Рішення № 44494788, 22.03.2011, Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області

Справа № 0216/2-32/2011 р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

18 березня 2011 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

при секретарі Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_1 перебували у договірних правовідносинах на підставі договору № 06/8/548-к від 12 вересня 2006 року. Відповідно до умов цього договору позивач надав відповідачу ОСОБА_1 строковий кредит в сумі 10 тисяч гривень на засадах строковості, зворотності та платності, а відповідач ОСОБА_1 мав сплачувати щомісяця частину кредиту та плату за користування кредитом за попередній місяць в розмірі 0,001% річних, зокрема, 416 гривен 67 копійок кожного місяця до 10 числа, з кінцевим терміном повернення 11 вересня 2008 року. Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 12.09.2006 року уклали із ПАТ «Універсал Банк»договори поруки і зобовязалися перед Банком відповідати за виконання ОСОБА_1 усіх його зобовязань за договором кредиту. Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання не виконує, так само не виконують свої зобовязання поручителі відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а тому ПАТ «Універсал Банк»звернувся до суду з вимогою про примусове стягнення боргу, що станом на 20.10.2010 року складає 69495 гривень 67 копійок.

Сторони в судове засідання не зявилися.

Представник позивача подав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності та не заперечив проти постановлення заочного рішення в справі (а.с. 60).

Відповідачі в судове засідання не з`явився вдруге, хоча кожного разу належним чином були повідомлені про день, час та місце слухання справи через оголошення в газеті «Вінниччина»(а.с. 46, 58-59). Судом на підставі ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України ухвалено провести заочний розгляд справи.

Розглянувши справу в судовому засіданні, суд вважає, що, позов підлягає до часткового задоволення.

В судовому засіданні встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Універсал Банк» та ОСОБА_1 перебували у договірних правовідносинах на підставі кредитного договору № 06/8/548-к від 12 вересня 2006 року (а.с. 14-15). Предметом договору є кредит в сумі 10 тисяч гривень на умовах платності та строковості, які відповідач ОСОБА_1 отримав шляхом перерахування кредитних коштів на відкритий для нього позичковий рахунок. Про те, що Банк виконав таке своє зобовязання свідчить виписка з особового рахунку (а.с. 6).

Відповідно до п. 6.1.1 Договору ОСОБА_1 як позичальник зобов`язувався своєчасно сплачувати проценти, комісію за користування кредитом, повернути кредит у визначені Договором терміни, а також виконати інші свої зобовязання згідно Договору. Пунктом 3.4 Договору передбачено, що за користування кредитом здійснюється нарахування процентів (відповідно до п. 1.1 Договору процентна ставка 0,001% річних).Крім того, за користування кредитними коштами, відповідно до п. 3.5 Договору встановлена процентна ставка у розмірі 1, 67 % річних.

Відповідно до п. 3.7 Договору відповідач ОСОБА_1 мав погашати заборгованість по кредиту, процентах та комісіях за користування кредитом до 10 числа кожного місяця рівними частинами в сумі 416 гривень 67 копійок (а.с. 14).

Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Відповідно до ч. 2 ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України. Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що Позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у такій самій кількості у строк та в порядку, що встановлені договором.

Невиконання зобовязання це порушення зобовязання (ст. 610 ЦК України).

Згідно ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушенняч боржником зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день простроченого виконання (ч. 1 та ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 9.1 Договору передбачено, що при порушенні строків погашення кредиту або сплати процентів, комісії за користування кредитними коштами, Позичальник додатково сплачує пеню за кожен день прострочення платежу в розмірі 0,5% від несплачених вчасно сум за кожен день прострочення платежу.

Розрахунком заборгованості по кредитному договору (а.с. 5), досудовою вимогою про сплату заборгованості по кредитному договору (а.с. 24) позивач довів, що відповідач ОСОБА_1 не виконує свого обовязку по погашенню заборгованості по кредиту, процентів та комісій за користування кредитом і станом на 20 жовтня 2010 року мав заборгованість перед Банком в сумі 10 тисяч гривень по тілу кредиту і 3275 гривень 81 копійку по комісії.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 та ч. 1 ст. 1050, ст. 1052 ЦК України, Банк - позивач у справі має право в разі порушення позичальником умов Кредитного договору, зокрема, створенні простроченої заборгованості, чи створенні реальної загрози невиконання позичальником своїх зобов`язань за Договором, вимагати дострокового стягнення суми кредиту та /або сплати інших грошових зобовязань за цим договором.

Таким чином грошова вимога позивача про стягнення заборгованості по кредиту та комісії є законною, обґрунтованою положеннями цивільного законодавства та умовами Договору, а тому підлягає до задоволення.

