Ухвала суду № 44503589, 26.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

26 травня 2015 року

справа № 804/13110/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі № 804/13110/14 за адміністративним позовом Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області про скасування вимоги,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області (далі - відповідач) про скасування вимоги про сплату боргу №Ю-14 від 02.06.2014 року.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у задоволенні позову відмовлено.

Позивач не погодився із рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі позивач наголошує на тому, що судом першої інстанції не повно досліджено обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, не прийнято до уваги той факт, що сума боргу, визначена у оскарженій вимозі, складається з окремих рішень, які самі по собі вже є виконавчими документами та кожне окремо були пред’явлені для примусового виконання.

Позивач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представники позивача у судовому засіданні підтримали вимоги апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Відповідач у судове засідання не направив свого представника, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.06.2014 р. заступником начальника Управління пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області, на підставі ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” було складено вимогу №Ю-14 про сплату боргу КП “Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства” Нікопольської міської ради, а саме: фінансових санкцій (штрафів) та пені в сумі 202 091,09 грн..

10.06.2014р. позивач направив запит до Пенсійного органу за вих. №6-0127/1274 відносно даної вимоги.

У відповіді відповідач зазначив, що вимога №Ю-14 від 02.06.2014 р. складається з фінансових санкцій та пені за несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, які знаходилися на оскарженні в суді, та по яких винесені відповідні рішення, з переліком останніх.

Позивач, не погодившись із вищевказаною вимогою, звернувся до Головного управління ПФУ у Дніпропетровській області та ПФУ. Правомірність складання вимоги була підтверджена рішенням про результати розгляду Головним управління ПФУ у Дніпропетровській області від 09.07.2014 р. № 15855/07/30 та рішенням Пенсійного фонду України від 11.08.2014 р. № 20953/09-10.

У відповідності до п.1 ч.1 ст.14 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, страхувальниками є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об’єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об’єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно п.6 ч.2 ст.17 цього Закону страхувальник зобов’язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду або у випадках, передбачених цим Законом, на рахунок Накопичувального фонду - день списання установою банку, установою Державного казначейства України суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду.

Згідно п.“в” ч.ч.1, 3 п.8.2. “Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України”, затвердженої Поставою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1, органи Пенсійного фонду надсилають страхувальникам вимогу про сплату недоїмки в таких випадках: якщо страхувальник має на кінець звітного періоду борги зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені.

У випадках, визначених підпунктами “б” та/або “в” цього пункту, вимога надсилається протягом п’яти робочих днів, наступних за календарним місяцем, в якому виникла або зросла недоїмка зі сплати страхових внесків (заборгованість зі сплати фінансових санкцій (штрафів) та пені).

Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників.

Положеннями п.8.8, п.8.9. Постанови № 21-1 встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, орган Пенсійного фонду звертається у встановленому законом порядку і подає вимогу до відповідного органу державної виконавчої служби, якій зазначає суму боргу за даними карток особових рахунків платників на дату подання.

До сум боргу, що подаються до органів державної виконавчої служби за даними карток особових рахунків платників, включаються також суми узгоджених з платником, але не сплачених у встановлений термін фінансових санкцій (штрафів) та пені.

Якщо протягом наступного базового звітного періоду страхувальник наростив суми боргу, то після проходження відповідної процедури узгодження та оскарження до органу державної виконавчої служби подається вимога тільки на суму зростання боргу.

Так, станом на 01.06.2014р. на особовому рахунку позивача обліковувалась недоїмка в розмірі 202 091,09 грн., у зв’язку з чим Управлінням Пенсійного фонду України в м. Нікополі та Нікопольському районі сформовано вимогу від 02.06.2014р. № Ю-14.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в тому, що оскаржена вимога сформована відповідачем правомірно.

Доводи апеляційної скарги зазначених висновків суду першої інстанції не спростовують, підстави для скасування законної постанови суду першої інстанції відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Нікопольське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства" - залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року у справі № 804/13110/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 02.06.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак