Вирок № 44497109, 02.06.2015, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/144/15-к

Провадження № 1-кп/165/42/15

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Василюка А.В.,

при секретарі Навроцькій М.Р.,

за участю прокурора Сєчки Ю.М.,

захисника ОСОБА_1,

потерпілої ОСОБА_2,

провівши у відкритому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду судовий розгляд кримінального провадження №12015030050000016 від 07 січня 2015 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Середнє-Біле Іванівського району Амурської області Російської Федерації, росіянин, громадянин України, освіта повна загальна середня, не одружений, не працює, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1,

судимий:

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 17 лютого 1988 року за ч.3 ст.85 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк один рік, звільнений по відбуттю строку покарання 17 лютого 1989 року;

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 11 квітня 1990 року за ч.4 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років з конфіскацією майна;

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 27 вересня 1994 року за ч.4 ст.140, ч.3 ст.42 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк шість років з конфіскацією майна, звільнений по відбуттю строку покарання 20 січня 1996 року;

вироком Фастівського районного суду Київської області від 26 вересня 1997 року за ч.4 ст.140 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією майна;

вироком Яворівського районного суду Львівської області від 29 травня 1998 року за ч.4 ст.140, ч.3 ст.142, ст.42, ст.43 КК України (в редакції 1960 року) до покарання у виді позбавлення волі на строк дев'ять років з конфіскацією майна;

вироком Бердичівського районного суду Житомирської області від 29 травня 2002 року за ст.391, ст.71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки сім місяців, звільнений 29 грудня 2004 року по відбуттю строку покарання;

вироком Шевченківського районного суду м. Львова від 08 травня 2009 року за ч.1 ст.162 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк два роки чотири місяці, звільнений 25 травня 2009 року на підставі ст.72 КК України;

вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 26 січня 2010 року за ч.2, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк три роки шість місяців;

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 03 лютого 2010 року за ч.2, ч.3 ст.185, ч.1 ст.263, ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки;

вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 19 березня 2010 року за ч.2, ч.3 ст.185, ч.1 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років;

вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 червня 2010 року за ч.2, ч.3 ст.185 ч.1, ч.4 ст.70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців, звільнений 07 листопада 2014 року умовно-достроково згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2014 року на не відбутий строк покарання три місяці двадцять днів,

у вчиненні злочинів передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України, - суд,

встановив:

.

ОСОБА_3 близько 00 год. 30 хв. 07 січня 2015 року, шляхом пошкодження навісного замка до дверей сараю, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 проникнувши у середину, звідкіля таємно, повторно викрав дев'ять курей породи "Кохінхін", вартістю 150 грн. за одну птицю, чим спричинив потерпілій ОСОБА_2 майнову шкоду на загальну суму 1350 грн.

