Постанова № 44502037, 27.05.2015, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

27 травня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/63/15

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Борзаниці С.В.,

при секретарі судового засідання - Дюкаревій М.І.,

за участю:

прокурора - Постельги І.В.,

представника позивача - не прибув,

представника відповідача - не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом прокурора Старобільського району в інтересах держави в особі Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода» про стягнення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 12856,00 грн. за період з 30.07.2014 по 28.02.2015, -

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов Прокурора Старобільського району в інтересах держави в особі Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Обласного комунального підприємства «Компанія «Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода» про стягнення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 12856,00 грн. за період з 30.07.2014 по 28.02.2015.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що у Обласного комунального підприємства «Компанія Луганськвода» в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія Луганськвода» (далі - ВП «СУ ОКП «Компанія Луганськвода») утворився податковий борг по авансових внесках з податку на прибуток у сумі 12856,00 грн. за період з 30.07.2014 по 28.02.2015

Вказаний борг виник у зв'язку з несплатою грошового зобов'язання самостійно визначеного в податковій декларації за 2013 рік, яка надана до Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області (далі Старобільської ОДПІ) 03.03.2014 та якою ВП «СУ ОКП «Компанія Луганськвода» самостійно задекларовано суми сплату авансового внеску на 2014 рік, що підлягає сплаті із щомісячним нарахуванням у розмірі 1607,00 грн.

На виконання вимог п.п. 59.1, 59.З ст.59 Податкового кодексу України Старобільскою ОДПІ було сформовано податкову вимогу від 07.11.2014 № 73, яку направлено поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення і отримано уповноваженою особою ВП СУ ОКП «Компанія Луганськвода 19.11.2014. Дана вимога є чинною.

Станом на день звернення прокурора з позовною заявою заборгованість у сумі 12856,00 грн. до цього часу не перераховано до бюджету.

З огляду на наведене, прокурор просить стягнути до бюджету кошти з рахунків у банках, які обслуговують ОКП «Компанія «Луганськвода» в особі ВП «СУ ОКП «Компанія Луганськвода» податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 12856,00 грн, який утворився за період з 30.07.2014 по 28.02.2015.

Прокурор у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі, надав уточнений розрахунок заборгованості та пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, надав.

В судове засідання представник позивача не прибув, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином. (а.с. 86).

Представник відповідача в судове засідання не прибув, надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав в повному обсязі (а.с. 87).

Дослідивши надані докази, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до положень п.2 ст.121 Конституції України на органи прокуратури покладається обов'язок представляти інтереси держави у випадках, визначених законом.

Статтею 36-1 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що представництво прокуратурою інтересів держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів держави у випадках, передбачених законом.

Позивач, є суб'єктом владних повноважень, який в даних правовідносинах реалізує повноваження надані йому, зокрема, Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що Обласне комунальне підприємство «Компанія Луганськвода» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Луганської міської ради 17.06.2003 за №13821200000001457 (код 32538783), що підтверджується довідкою з ЄДОПОУ та витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та статутом (а.с. 46, 51,78,).

Відокремлений підрозділ «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія Луганськвода» є відокремленим підрозділом без права юридичної особи, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та положенням про ВП «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія Луганськвода» (а.с. 47-50, 52).

Пунктом 3.1 Положення відокремленого підрозділу «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія Луганськвода» (далі - Положення) встановлено, що управління не є юридичною особою та є відокремленим підрозділом Підприємства - ОКП «Компанія «Луганськвода».

Пунктом 3.6 Положення встановлено, що усі юридичні дії вчиняються Управлінням від імені Підприємства. Підприємство несе відповідальність за всіма зобов'язаннями Управління.

