Ухвала суду № 44493273, 27.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/2478/14

Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Желєзний І. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого Золотнікова О.С.,

суддів Осіпова Ю.В. та Скрипченка В.О.,

при секретарі Мадюді В.В.,

за участю представника позивача Бойченка В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року по справі за адміністративним позовом Державного малого підприємства інженерно-технологічного центра «Миколаївбуд» до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року Державне мале підприємство інженерно-технологічний центр «Миколаївбуд» (далі ДМП ІТЦ «Миколаївбуд») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області) про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0004172208.

В обґрунтування позову зазначалось, що з 15 березня по 20 травня 2013 року посадовою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Мгновение Юг» з податку на додану вартість за період серпень 2009 року, лютий, березень, травень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року, березень, квітень, травень, серпень, вересень 2011 року. За результатами перевірки складено акт від 27 травня 2013 року за № 486/22-300/13850438, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті, на загальну суму 9533 грн.. Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 та пунктів 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 22650 грн.. На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0004172208, яким ДМП ІТЦ «Миколаївбуд» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 27742 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2734 грн.. На думку позивача, дії посадової особи відповідача при проведенні перевірки є протиправними, висновки акта не відповідають вимогам податкового законодавства, а тому прийняте відповідачем на його підставі податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року позовні вимоги ДМП ІТЦ «Миколаївбуд» задоволено. Визнано неправомірним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 30 вересня 2013 року № 0004172208. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1754 грн. 62 коп..

Не погоджуючись з постановленим по справі судовим рішенням, представник ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області в апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушено норми матеріального та процесуального права. Так, судом не прийнято до уваги вимоги ст. ст. 44, 56, 185, 187, 188, 193, 198, 200 пунктів 201.1, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, ст. ст. 1, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24 травня 1995 року № 88, щодо необхідності належного підтвердження позивачем фактичного здійснення господарських операцій з контрагентом під час визначення податкового кредиту. При цьому апелянт зазначає про порушення позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду. У зв'язку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови суду першої інстанції з винесенням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, виступ представника позивача про залишення оскарженого судового рішення без змін, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом встановлено, що з 15 березня по 20 травня 2013 року посадовою особою ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва ГУ Міндоходів у Миколаївській області проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Мгновение Юг» з податку на додану вартість за період серпень 2009 року, лютий, березень, травень, серпень, вересень, листопад, грудень 2010 року, березень, квітень, травень, серпень, вересень 2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 27 травня 2013 року за № 486/22-300/13850438, в якому зазначено про порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 та пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого занижено суму ПДВ, що підлягає сплаті, на загальну суму 9533 грн.. Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем п. 198.3 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 та пунктів 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми податку на додану вартість на загальну суму 22650 грн..

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 30 вересня 2013 року № 0004172208, яким ДМП ІТЦ «Миколаївбуд» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем 27742 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2734 грн..

Вирішуючи справу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що відповідачем не доведено фактів порушення ДМП ІТЦ «Миколаївбуд» норм Закону України «Про податок на додану вартість» та Податкового кодексу України при формуванні протягом перевіреного періоду податкового кредиту за господарськими операціями з ПП «Мгновение Юг».

Так, у травні та грудні 2010 року позивач формував податковий кредит у відповідності до Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 названого Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Нормами пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 ст. 7 Закону встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Податковий кредит за березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2011 року ДМП ІТЦ «Миколаївбуд» формувало згідно вимог Податкового кодексу України.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 198.2 ст. 198 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 названого Кодексу встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

На підставі пункту 198.6 статті 198 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як встановлено матеріалами справи, податковий кредит за травень, грудень 2010 року, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2011 року позивач формував, серед іншого, на підставі податкових накладних, виданих його контрагентом ПП «Мгновение Юг».

При цьому позивачем (Замовник) було укладено з ПП «Мгновение Юг» (Підрядник) договори підряду:

- від 27 серпня 2010 року за № 05, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по поточному ремонту будівлі Миколаївського базового медичного коледжу. Обсяг, характер та вартість робіт визначаються на підставі кошторисної документації (т. 1 а. с. 68-69);

- від 02 вересня 2010 року за № 07, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по поточному ремонту Миколаївського обласного центру науково-технічного мистецтва навчальної молоді та роботи по капітальному ремонту еколого-натуралістичного центру навчальної молоді. Обсяг, характер та вартість робіт визначаються на підставі кошторисної документації (т. 1 а. с. 90-91);

- від 01 листопада 2010 року за № 9, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по ремонту приміщень: капітальний ремонт актового залу приміщення Миколаївського базового медичного коледжу, обшивка сцени. Обсяг, характер та вартість робіт визначаються на підставі кошторисної документації (т. 1 а. с. 107-108);

- від 01 березня 2011 року за № 1П, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по поточному ремонту крівлі будівлі Миколаївського базового медичного коледжу. Обсяг, характер та вартість робіт визначаються на підставі кошторисної документації (т. 1 а. с. 138-139);

- від 30 квітня 2011 року за № 4, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по поточному ремонту приміщень спортзалу та стоматології будівлі Миколаївського базового медичного коледжу. Обсяг, характер та вартість робіт визначаються на підставі кошторисної документації (т. 1 а. с. 155-156);

- від 25 липня 2011 року за № 5, відповідно до якого Замовник доручає, а Підрядник зобов'язується виконати роботи по капітальному ремонту будівель відділення банку по вул. Леніна, 22/6 в м. Миколаєві. Обсяг, характер та вартість робіт визначаються на підставі кошторисної документації (т. 1 а. с. 173-174).