Крім того, ОСОБА_3, приблизно о 03 год. 07 січня 2015 року, таємно, повторно викрав з автомобіля марки "ВАЗ-2101", реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився поблизу будинку АДРЕСА_3 акумуляторну батарею марки "Варта 60 А", вартістю 300 грн., чим спричинив потерпілому ОСОБА_5 майнову шкоду на вищевказану суму.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у інкримінованих йому злочинах визнав повністю, суду показав, що 06 січня 2015 року ходив до друзів, що проживають на АДРЕСА_4. Коли повертався до дому, було близько 00 год. 30 хв. 07 січня 2015 року. Він йшов у районі старого цегляного заводу, вулиці не знає. Підійшовши до сараїв, що знаходились неподалік він виявив що у одному із них світиться світло, вирішив щось викрасти, оскільки зрозумів, що у сараї є якась живність, а вдома не було що їсти, було Різдво. За допомогою куска арматури, яку знайшов неподаліік зламав двері одного із сараїв, там виявив багато курей різних мастей. Він взяв господарський мішок, який знаходився там же, та спіймавши дев'ять курей помістив їх до вищевказаного мішка, скориставшись що ніхто не бачить викрав їх та покинув місце події. Коли проходив по АДРЕСА_3 в сторону своєї домівки у нього виник умисел на викрадення акумулятора з автомобіля марки "ВАЗ", що стояв біля подвір'я одного з будинків неподалік того ж цегляного заводу. Залишивши мішок з викраденими курями неподалік підійшов до автомобіля, відігнувши переднє кутове вікно автомобіля зі сторони переднього пасажирського сидіння відчинив двері автомобіля, з середини відчинив також і капот, звідкіля викрав акумуляторну батарею марки "Варта", більше нічого з даного автомобіля не викрадав. Мішок та акумулятор заніс до себе до дому за адресою: АДРЕСА_5, де на той час проживав. Вранці співмешканцю своєї дочки ОСОБА_4 запропонував курей обробити на що той погодився. З курями займались із співмешканцем дочки до обіду. Також повідомив останньому, що у нього є акумуляторна батарея (не чиста), та попросив його знайти покупця на неї. Курей вони зварили та за декілька днів з'їли усією сім'єю. Коли у них в гостях був ОСОБА_6, чув, як ОСОБА_4 пропонував останньому продати акумуляторну батарею, після чого ОСОБА_6 покинув їх житло забравши із собою акумулятор. Через деякий час ОСОБА_6 знову прийшов до них та повідомив, що акумулятор продав за 120 грн., які він віддав ОСОБА_4, залишивши собі 20 грн. винагороди. Виручені кошти ОСОБА_4 витратив на продукти харчування. Також зазначив, що повідомляв останньому, що кури крадені. У вчиненому щиро розкаюється, розуміє, що вчинив протиправно, просить суд його суворо не карати.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 підтвердила обставини та місце викрадення належної їй птиці зазначені у обвинувальному акті. Також погодилася і з обсягом викраденого та його вартістю. Крім того зазначила, що понесла витрати на відновлення замків у сараї, які були зламані при крадіжці, на що витратила 310 грн. Вважає, що обвинуваченого слід суворо покарати.

Враховуючи, що обвинувачений та інші учасники судового провадження не оспорюють фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст обставин справи, і що вони правильно розуміють зміст обставин даного судового провадження, відсутні будь-які сумніви у добровільності їх позиції, заслухавши думку прокурора, обвинуваченого, його захисника, думку потерпілої, роз'яснивши їм положення ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а обмежився лише допитом обвинуваченого, потерпілої та дослідженням характеризуючих особу обвинуваченого матеріалів.

Суд визнає ОСОБА_3 винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.185 КК України.

Суд визнає ОСОБА_3 винуватим у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно, поєднаній із проникненням у приміщення та кваліфікує його дії за ч.3 ст.185 КК України.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю злочинів.

Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_3, суд не визнає.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує тяжкість вчинених ним злочинів, один з яких згідно ч.4 ст.12 КК України є тяжким злочином, а інший, згідно ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, та дані про його особу: має на утриманні матір похилого віку - ОСОБА_7, 1929 року народження (т.2 а.с.89), по місцю проживання характеризується негативно (т.2 а.с.90), є працездатним (т.2 а.с.91), не працює, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення корисливих злочинів, злочину проти громадської безпеки, злочину проти особистих прав та свобод людини та громадянина, злочину проти правосуддя (т.2 а.с.92-104), судимості не погашені і не зняті у встановленому законом порядку, неодноразово відбував реальне покарання у виді позбавлення волі, вчинив нові умисні корисливі злочини, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність особи ОСОБА_3 та його вперте небажання стати на шлях виправлення.

З врахуванням усіх зазначених вище обставин у їх сукупності, враховуючи думку потерпілої, кількість доведених у судовому засіданні епізодів злочинної діяльності обвинуваченого, обсяг та вартість викраденого, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе лише у місцях позбавлення волі, а тому призначає йому покарання у виді позбавлення волі за правилами ч.1 ст.70 КК України.

