Постанова № 4450040, 25.08.2009, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

м. Львів, вул. Чоловського, 2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-4654/09/1370

25 серпня 2009 року  

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді  - Качур Р.П.

при секретарі  - Дрозді І.С.

За участю представників сторін:

від позивача:  ОСОБА_1 (довіреність № 01-7/180-436 від 01.04.2009 р.)

від відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 3369, 90 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Позов заявлено Львівським обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення 3369, 90 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» відповідачем не сплачено адміністративно-господарських санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів Львівському обласному відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

Позивач просить стягнути з відповідача адміністративно-господарську санкцію за незабезпечення встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, що підтверджується самостійно поданим Звітом за 2008 рік № 46/101/777 від 02.03.2009 року та пеню, нараховану за несвоєчасну сплату адміністративних санкцій в розмірі 120,90 грн. В даному звіті відповідачем самостійно нараховано суму адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів в розмірі 3249,25 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця. Суб'єкти господарювання самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць, виходячи з вимог ст. 18 цього Закону. Крім того, використання нормативу робочих місць, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких місце роботи є основним.

Як вбачається із поданого відповідачем Звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2008 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу (осіб) відповідача становить у цьому році 11 осіб (рядок 01). Чисельність інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» - 1 особа, фактично працює інвалідів - 0 осіб.

Відповідно до ч.1 ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк

Позивачем за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій нараховано відповідачеві пеню в розмірі 120,90 грн. Загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем станом на момент розгляду справи становить 3369,90 грн., а саме: 3249 грн. - основний борг, 120,90 грн. - пеня.

Враховуючи вищенаведене та те, що відповідачем позовні вимоги визнано повністю та не сплачено заборгованість зі сплати адміністративно-господарських санкцій, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 69-71, 86, 94, 98, 158, 160, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), суд -

П О С Т А Н О В И В :

1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.  Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ЛФ ВАТ «Кредо банк», МФО НОМЕР_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_3) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (79000, м. Львів, пл.. Маланюка, 6, р/р 31213230700002 в УДК у Львівській області, МФО 825014, код ЄДРПОУ 23949066) заборгованість в розмірі 3369,90 грн.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 26 серпня 2009 р.

Суддя Р.Качур