Ухвала суду № 44493397, 26.05.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 р.Справа № 818/784/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Ральченка І.М.

Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. по справі № 818/784/15

за позовом ОСОБА_1

до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

02.03.2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просив визнати неправомірними дії територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області по нарахуванню і виплаті ОСОБА_1 заробітної плати не у відповідності з вимогами ст.ст. 47, 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", починаючи з січня 2015 року, та зобов'язати територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області проводити ОСОБА_1 виплату щомісячного заробітку на підставі Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ст.ст. 47, 129), починаючи з січня 2015 року, а саме в розмірі 10 мінімальних заробітних плат з урахуванням виплат за вислугу років.

Сумський окружний адміністративний суд постановою від 19.03.2015 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, на думку апелянта, судом першої інстанції проігноровано положення чинного законодавства України та міжнародні правові акти.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_1 працює на посаді судді Конотопського міськрайонного суду Сумської області. Не погоджуючись з розміром заробітної плати, починаючи з січня 2015 року, позивач звернувся до суду з вищезазначеним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії територіальне управління Державної судової адміністрації України у Сумській області щодо виплати позивачу у січні 2015 року суддівської винагороди у розмірі 7 мінімальних заробітних плат є такими, що відповідають вимогам чинного законодавства України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

У відповідності до п.8 ч. 4 ст. 47 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" незалежність судді забезпечується, зокрема, належним матеріальним та соціальним забезпеченням судді.

Згідно з ч. 2 ст. 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за:

1) вислугу років;

2) перебування на адміністративній посаді в суді;

3) науковий ступінь;

4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

Частиною 3 статті 129 вищезазначеного Закону передбачено, що посадовий оклад судді місцевого суду встановлюється у розмірі 10 мінімальних заробітних плат, визначених законом, що запроваджується поетапно:

з 1 січня 2011 року - 6 мінімальних заробітних плат;

з 1 січня 2012 року - 8 мінімальних заробітних плат;

з 1 січня 2013 року - 10 мінімальних заробітних плат.

Згідно з ч. 5 ст. 129 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" суддям виплачується щомісячна доплата за вислугу років у розмірі: за наявності стажу роботи більше 30 років - 70 відсотків посадового окладу.

В пп.1 п. 36 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року N 76-VIII зазначається, що в абзаці першому частини третьої статті 129 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" цифри "15" замінено цифрами "10".

Разом з тим, у відповідності до п.10 Прикінцевих положень вказаного Закону у 2015 році максимальний місячний розмір заробітної плати (грошового забезпечення) працівників державних органів та інших бюджетних установ, суддівської винагороди обмежується 7 розмірами мінімальної заробітної плати, а при скороченні чисельності працівників - 10 розмірами мінімальної заробітної плати (виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності, допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та оплата часу щорічної відпустки не враховується у зазначеному максимальному розмірі).

Зазначені обмеження не застосовується до максимального розміру місячного грошового забезпечення (заробітної плати) військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, працівників, які беруть участь в антитерористичних операціях, здійсненні заходів із забезпечення правопорядку на державному кордоні, відбитті збройного нападу на об'єкти, що охороняються військовослужбовцями, звільненні цих об'єктів у разі захоплення або спроби насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою.

Слід вказати, що судом першої інстанції вірно зазначено, що враховуючи негативні тенденції в економіці, погіршення прогнозних макропоказників, у зв'язку з цим - ризики щодо виконання державного бюджету, Верховною Радою України та Урядом було прийнято ряд рішень, спрямованих на економію бюджетних коштів, зокрема прийнято Закон України від 28 грудня 2014 року N 76-VIII, яким обмежено максимальний місячний розмір суддівської винагороди 7 розмірами мінімальної заробітної плати.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з твердженням суду першої інстанції про відповідність Конституції України положень Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року N 76-VIII щодо встановлення максимального місячного розміру суддівської винагороди.

Отже, дії територіального управління Державної судової адміністрації України у Сумській області щодо виплати позивачу у січні 2015 року суддівської винагороди у розмірі 7 мінімальних заробітних плат є правомірними.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Таким чином, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 19.03.2015р. по справі № 818/784/15 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Ральченко І.М.Судді Бершов Г.Є. Катунов В.В.