Крім того, протягом перевіреного контролюючим органом періоду позивачем (Замовник) було укладено з ПП «Мгновение Юг» (Виконавець) договори на створення науково-технічної продукції та проектно-вишукувальних робіт:

- від 01 грудня 2010 року за № 10П, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати розробку науково-технічної продукції та проектно-вишукувальні роботи на робочий проект. Вартість робіт зазначена в договорі (т. 1 а. с. 133-134);

- від 25 липня 2011 року за № 11П, відповідно до якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується виконати розробку науково-технічної продукції та проектно-вишукувальні роботи на робочий проект. Вартість робіт зазначена в договорі (т. 1 а. с. 183-184).

В акті перевірки посадовою особою відповідача зроблено висновок, що позивачем занижено суму податку на додану вартість у зв'язку з включенням до складу податкового кредиту суми в 27742 грн., сплаченої у складі вартості послуг, придбаних у ПП «Мгновение Юг» за названими вище угодами, укладеними без мети настання реальних наслідків. В обґрунтування названого висновку відповідач посилається на чисельні акти перевірок контрагентів - постачальників ПП «Мгновение Юг», в яких зазначено, що ТОВ «Нікострой -777», ТОВ «Гелій Групп», ПП «Є.В.А.-Партнер», ТОВ «Азовкабель юг» здійснювали діяльність, спрямовану на укладання угод, пов'язаних з наданням податкової вигоди третім особам, що свідчить про неможливість здійснення позивачем господарських операцій з ПП «Мгновение Юг» при формуванні податкового кредиту.

Проте, всупереч висновкам податкового органу, витрати позивача по названим вище договорам безпосередньо пов'язані з його статутною діяльністю (будівництво будівель, діяльність у сфері інжинірингу) та підтверджуються наявними в матеріалах справи первинними документами - податковими накладними, актами здачі-прийняття виконаних робіт, довідками про вартість виконаних робіт, платіжними дорученнями, в яких правильно зазначено види та дати договорів (т. 1 а. с. 68-187, т. 2 а. с. 5-74).

При цьому позивачем було укладено названі вище угоди з ПП «Мгновение Юг» для забезпечення виконання власних зобов'язань за договорами підряду на виконання ремонтних (будівельних) робіт та проектних робіт, укладених ДМП ІТЦ «Миколаївбуд» (Підрядник) із замовниками - Миколаївським базовим медичним коледжем (т. 1 а. с. 80-82, 121-123, 147-149, 165-167), Миколаївським обласним центром науково-технічного мистецтва навчальної молоді (т. 1 а. с. 101-103) та Банком «Національний кредит» (т. 2 а. с. 7, 18-20).

Відповідно до пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 названого Закону податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

На підставі п. 201.1 ст. 201 ПК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Згідно п. 201.10 ст. 201 Кодексу (у вказаній вище редакції) податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як встановлено матеріалами справи, розрахунки позивача підтверджені податковими накладними, оформленими у відповідності до вимог п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Податкові накладні складено особою, яка на момент їх оформлення була зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

При цьому податковим органом не доведено фактів безтоварності операцій за спірними угодами та обізнаності позивача щодо можливого порушення податкового законодавства його контрагентом.

Реальність виконання господарських зобов'язань за укладеними позивачем договорами підтверджується наявними у матеріалах справи первинними документами.

Крім того, як правильно зазначив суд першої інстанції, наявність інформації про порушення кримінальної справи за ст. 205 КК України за фактом незаконної діяльності ПП «Мгновение Юг» не є безумовною підставою для визнання безтоварними господарських операцій між позивачем та його контрагентом, оскільки в такому випадку доказом протиправності дій позивача міг би слугувати вирок суду.

За таких обставин суми податку на додану вартість за виписаними ПП «Мгновение Юг» податковими накладними за вказаними вище угодами були правомірно включені позивачем до складу податкового кредиту за травень, грудень 2010 року, березень, квітень, травень, липень, серпень, вересень, жовтень та грудень 2011 року.

На підставі частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на приписи наведеної норми процесуального права, при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані податкові зобов'язання чи відмовлено у наданні податкових вигод, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Із врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що позивачем було додержано встановлений чинним законодавством порядок формування податкового кредиту за спірними господарськими операціями. При цьому можливе невиконання контрагентами своїх зобов'язань по сплаті податку до бюджету є підставою для відповідальності та тягне негативні наслідки саме щодо цих осіб. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав весь перелік умов щодо його формування та має належні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Оскільки визначення позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем є необґрунтованим, то і застосування податковим органом штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 123 Податкового кодексу України, є неправомірним.

Таким чином, висновок суду першої інстанції про задоволення вимог позивача про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 30 вересня 2013 року № 0004172208 є правильним.

Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо порушення позивачем строку звернення з позовом до адміністративного суду з огляду на наступне.

Статтею 102 Податкового кодексу України врегульовано питання застосування строків давності визначення податкових зобов'язань, які становлять 1095 днів.

Відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

На підставі наведених положень ПК України строк для звернення платника податків до суду з позовом до контролюючого органу про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення становить 1095 днів і обчислюється з дня отримання платником податків рішення, що оскаржено.

Оскільки судом першої інстанції ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, суд апеляційної інстанції на підставі ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржену постанову окружного адміністративного суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст ухвали складено 02 червня 2015 року.

Головуючий: О.С. Золотніков

Судді: Ю.В. Осіпов

В.О. Скрипченко