Вироком Нововолинського міського суду від 30 червня 2010 року ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185, ч.1, ч.4 ст.70 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років шість місяців (т.2 а.с.100-104). Копією довідки про звільнення (т.2 а.с.92) підтверджується, що ОСОБА_3 відбував покарання за вироком Нововолинського міського суду Волинської області від 30 червня 2010 року з 09 грудня 2009 року по 07 листопада 2014 року, звільнений умовно-достроково згідно ухвали Рівненського районного суду Рівненської області від 30 жовтня 2014 року на не відбутий строк покарання три місяці двадцять днів.

Оскільки обвинувачений ОСОБА_3 вчинив нові злочини в період умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, остаточне покарання суд визначає йому на підставі ст. 71 КК України.

ОСОБА_3 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою з 23 травня 2015 року (т.1 а.с.51-52).

За проведення судової експертизи стягнути в дохід держави з ОСОБА_3 195,60 грн. - висновок №11 від 17 січня 2015 року (т.2 а.с.66-76).

Речові докази: дві тушки курей та вісім курячих лап (т.2 а.с.19), які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_2 (т.2 а.с.22) - залишити останній; пір'їну чорного та білого забарвлення (т.2 а.с.21), яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження (т.2 а.с.15) - залишити при матеріалах кримінального провадження; акумулятор марки "Варта Д59" (т.2 а.с.48), який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 (т.2 а.с.60) - залишити останньому; одну пару взуття (черевики) чорного кольору (т.2 а.с.80), які знаходяться у камері схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області (т.2 а.с.77) - повернути ОСОБА_3

Потерпілою ОСОБА_2 пред'явлено цивільний позов до ОСОБА_3 про відшкодування завданої злочином майнової шкоди на суму 1660 грн., а саме 1350 грн. вартість викраденої птиці та 310 грн. за пошкоджені останнім при вчиненні крадіжки замки.

У судовому засіданні ОСОБА_2 цивільний позов підтримала, просила його задоволити.

У судовому засіданні ОСОБА_3 позов про стягнення з нього майнової шкоди визнав повністю.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що цивільний позов про стягнення майнової шкоди підлягає до задоволення повністю в сумі 1660 грн.

Керуючись ст.323, ст.324 КПК України, - суд,

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ч.2, ч.3 ст.185 КК України призначивши покарання:

за ч.2 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк два роки;

за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити покарання ОСОБА_3 у виді позбавлення волі на строк чотири роки.

На підставі ст.71 КК України, до призначеного покарання частково приєднати не відбуте покарання за вироком Нововолинського міського суду від 30 червня 2010 року, і за сукупністю вироків остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки три місяці.

Строк відбуття покарання рахувати ОСОБА_3 з часу проголошення вироку, тобто з 02 червня 2015 року, зарахувавши до строку покарання його попереднє ув'язнення з 23 травня 2015 року по 01 червня 2015 року включно, із розрахунку одному дню попереднього ув'язнення відповідає один день позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку у законну силу залишити ОСОБА_3 попередню - тримання під вартою.

За проведення судової експертизи стягнути в дохід держави із ОСОБА_3 195 (сто дев'яносто п'ять) грн. 60 коп.

Речові докази: дві тушки курей та вісім курячих лап, які передано на зберігання потерпілій ОСОБА_2 - залишити останній; пір'їну чорного та білого забарвлення, яка знаходиться при матеріалах кримінального провадження - залишити при матеріалах кримінального провадження; акумулятор марки "Варта Д59", який передано на зберігання потерпілому ОСОБА_5 - залишити останньому; одну пару взуття (черевики) чорного кольору, які знаходяться у камері схову речових доказів Нововолинського МВ УМВС України у Волинській області - повернути ОСОБА_3

Цивільний позов задоволити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 на відшкодування майнової шкоди 1660 (одну тисячу шістсот шістдесят) грн.

Вирок може бути оскарженим в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити ОСОБА_3 та прокурору.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя А.В. Василюк