Вирок № 44497342, 29.05.2015, Житомирський районний суд Житомирської області

Справа № 278/945/15-к

В И Р О К

іменем України

29 травня 2015 року, Житомирський районний суд Житомирської області в складі: головуючого судді - Зубчук І.В.

секретаря - Поліщук І.О.

за участю прокурора - Капало Р.І.

захисника - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі кримінальне провадження, що внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 26 грудня 2014 року за № 12014060000000338 по обвинуваченню:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та проживаючого АДРЕСА_1, громадянина України, українця, не одруженого, працюючого системним адміністратором «Євромедикс Франс», зареєстрованого в АДРЕСА_2, раніше не судимого.

у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 26 грудня 2014 року о 09 год. 05 хв. керував технічно справним автомобілем Subaru Legacy державний номерний знак НОМЕР_1 та рухався ним по лівій смузі проїзної частини автодороги Київ-Чоп в с.Глибочиця, Житомирського району Житомирської області в напрямку м.Києва.

Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, що розташований на 2 км. + 500 м. вказаної автодороги та позначений дорожніми знаками 5.35.1 і 5.34.2 «Пішохідний перехід», а також горизонтальною дорожньою розміткою 1.14.1 «Зебра» цих же Правил, водій ОСОБА_2, не реагуючи на невстановлені слідством, два автомобілі, які зупинились у правій смузі руху, перед пішохідним переходом для надання переваги в русі пішоходу ОСОБА_3, проявив безпечність і неуважність до дорожньої обстановки та її змін, невірно оцінив дорожню обстановку і в порушення вимог п. 1.5, п.2.3 «б», п.18.1, п.18.4 Правил дорожнього руху України, не переконавшись у відсутності пішоходів на пішохідному переході, своєчасно не вжив заходів для зупинки свого транспортного засобу і продовжуючи рух, передньою правою частиною керованого ним автомобіля здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка перетинала проїзну частину по нерегульованому пішохідному переходу з права наліво відносно напрямку його руху.

Внаслідок даної дорожньо-траснспортної пригоди пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої сполучної травми тіла - рвано-забійної рани на волосистій частині голови, крововиливу в м'які покрови голови з права, відкритого перелому кісток черепа, крововиливу в під павутинний простір в правій тім'яній та скроневій долі головного мозку, крововиливи в м'які тканини грудей, поперечні переломи грудини, перелом ребер по кільком анатомічним лініям, поперечні розриви висхідного відділу аорти, крововилив в середостіння, крововиливи в корені легень та підлегеневу плевру, кров в обох плевральних порожнинах, крововиливи та розриви зв'язкового апарату печінки, розриви печінки, кров в черевній порожнині, садна та синці на кінцівках, перелом ліктьової та променевої кісток з права, крововиливи в проекції синців та саден, які згідно висновку судово-медичної експертизи №1246 від 16 лютого 2014 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя, та перебувають у прямому причинному зв'язку з її смертю.

Порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.1.5, п.2.3 «б», п.12.3, п.18.1 та п.18.4 Правил дорожнього руху України знаходиться у прямому причинному зв'язку із створенням аварійної обстановки, виникненням даної дорожньо-транспортної події та її наслідками.

В ході судового розгляду справи ОСОБА_2 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю, фактичні обставини справи не оспорював та дав покази відповідні вищевикладеному, цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 визнав у повному обсязі.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні просила обвинуваченого суворо не карати та надати йому змогу працювати і відшкодувати завдану ним матеріальну та моральну шкоду.

Вина обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєному злочині, іншими учасниками судового засідання не заперечується.

За клопотанням прокурора, підтриманим іншими учасниками кримінального провадження, судовий розгляд проведено у відповідності з ч.3 ст.349 КПК України. При цьому їм було роз'яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Суд вважає, що вина ОСОБА_2 у вчинені злочину доведена і його дії кваліфікує за ч.2 ст.286 КК України, як необережні дії, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_4

Призначаючи покарання, суд враховує тяжкість злочину, який є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.

Обставини, що пом'якшують покарання ОСОБА_2 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування завданого збитку, публічне вибачення перед потерпілою.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_2 судом не встановлено.

Враховуючи наведене, особу обвинуваченого ОСОБА_2, пом'якшуючі та відсутність обтяжуючих обставин, суд вважає, що виправлення і перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і призначає йому покарання у виді позбавлення волі. При цьому суд знаходить за можливе звільнити ОСОБА_2 відповідно до ст.75 КК України від відбуття покарання з випробуванням.

Судові витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної експертизи та авто технічної експертизи в сумі 1375 гривень 20 копійок стягнути з обвинуваченого ОСОБА_2

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення завданої в наслідок злочину матеріальної шкоди в розмірі 16622,00 грн. підлягає повному задоволенню, як такий ,що підтверджений наявними в матеріалах справи письмовими доказами.

Суд задовольняє позов потерпілої ОСОБА_5 про стягнення завданої в наслідок злочину моральної шкоди в розмірі 80 000,00 грн. При цьому суд враховує як те, що від протиправних дій підсудного потерпіла назавжди втратила доньку, що спричинило їй великих страждань, їх тривалість, неможливість відновлення попереднього стану, так і засади розумності, справедливості.

Речовий доказ по справі у вигляді автомобіля SUBARU державний номерний знак НОМЕР_1, суд вража необхідно повернути власнику.

На підставі викладеного, керуючись ч.3 ст.349, ст.ст. 368, 373-376 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_2 звільнити від відбування покарання з випробуванням і іспитовим строком 2 (два) роки, зобов'язавши його не виїжджати на постійне місце проживання за межі України без дозволу кримінально - виконавчої інспекції та періодично там реєструватися.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_5 завдану в наслідок злочину матеріальну шкоду в розмірі 16622,00 грн. та моральну шкоду в розмірі 80 000,00 грн.

Стягнути з засудженого ОСОБА_2 на користь НДКЦ при УМВС України в Житомирський області (код ЗНПО 38035726, р/р 31117115700002, МФО 811039) судові витрати за проведення експертизи технічного стану транспортного засобу, транспортно-трасологічної експертизи та авто технічної експертизи в сумі 1375 гривень 20 копійок.

Речовий доказ: автомобіль SUBARU державний номерний знак НОМЕР_1 - повернути власнику.

Запобіжний захід до вступу вироку у законну силу залишити попередній особисте зобов'язання.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Житомирський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя: І.В.Зубчук