Постанова № 4449800, 16.06.2009, Луганський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-21345/09/1270

Категорія №2.11

 ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 червня 2009 року.

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Качуріної Л.С.

при секретарі Лэмба А.М.,

в присутності сторін:

від позивача: ОСОБА_1., довіреність від 06.05.09 №330;

від відповідача: ОСОБА_2., довіреність від 16.06.09 №69/10;

третя особа: не прибула:

Розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, третя особа, яка не заявляє позовних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, про визнання протиправними, незаконними та скасування акту і податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2009 року до Луганського окружного адміністративного суду звернувся Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер з адміністративним позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, первісно без третьої особи, про визнання протиправними, незаконними та скасування акту і податкового повідомлення-рішення.

Ухвалою суду від 07 травня 2009 року в судовому засіданні за клопотанням позивача, до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено Головне управління Державного казначейства України у Луганській області.

У позовній заяві позивач просив суд: 1) визнати протиправними дії Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки Луганського обласного клінічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року; 2) визнати протиправним та скасувати акт Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 24.02.2009 року №156/23/01983826 про результати невиїзної документальної перевірки Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року; 3) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську від 18.03.2009 року №0000432310/0 на суму 202652,00 грн. у тому числі за основним платежем - 135101,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67551,00 грн.

У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги та пояснив, що Ленінською міжрайонною державною податковою інспекцією в м. Луганську проведено невиїзну документальну перевірку Луганського обласного клінічного диспансеру (надалі - ЛОКОД) з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року за результатами якої був складений акт від 24.02.2009 року №156/23/01983826, у висновках якого зазначено порушення п.4. ст.12 Закону України «Про плату на землю» за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року щодо неправомірного застосування пільги по платі за землю у 2003 - 2008 роках, у результаті чого занижено та не сплачено до бюджету податок на землю на загальну суму 232189,14 грн., а саме по періодах: за 2003 рік - 33484,3 грн., за 2004 рік - 32387,88 грн., за 2005 рік - 32315,36 грн., за 2006 рік - 33484,30 грн., за 2007 рік - 33598,44 грн., за 2008 рік - 68020,16 грн., з посиланням на те, що ЛОКОД як медичний заклад використовував нежитлові приміщення лікарні не тільки за цільовим призначенням, а і з метою отримання іншого доходу від здачі в оренду медичних приміщень іншим суб'єктам господарювання.

18 березня 2009 року керівником Ленінської МДПІ у м. Луганську на підставі акту від 24.02.2009 року №156/23/01983826 було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000432310/0, яким ЛОКОД визначено податкове зобов'язання на суму 202652,00 грн. у тому числі за основним платежем - 135101,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67551,00 грн.

Позивач вважає акт від 24.02.2009 року №156/23/01983826 і податкове повідомлення-рішення №0000432310/0 від 18.03.2009 року протиправними, незаконними й таким, що підлягають скасуванню, оскільки згідно до п.4 ст.12 Закону України «Про плату на землю» вітчизняні заклади охорони здоров'я повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів і звільнені від сплати земельного податку.

07 травня 2009 року у судовому засіданні представник позивача надав уточнений адміністративний позов, в якому просив суд: 1) визнати протиправними висновки акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 24.02.2009 року №156/23/01983826 про результати невиїзної документальної перевірки Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року; 2) визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 18.03.2009 року №0000432310/0 на суму 202652,00 грн. у тому числі за основним платежем - 135101,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67551,00 грн.

Відповідно до частині 1 ст. 51 Кодексу адміністративного судочинства України позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду.

Відповідач у судовому засіданні проти адміністративного позову заперечував та просив суд відмовити позивачеві в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що ЛОКОД як медичний заклад використовував нежитлові приміщення лікарні не тільки за цільовим призначенням, а і з метою отримання іншого доходу від здачі в оренду медичних приміщень іншим суб'єктам господарювання, що є порушенням п.4 ст.12 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи був належним чином повідомленій.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані сторонами докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач - суб'єкт господарювання Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер (надалі - ЛОКОД) згідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи зареєстрований 21.06.1999 року виконавчим комітетом Луганської міської ради за адресою: 91017, м. Луганськ, вул. Краснодонська, буд. 8, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 01983826.

Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер діє на підставі нової редакції статуту, затвердженого розпорядженням голови Луганської обласної ради №70 від 06.03.2006 року, та згідно п.1.1. Статуту є комунальним закладом охорони здоров'я, і є об'єктом спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська обласна рада або уповноважений нею орган згідно рішенню облради від 23.12.2005 року №22/36.

Згідно п.1.3. Статуту ЛОКОД є юридичною особою, має самостійний баланс, відокремлене майно, рахунки в управлінні Держказначейства, круглу печатку, кутовий штамп і бланки зі своїм найменуванням. ЛОКОД від свого імені набуває майнові та особисті немайнові права і несе обов'язки, виступає позивачем або відповідачем у суді, господарському чи третейському суді.

Згідно рішення №98 від 13 квітня 2004 року на підставі п. 7.11. ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та реєстраційної заяви Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер внесений до Реєстру неприбуткових організацій (установ) Ленінської МДПІ.

Згідно державного акту ІІ-ЛГ №001580/4 від 03.07.2002 року ЛОКОД за адресою: вул. Краснодонська, 8, має земельну ділянку загальною площею 4,4158га під будівлями та спорудами онкологічного диспансеру, термін користування якою визначений з 03.07.2002 року по 31.12.2099 року.

Згідно державного акту ЯЯ №169952 від 20.07.2006 року за адресою: вул. Краснодонська, ЛОКОД має земельну ділянку загальною площею 0,1165га під стоянку тимчасового перебування транспорту, терміном користування з 14.10.2003 року по 31.12.2099 року.

Рішенням сесії Луганської міської ради №29/13 від 25.01.2008 року додатково у використання поліклініки надано земельну ділянку загальною площею 0,2902 га під будівлю поліклініки.

Суд установив, що з 13.02.2009 року по 23.02.2009 року фахівцем Ленінської МДПІ у м. Луганську згідно із п.1 ст.11 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» та відповідно наказу Ленінської МДПІ у м. Луганську №145 від 13.02.2009 року, постанови старшого слідчого СВ ПМ Ленінської МДПІ у м. Луганську ОСОБА_3., була проведена невиїзна документальна перевірка Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року.

За результатами проведеної перевірки був складений акт від 24.02.2009 року №156/23/01983826, у висновках якого зазначено порушення п.4. ст.12 Закону України «Про плату на землю» за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року неправомірно застосовано пільги по платі за землю у 2003 - 2008 роках, що призвело до заниження та не сплати до бюджету податку на землю на загальну суму 232189,14 грн., у тому числі по періодах: за 2003 рік - 33484,3 грн., за 2004 рік - 32387,88 грн., за 2005 рік - 32315,36 грн., за 2006 рік - 33484,30 грн., за 2007 рік - 33598,44 грн., за 2008 рік - 68020,16 грн.

18 березня 2009 року на підставі акту від 24.02.2009 року №156/23/01983826 керівником Ленінської МДПІ у м. Луганську згідно з п.п. «б» п.п. 4.2.2. ст.4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» за порушення п.4. ст.12 Закону України «Про плату на землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ, було прийняте податкове повідомлення-рішення №0000432310/0, яким ЛОКОД визначено податкове зобов'язання на суму 202652,00 грн. у тому числі за основним платежем - 135101,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67551,00 грн.

Проте, з огляду на наявні у справі докази суд погоджується з позивачем, що дане податкове повідомлення-рішення відповідача є необґрунтованим.

В тім суд сприяв сторонам, які брали участь у справі, у доказуванні шляхом витребування та надання доказів, уточнення з урахуванням гіпотези норми матеріального права, яка підлягає застосуванню, кола фактів, які необхідно доказати.

Відповідно до частини 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

При цьому, завданням суду, як одного з різновидів державної влади в системі розподілу влад є вирішення спору про право, поновлення порушених суб'єктивних прав громадян і організацій, зміцнення законності в державі.

Вирішуючи дану справу суд виходить з того, що статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначений Законом України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні».

Згідно ст.2 цього Закону завданнями органів державної податкової служби, зокрема є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

На виконання цих завдань органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ.

Суд установив, що фахівцем Ленінської МДПІ у м. Луганську у повній відповідності до чинного законодавства України з питань оподаткування була проведена невиїзна документальна перевірка Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року та складений акт від 24.02.2009 року №156/23/01983826.