В цьому ж розрахунку заборгованості по кредитному договору (а.с. 5) та розясненнях до розрахунку заборгованості по кредитному договору (а.с. 50), а також в самій позовній заяві зазначено, що станом на 20 жовтня 2010 року ОСОБА_1 нараховано пені за порушення строків погашення кредиту в розмірі 56219 гривень 86 копійок.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік. Як вбачається із Кредитного договору (а.с. 14-15), дата погашення кредиту 11 вересня 2008 року (п. 1.1), Договір діє до повного виконання сторонами зобовязання (п. 10.1). Отже, 11 вересня 2008 року у Банку виникло право предявити позов до Позичальника про стягнення про стягнення неустойки і мав він таке законне право до 11 вересня 2009

- 2 -

року. Таким чином, позивачем пропущено строк позовної давності, він не подав заяву про його поновлення, а у суду не має підстав до застосування положень ст.. 73 ЦПК України.

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором, ВАТ «Універсал Банк»12.09.2006 року уклало договори поруки з ОСОБА_2 (а.с. 16), та ОСОБА_3 (а.с. 17). Поручителі зобовязалися перед ВАТ «Універсал Банк»відповідати по зобовязання ОСОБА_1, що випливають з Кредитного договору № 06/8/548-к від 12 вересня 2006 року.

Таке відповідає нормам цивільного законодавства, зокрема, ст.. 553 ЦК України.

Поручителі відповідають перед Кредитором у тому ж обсязі, що і ОСОБА_1 за всіма зобовязаннями останнього по договором кредиту в повному обсязі, включаючи повернення основної суми боргу, сплату процентів, комісій, відшкодування можливих збитків, сплату пені та інших штрафних санкцій і несуть солідарну відповідальність(п.п. 4 і 5 Договорів поруки).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, при чому, поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, а особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно.

Відповідно до п. 6 Договору поруки, у випадку невиконання Боржником зобовязання за Кредитним договором Кредитор Банк повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми грошових коштів та рахунків, на які поручитель зобовязаний перерахувати вказані кошти. Таке, ж передбачається і ст. 555 ЦК України.

Частиною 4 статті 559 ЦК України встановлено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

У пункті 12 Договору поруки зазначено, що договір вступає в силу з моменту його підписання та діє до повного виконання зобовязань по Кредитному договору Боржником чи Поручителем.

Як було зазначено вище, для виконання зобовязання за Кредитним договором було встановлено строк до 11 вересня 2008 року (п. 1.1).

Таким чином, в межах шестимісячного строку (до 11 березня 2009 року) Кредитор мав право предявити Поручителю вимогу, а вже за наявності доказів предявлення такої вимоги Кредитор має право предявити позов до Поручителя в межах загальної позовної давності, що встановлена тривалістю три роки (ст. 257 ЦК України).

Позивач не надав суду доказів про направлення відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 письмової вимоги про виконання зобовязань по Кредитному договору. Зокрема, вона не подана до позовної заяви, а в своїх заявах про розгляд справи у відсутності представника Банку (а.с. 37, 42, 60) він зазначив, що докази обґрунтування позовних вимог надано з позовною заявою.

Отже, вимога Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»про солідарне стягнення заборгованості за Кредитним договором із боржника ОСОБА_1 та поручителів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є безпідставною, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 694 гривні 95 копійок державного мита та 120 гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (а.с. 4). Враховуючи, що позов було предявлено на суму 69495 гривень 67 копійка, а задоволенню підлягає сума 13275 гривень 81 копійка (10 тисяч гривень простроченої заборгованості по сумі кредиту + 3275,81 гривні комісії), тобто 19,10% від ціни позову, з відповідача слід стягнути на користь позивача в повернення сплаченого державного мита 132 гривні 76 копійок та витрат на ІТЗ 22 гривні 92 копійки, а всього 155 гривень 68 копійок.

Керуючись договором кредиту № 06/8/548-к від 12 вересня 2006 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_1, договором поруки від 12.09.2006 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк»та ОСОБА_2, договором поруки від 12.09.2006 року, укладеним між ПАТ «Універсал Банк» та ОСОБА_3, ст. 525, 526, 530, 549-559, 610, 611, 612, 626, 1046, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 212, 213, 215, ч. 4 ст. 169, ст.ст. 224, 226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково. Стягнути із ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк»(04114, м. Київ, вул. Автозаводська, буд. 54/19, рахунок № 32004160302 в ГУ НБУ по м. Києву та Київській області, ЄДРПОУ 21133352) суму заборгованості по кредиту станом на 20.10.2010 року в розмірі 13275 (тринадцять тисяч двісті сімдесят пять) гривень 81 копійку, з них: 10 тисяч гривень прострочена заборгованість по сумі кредиту, 3275,81 гривні комісія), а також судові витрати в сумі 155 (сто пятдесят пять) гривень 68 копійок.

В решті позову відмовити через його безпідставність.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: __