завершеним для платника з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника, а у разі несвоєчасного надходження до державного бюджету грошових коштів не з вини платника податку, останній звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів.

З аналізу наведених норм та обставин вбачається, що податковий орган протиправно та необґрунтовано прийняв податкову вимогу від 11 березня 2015 року №376-25, оскільки затримка перерахування коштів у державний бюджет за податковими зобов'язаннями позивача відбулася не з вини підприємства, а з вини банка, про що податковий орган був обізнаний. В той же час, платником податків було дотримано вимог податкового законодавства при сплаті узгодженого боргу - своєчасно та в повному обсязі перераховано кошти.

Слід зазначити, що апелянтом жодним чином не було спростовано доводів, викладених в рішенні суду першої інстанції та взагалі не відреаговано на посилання позивача та суду на порушення законодавства саме банком.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку про протиправність висновків відповідача про наявність у позивача податкової заборгованості.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного адміністративного позову.

Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.