Пунктом 3.7 Положення встановлено, що для здійснення своїх завдань Управління має право представляти інтереси Підприємства у місцевих органах державної влади та управління, правоохоронних органах, підприємствах, установах, організаціях, у відносинах з фізичними особами.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 14 Податкового кодексу України наведено перелік основних понять, які використовуються у Податковому кодексі України, зокрема:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Згідно пункту 56.11 статті 56 ПК України, не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України в редакції, чинній на час існування спірних правовідносин, платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань.

При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно.

Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом.

Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

03 березня 2014 Відокремленим підрозділом «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода» подано до Старобільської ОДПІ Міндоходів у Луганській області розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку на прибуток підприємства за 2013 рік, в якому самостійно задекларовано суми сплати авансового внеску, що підлягає сплаті у наступні дванадцять місяців із щомісячним нарахуванням у розмірі 1607,00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що на час розгляду справи у зв'язку з несплатою Відокремленим підрозділом «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія Луганськвода» авансових внесків з податку на прибуток на суму 12856,00 грн., відповідач має податковий борг який виник з самостійно задекларованих, але несплачених податкових зобов'язань по авансових внесках на прибуток за період з 30.07.2014 по 28.02.2015

Наявність вказаного податкового боргу підтверджується також довідкою про податкову заборгованість (а.с.8), уточненим розрахунком суми боргу, підтвердженим керівником Відокремленим підрозділом «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія Луганськвода» (а.с. 95) та обліковою карткою платника податків (а.с. 10,11).

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до п. 95.1, 95.3 ст. 95 ПК України, зокрема, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. (підпункти 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України).

Пунктом 59.1 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Пунктом 59.3 статті 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Згідно з пунктом 59.4 статті 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Через несплату суми узгодженого податкового зобов'язання в установлені законодавством строки, на виконання вимог п.п. 59.1, 59.З ст.59 Податкового кодексу України Старобільскою ОДПІ було сформовано податкову вимогу від 07.11.2014 № 73, яку направлено ВП «СУ ОКП «Компанія «Луганськвода» поштою рекомендованим листом з повідомленням про вручення і отримано уповноваженою особою 19.11.2014. Дана вимога є чинною, докази оскарження вимоги відсутні. (а.с.13).

Згідно з пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Підпунктом 60.1.1 пункту 60.1 статті 60 Податкового кодексу України передбачено, що податкова вимога вважається відкликаною, якщо, зокрема, сума податкового боргу самостійно погашається платником податків або органом стягнення.

Таким чином, надіслана платнику податків податкова вимога на податковий борг, що не погашений, не втрачає своєї правової дії.

Пунктом 38.1.ст. 38. ПК України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач за час судового розгляду справи доказів, які б спростовували доводи прокурора, суду не надав, у добровільному порядку податкову заборгованість з узгодженого податкового зобов'язання не сплатив, суду надані належні докази в обґрунтування позовних вимог, як це передбачено частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а також частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, що є підставою для задоволення позову.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор та позивач звільнені від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 14, 16, 20, 49, 54, 57, 60, 87, 95 Податкового кодексу України, статтями 11, 71, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов прокурора Старобільського району в інтересах держави в особі Старобільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода" в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода» про стягнення податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у сумі 12856,00 грн. за період з 30.07.2014 по 28.02.2015, - задовольнити.

Стягнути до бюджету з Обласного комунального підприємства "Компанія "Луганськвода" (код 32538783) в особі відокремленого підрозділу «Старобільське управління обласне комунальне підприємство «Компанія «Луганськвода», за рахунок коштів у банках, що обслуговують Обласне комунальне підприємство "Компанія "Луганськвода", податковий борг з авансового внеску з податку на прибуток за період з 30.07.2014 по 28.02.2015 у сумі 12856,00 грн (дванадцять тисяч вісімсот п'ятдесят шість гривень 00 копійок) на рахунок р/р 33119347700331, УК у Старобільському районі, МФО 804013, код 37858396, призначення платежу - авансові внески з податку на прибуток (11024000).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 02 червня 2015 року.

Суддя С.В. Борзаниця