За таких підстав вимоги позивача визнати протиправними дії Ленінської МДПІ у м. Луганську щодо проведення невиїзної документальної перевірки ЛОКОД з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року та визнання протиправним і скасування акту перевірки є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Що стосується вимоги визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.03.2009 року №0000432231/0 суд виходить з того, що згідно до ст.2 Бюджетного кодексу України бюджетна установа - це орган, установа чи організація, визначена Конституцією України, а також установа чи організація, створена у встановленому законом порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування, яка повністю утримується за рахунок відповідно бюджету чи місцевих бюджетів. Бюджетні установи є неприбутковими.

Статтею 51 Бюджетного кодексу України передбачено, що кошторис є основним плановим документом бюджетної установи, який надає повноваження щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення своїх цілей, визначених на бюджетний період відповідно до бюджетних призначень. Розпорядники бюджетних коштів беруть бюджетні зобов'язання та провадять видатки тільки межах бюджетних асигнувань, встановлених кошторисами.

Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 року №228.

До складових частин кошторису входять: - загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією видатків на виконання бюджетною установою основних функцій або розподіл надання кредитів з бюджету за класифікацією кредитування бюджету; - спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією видатків на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій, або розподіл надання кредитів з бюджету згідно із законодавством за класифікацією кредитування бюджету.

Статтею 29 Бюджетного кодексу України встановлено, що до складу доходів Державного бюджету України включають доходи від плати за послуги, що надаються бюджетними установами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України або місцевих бюджетів, та інших визначених законодавством джерел, а також гранти і дарунки у вартісному обрахунку; міжбюджетні трансферти з місцевих бюджетів.

Таким чином, чинним законодавством закріплене право будь-якої бюджетної установи планувати наповнення свого спеціального фонду та витрачати відповідні кошти на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

Складовою доходів, які визначені як «власні надходження» - є кошти, які ЛОКОД отримує згідно з переліком груп власних надходжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №659 «Про затвердження переліку груп власних надходжень бюджетних установ, вимог щодо їх утворення та напрямків використання».

Згідно з цим Переліком власні надходження бюджетних установ поділяються на дві групи:

- перша група: плата за послуги, що надаються бюджетними установами. Цю групу утворюють надходження від плати за послуги, що надаються бюджетними установами згідно із законами та нормативно-правовими актами; плата за оренду майна бюджетних установ, яку вони отримують у повному обсязі. Такі надходження мають постійний характер і обов'язково плануються у бюджеті;

- друга група: інші джерела власних надходжень бюджетних установ. Цю групу утворюють кошти , перераховані бюджетним установам для виконання окремих доручень, а також благодійні внески, гранти, дарунки. Такі кошти не мають постійного характеру.

Враховуючи викладене, отримані ЛОКОД власні надходження, з моменту їх зарахування на рахунки бюджетної установи, відкриті в органах казначейства, - є бюджетними коштами спеціального фонду.

За таких підстав, висновок податкового органу, викладений у абзаці 4 на сторінці 5 акту перевірки від 24.02.2009 року №156/23/01983826, що медичний заклад утримувався не тільки за рахунок бюджетних коштів, а і за рахунок інших надходжень, які враховувалися ЛОКОД як доходи, отримані з інших джерел, не відповідає приписам норм ст.ст.2, 29, 48, 51 Бюджетного кодексу України, постанові Кабінету Міністрів України від 17.05.2002 року №19/75. Зокрема, змінено напрями використання орендної плати . До прийняття цього рішення орендна плата за нерухоме майно бюджетних установ комунальної власності залишалася у розпорядженні установи, після прийняття цього рішення - орендна плата повинна спрямовуватися: 50% - до спеціального фонду обласного бюджету, а 50% - на розвиток установи.

Законом України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 року №1251-ХІІ визначено, що плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) є загальнодержавним податком і справляється у порядку, визначеному Законом України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року №2535-ХІІ.

Згідно п.4 ст.12 Закону України «Про плату за землю» вітчизняні заклади культури, науки, освіти, охорони здоров'я, соціального забезпечення, фізичної культури та спорту, які повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевого бюджетів звільнені від сплати земельного податку.

У відповідності до ст.5 цього ж Закону об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар, тобто безпосередньо ті юридичні особи, фізичні особи - підприємці та громадяни (у тому числі резиденти і нерезиденти), які відповідно до законодавства набули права власності на землю в Україні або яким законодавством надані в користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Згідно ст. 2 Закону України «Про плату за землю» визначено, що власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів - учасники угоди про розподіл продукції, сплачують земельній податок. За земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

Підставою для нарахування земельного податку є дані державного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності - договір оренди такої земельної ділянки.

Згідно ч.1 ст. 14 Закону України «Про плату за землю» визначено, що платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян), самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу Державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на календарний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівним частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Отже, відповідно до ст. 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку на земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення згідно з цим Законом. Платниками земельного податку є безпосередньо ті суб'єкти господарювання, яким земельні ділянки передані у власність або надані у користування.

Підставою для нарахування земельного податку, згідно приписів норми ст.13 Закону України «Про плату за землю», є дані державного земельного кадастру, який ведеться уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів згідно ст.204 Земельного кодексу України.

У відповідності до п.3 та п.4 ч.1 ст. 12 Закону України «Про плату за землю» заклади, установи та організації, які повністю утримуються за рахунок державного або місцевих бюджетів звільняються від сплати земельного податку.

Суд установив, що саме до відповідної категорії медичних установ, що мають пільги зі сплати земельного податку належить й Луганський обласний клінічний онкологічний диспансер, який повністю утримується, як бюджетна установа за рахунок бюджетних коштів та має пільги по платі за землю.

З огляду на викладене податковий орган помилково вважає, що ЛОКОД, як медичний заклад, в перевірений період утримувався не тільки за рахунок бюджетних коштів, а і за рахунок інших надходжень, оскільки кошти, які надходили безпосередньо на рахунки ЛОКОД, як розпорядника бюджетних коштів, є доходами спеціального фонду державного бюджету або коштами, призначеними для відновлення касових видатків.

Таким чином, позивач надав суду докази та навів обставини, що ЛОКОД є бюджетною, а отже неприбутковою установою, та фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету, тому повинен користуватися у повному обсязі всіма пільгами, які надаються бюджетним установам діючим законодавством, у тому числі пільгами щодо сплати земельного податку.

Враховуючи встановлені судом обставини та аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд приходить до висновку, що відповідач не надав суду доказів та не навів у судовому засіданні обставин, які б обґрунтовували його дії з визначення позивачеві податкового зобов'язання з земельного податку за податковим повідомленням-рішенням від 18.03.2009 року №0000432310/0, що дає підстави суду визнати його протиправним та скасувати.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Це означає, що акт державного чи іншого органу управління повинен бути прийнятий в межах компетенції відповідного органу, не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних чи юридичних осіб, відповідати вимогам діючого законодавства і бути прийнятним у формі та порядку, визначеному законом.

Отже суд при вирішенні цієї справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

За таких підстав, враховуючи встановлені у судовому засіданні обставини суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо визнання протиправними висновків акту Ленінської МДПІ у м. Луганську від 24.02.2009 року №156/23/01983826 про результати невиїзної документальної перевірки Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру з питань повноти обчислення та своєчасності сплати земельного податку за період з 01.01.2003 року по 31.12.2008 року; визнання протиправним і скасування податкового повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 18.03.2009 року №0000432310/0 на суму 202652,00 грн. у тому числі за основним платежем - 135101,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67551,00 грн., частково відповідають чинному законодавству України, документально обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи і підлягають частковому задоволенню.

Згідно квитанції від 25.03.2009 року Луганським обласним клінічним онкологічним диспансером сплачене державне мито у сумі 3 грн. 40 коп. за надання адміністративного позову до Ленінської МДПІ у м. Луганську області на рахунок ГУДКУ у Луганській області МФО 804013 №31111095700003. Судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158, - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України у Луганській області, про визнання протиправними, незаконними та скасування акту і податкового повідомлення-рішення, задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Ленінської МДПІ у м. Луганську від 18.03.2009 року №0000432310/0 з визначення Луганському обласному клінічному онкологічному диспансеру податкового зобов'язання на суму 202652,00 грн. у тому числі за основним платежем - 135101,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 67551,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Луганського обласного клінічного онкологічного диспансеру державне мито у сумі 3грн. 40 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня проголошення постанови, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст..160 цього Кодексу-з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Постанову складено у повному обсязі та підписано 21 червня 2009 року.

СУДДЯ