ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 червня 2009 року Справа № 2а-3362/09/2370
11 год. 00 хв. м.Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Кульчицького С.О.,
при секретарі-Руденко Ю.В.,
за участю представника:
позивача-ОСОБА_1 (довір. від 12.12.2008р.НОМЕР_1)
відповідача-не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції в Черкаському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення боргу,
ВСТАНОВИВ:
Державна податкова інспекція в Черкаському районі Черкаської області звернулась до суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 750 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач, в порушення вимог Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" від 28.06.1999р. №746/99 (далі-Указ Президента України) не сплачував єдиного податку в установленому законодавством порядку, внаслідок чого виник податковий борг у сумі 750 грн.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав а повному обсязі та просив позов задовольнити.
Відповідач до зали судового засідання не з'явився, заперечення на позов не надавав, явку своїх представників на судовий розгляд справи не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Відповідно до ч.5 ст.107 КАС України копія ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі та копія позовної заяви з додатками була надіслана відповідачу разом з інформацією про його процесуальні права і обов'язки.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, об'єктивно оцінивши докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на таке.
ОСОБА_2, зареєстрована як фізична особа-підприємець Черкаською районною державною адміністрацією Черкаської областіІНФОРМАЦІЯ_1р. за НОМЕР_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 Відповідно до довідки відІНФОРМАЦІЯ_1 року НОМЕР_4взята на облік платників податків в державній податковій інспекції в Черкаському районіІНФОРМАЦІЯ_1р. за НОМЕР_5.
На підставі заяви ОСОБА_2. від ІНФОРМАЦІЯ_2р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, відповідачу було видано свідоцтво від ІНФОРМАЦІЯ_3р. серії НОМЕР_6, згідно якого він є платником єдиного податку.
Згідно Указу Президента України ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. З моменту реєстрації ОСОБА_2. платником єдиного податку ставка єдиного податку становила 150 грн.
В 2007 році фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2було нараховано єдиний податок в сумі 900 грн. Відповідно до Указу Президента України суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України, проте відповідач сплати єдиного податку в повному обсязі не здійснив. ІНФОРМАЦІЯ_2 року відповідачем було сплачено 150 грн. єдиного податку. Таким чином, станом на 10.06.2009 року за відповідачем обліковується податковий борг в розмірі 900-150=750 грн.
В зв'язку з виникненням податкового боргу та у відповідності до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 № 2181-ІІІ на адресу відповідача була надіслана перша податкова вимога від 27.02.2008р. № 1/28 на суму 750 грн., яка була отримана відповідачем особисто, про що свідчить підпис на поштовому повідомленні. Відповідно до пп.6.2.3.б п.6.2. ст.6 Закону № 2181 та в зв'язку з непогашенням платником податків суми податкового боргу у встановлений строк, відповідачу була направлена друга податкова вимога від 01.04.2008р. № 2/300 на суму 750 грн., яка теж була отримана 05.04.08р. відповідачем особисто. Проте узгоджений податковий борг сплачений не був.
Внаслідок існування податкового боргу у відповідача, за ним в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 19.02.2008р. була зареєстрована податкова застава за НОМЕР_7, запис про яку не вилучений до моменту розгляду справи в суді.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до суду про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати єдиного податку.
Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України № 2181-ІІІ податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності, запроваджена Указом Президента України, передбачає особливий порядок оподаткування суб'єктів малого підприємництва шляхом сплати єдиного податку. Крім того, єдиний податок не включено до переліку видів податків і зборів (обов'язкових платежів), що справляються на території України, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” від 25.06.1999 № 1251-ХІІ. Таким чином, терміни подачі розрахунку про сплату єдиного податку суб'єктом малого підприємництва встановлені саме вищевказаним Указом.
Пунктом 2 Указу Президента України передбачено, що ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Виходячи із зазначених норм, суд приходить до висновку, що сплата єдиного податку не пов'язана з отриманням доходу, отже єдиний податок відповідачем сплачуватись повинен.
Згідно з пп. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
Оскільки податкове зобов'язання відповідача в сумі 750 грн. не було сплачене в установлені строки, таке зобов'язання визнається податковим боргом, який підлягає сплаті.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
На підставі ч.3 ст.160 КАС України в судовому засіданні 30.06.2009 проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 06.07.2009р., про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню .
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) згідно ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97,ч. 2 ст. 128, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд -
ПОСТАНОВИВ:
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_8)
на користь Державного бюджету через державну податкову інспекцію у Черкаському районі Черкаської області (18000, м.Черкаси, вул. Енгельса, 157, код ЄДРПОУ 34503239) заборгованість зі сплати єдиного податку у сумі 750 грн. (сімсот п'ятдесят гривень 00 копійок).
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.