Рішення № 44498835, 25.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 375/1058/14 Головуючий у І інстанції Нечепоренко Л.М.Провадження № 22-ц/780/2100/15 Доповідач у 2 інстанції Коцюрба О. П.Категорія 46 25.05.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

25 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого - Коцюрби О.П.,

Суддів - Журби С.О., Сержанюка А.С.,

При секретарі - Химинець Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 23 вересня 2014 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Синявське» до ОСОБА_2 про відшкодування майнової шкоди,-

Заслухавши доповідь судді Апеляційного суду, пояснення сторін, вивчивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся із вказаним позовом в Рокитнянський районний суд Київської області, посилаючись на те, що 04 жовтня 2004 року попереднім товариством ВАТ «Синявське» із ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 37, який зареєстрований 15 жовтня за № 040434700082 у Рокитнянському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах».

За вказаним договором, ОСОБА_2 передала в оренду позивачу, основним предметом господарської діяльності якого є виробництво сільськогосподарської продукції, земельну ділянку площею 3,7205 га., яка знаходиться на полі №2 на території Шарківської сільської ради, Рокитнянського району Київської області, строком на 10 років.

13 грудня 2011 року була здійснена державна реєстрація ТДВ «Синявське», яке є праповнаступником ВАТ «Синявське».

04 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернулася з листом до позивача про відмову у подальшій оренді належної їй земельної ділянки мотивуючи тим, що ТОВ «Синявське» ліквідоване, на що їй пояснили про порядок розірвання договору оренди.

Весною 2014 року був виявлений факт самовільного зайняття ОСОБА_2 та за сіяння зерном орендованої позивачем у ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 3,705 га.

Так як вказана земельна ділянка була самовільно вилучена відповідачкою із використання орендаря, це нанесло йому матеріальну шкоду в розмірі 17372 грн. 46 коп., яку позивач просив стягнути з ОСОБА_2, а також понесені ним в зв'язку з цим судові витрати.

Рішенням Рокитнянського районного суду Київської області від 23 вересня 2014 року позовні вимоги ТДВ «Синявське» задоволено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просила, скасувати рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 23 вересня 2014 року, ухвалити по справі нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позовних вимог. Зазначила. Що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 23 вересня 2014 року в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що 04 жовтня 2004 року ВАТ «Синявське» уклало із відповідачкою договір оренди землі № 37, який зареєстрований у Рокитнянському районному відділі Київської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 15 жовтня 2004 року, № 040434700082.

За вказаним договором, ОСОБА_2 передала в оренду позивачу, строком на десять років, основним предметом господарської діяльності якого є виробництво сільськогосподарської продукції, земельну ділянку площею 3,7205 га, яка знаходиться на полі № 2 на території Шарківської сільської ради Рокитнянського району Київської області.

13 грудня 2011 року була здійснена державна реєстрація ТДВ «Синявське», яке є праповнаступником ВАТ «Синявське».

04 вересня 2013 року ОСОБА_2 звернулася з листом до позивача про відмову у надані позивачу у подальшої оренді належної їй земельної ділянки, мотивуючи це тим, що ТОВ «Синявське» ліквідоване, на що їй було надано роз'яснення про порядок розірвання договору оренди.

Весною 2014 року, позивачем був виявлений факт самовільного зайняття орендованої ним у ОСОБА_2 земельної ділянки, площею 3,705 га. належної відповідачці, яка була засіяна зерном.

Так як вказана земельна ділянка була вилучена із використання орендаря, це нанесло йому матеріальну шкоду в розмірі 17372 грн. 46 коп.

Статтею 28 Закону України «Про оренду землі» передбачено відшкодування збитків, завданих орендарю, яких він зазнав унаслідок невиконання орендодавцем умов, визначених договором оренди землі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Задовольняючи позовні вимоги ТДВ «Синявське» Рокитнянський районний суд Київської області виходив з того, що своїми неправомірними діями відповідачка, яка самовільно засіяла належну їй земельну ділянку, яку вона раніше передала в оренду позивачу, тобто умисно порушила умови договору оренди, нанесла шкоду позивачу у вигляді недополученного доходу в наслідок вилучення земельної ділянки із сівообороту, що підтверджено розрахунком шкоди, наданим позивачем.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, так як позивачем не доведено в суді ті обставини на які він посилається як на підставі своїх вимог і заперечень, а суд першої інстанції при розгляді справи у відповідності до вимог ст. 214 ЦПК України не з»ясував чи мали місце обставини, якими позивач обґрунтував свої вимоги та якими доказами вони підтверджуються, позивачем також не надано доказів згідно яких вимог діючого законодавства ОСОБА_2 повинна відшкодовувати збитки ТДВ «Синявське», нанесені діями інших осіб, так як з матеріалів цивільної справи вбачається і це підтверджується актом від 24 квітня 2014 року, доповідною запискою від 18 березня 2014 року, складеними посадовими особами позивача, що земельну ділянку, яка передана ОСОБА_2 в оренду ТДВ «Синявське» самовільно захватив та засіяв ОСОБА_3, також, з доповідною записки голові ТДВ «Синявське» від 18 березня 2014 року неможливо зробити висновок про самозахват земельної ділянки відповідачки ОСОБА_3, так як в ній вказується про самозахват ОСОБА_3 земельної ділянки площею 7 га.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що ТДВ «Синявське» не надано суду належних та допустимих доказів, які б вказували на те, що позивачу заподіяну майнову шкоду саме неправомірними діями ОСОБА_2

За таких обставин, апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 23 вересня 2014 року скасуванню і по справі необхідно ухвалити нове рішення про відмову ТДВ «Синявське» в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія судів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Рокитнянського районного суду Київської області від 23 вересня 2014 року скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким відмовити Товариству з додатковою відповідальністю «Синявське» до ОСОБА_2 про відшкодування заподіяної майнової шкоди.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: