Ухвала суду № 44492967, 30.04.2014, Одеський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 р.

м.Одеса

Справа № 2а-5604/08/1570

Категорія: 8.3.3

Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді Домусчі С.Д.

суддів: Кравця О.О., Шеметенко Л.П.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року по справі за адміністративним позовом Науково-виробничої фірми «Югтрансенерго» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток та з податку на додану вартість, -

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби, яка є правонаступником Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси, подала апеляційну скаргу на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року, в якій просить скасувати оскаржену постанову та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Постановою від 27 лютого 2012 року Одеський окружний адміністративний суд в повному обсязі задовольнив адміністративний позов Науково-виробничої фірми «Югтрансенерго» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 21.01.2008 року № 0000402301/0 яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 73 894 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 28 998 грн., податкового повідомлення-рішення від 21.01.2008 року № 0000412301/0 яким визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 79 188 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 31 645 грн.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права, посилаючись при цьому на факти, встановлені перевіркою, за наслідками якої прийняті оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Науково-виробнича фірма «Югтрансенерго» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Ухвалюючи постанову про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції встановив протиправність висновків податкового органу, викладених в акті перевірки позивача, та відсутність у податкового органу правових підстав для прийняття оскаржених податкових повідомлень-рішень.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце апеляційного розгляду справи, у судове засідання не з’явились, у зв’язку з чим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Суд першої інстанції правильно встановив, що на підставі направлень від 05 листопада 2007 року №1360 посадовими особами ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, відповідно до п.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», в період з 16 листопада по 26 грудня 2007 року проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2006 року по 01 жовтня 2007 року.

За результатами перевірки складений акт № 475/23-213/23991909 від 28 грудня 2007 року (а.с.15-40 т.1), в якому зафіксовані допущені позивачем порушення, за період який перевірявся, а саме п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.2, 5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст.5, п.п.8.4.1 п.8.4 ст.8, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки податковий орган 21 січня 2008 року прийняв податкові повідомлення-рішення №0000402301/0 (а.с.14 т.1) про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток підприємств в розмірі 102 892 грн. (за основним платежем – 73 894 грн., штрафні санкції 28 998 грн.) та №0000412301/0 (а.с.13 т.1) про визначення суми податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 110 833 грн. (за основним платежем – 79 188 грн., штрафні санкції - 31645,00 грн.).

При проведені перевірки податковий орган встановив порушення позивачем п.п.1,3,5 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», посилаючись на те, що дані аналітичних рахунків позивача не тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перші числа місяця, а інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, які систематизуються на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку не відповідає відповідним рахункам в оборотно-сальдових відомостях.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо безпідставності та надуманості висновків податкового органу про наявність розбіжностей за липень, серпень та вересень 2007 року сум списаних товарів та залишків товарів, оскільки відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за липень 2007 рік та оборотно-сальдової відомості за липень 2007 року усі данні є тотожними, а саме: списано товару (кредит pax.281) в сумі 375013,44 грн., залишок (сальдо на кінець періоду, Дебет pax.281) товару - 787515,15 грн. (т. 1 а.с. 41, 43); відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за серпень 2007 року та оборотно-сальдової відомості за серпень 2007 року, наведені в них дані є тотожними, а саме: залишок (сальдо на початок періоду, Дебет pax.281) товару - 787515,15 грн., а залишок (сальдо на кінець періоду, Дебет pax.281) товару - 875918,01 грн. (т. 1 а.с. 43, 44); відповідно до оборотно-сальдової відомості по рахунку 281 за вересень 2007 року та оборотно-сальдової відомості за вересень 2007 року усі данні є тотожними, а саме: залишок (сальдо на початок періоду, Дебет pax.281) складає 875918,01 грн., залишок (сальдо на кінець періоду, Дебет pax.281) складає 759249,61 грн., придбання товарів (Дебет pax.281) - 373478,73 грн., витрачення товарів (Кредит pax.281) - 490147,13 грн.

Апеляційна скарга не містить належних доводів на спростування висновків суду першої інстанції, з якими погоджується апеляційний суд.

Також апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості висновку акту перевірки про порушення позивачем п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», та вимог п.5.1 ст.5, п.п.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме невідповідність валових витрат у деклараціях, які подані підприємством до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси за період з 1 півріччя 2006 року по 9 місяців 2007 року (сума рядків 04.1 «придбання товарів (робіт, послуг)» та ряд. 04.13. «інші витрати») даним бухгалтерському та відповідно податковому обліку (рахунки №№631,371,372), що призвело до завищення валових витрат на 202064,00 грн.

Суд першої інстанції правильно встановив, що завищення загальної суми валових витрат за 3 квартал 2006 року у сумі 50320,00 грн. (стор. 14 Акту), відбулось внаслідок не прийняття податковим органом до уваги фактичної суми валових витрат підприємства по придбанню товарів згідно бухгалтерського обліку (первинних документів) за перевірений період, а саме: за 3 квартал 2006 року - 1503425,20) грн., у т.ч.: за липень 2006 року - 516629,55 грн.; за серпень 2006 року – 654880,00 грн.; за вересень 2006 року - 331915,73 грн. При цьому суд першої інстанції зазначив, що при складання відповідних колонок таблиці (графа Дт.281 Кт.631 + графа Дт.92 Кт. 631 + графа Аванси по рах.371 + графа Дт.92 Кт.372), валові витрати за даними бухгалтерського обліку складають 1587426,20 грн., а за даними Декларації – 1587370,00 грн., фактично - 1587426,2) грн., а тому розбіжність складає + 56,2 грн., що ні як не відповідає сумі розбіжності встановленої ДПІ, а саме: - 50320,00 грн.

Так само апеляційний суд погоджується і з висновками суду першої інстанції, які не спростовані апелянтом, щодо не правомірності визначених податковим органом інших розбіжностей на суму 105566,00 грн., оскільки:

- податковим органом не прийнято до уваги фактичну суму валових витрат підприємства (графа Дт.281 Кт.631 Розрахунку) згідно бухгалтерського обліку (первинних документів) за жовтень 2006 року, яка складає 538359,97 грн., а не 499212,00 грн.;

- у графі “Аванси по рах.371” зроблено арифметичну помилку, а саме: при складанні показників відповідних податкових періодів органом державної податкової служби невірно визначено суму валових витрат підприємства, яка повинна складати 84413,00 + (-32541,00) + (-66706,00) = -14834 грн.;

- податковим органом при проведені перевірки не прийняті до уваги первинні документи НВФ TOB «Югтрансенерго», зокрема, авансові звіти за жовтень 2006 року (№АО-0000044 від 21.10.2006 року, №АО-0000045 від 21.10.2006 року, №АО-0000046 від 29.10.2006 року, №АО-0000047 від 30.10.2006 року, №АО-0000048 від 31.10.2006 року, №АО-0000049 від 31.10.2006 року) на загальну суму 9807,83 грн. (без ПДВ);

- податковий орган при визначенні суми валових витрат НВФ TOB « Югтрансенерго» за 4 квартал 2006 року податковий орган не враховував рядок 05.1 Декларації з податку на прибуток підприємства за 2006 рік від 07.02.2007 року - зміни суми компенсації вартості товарів (робіт, послуг), а саме, - корегування підприємством валових витрат на суму -58778,00 грн., здійснене у відповідності до приписів п.5.10 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Також апеляційний суд вважає правильними, що не спростовуються доводами апеляційної скарги, і висновки суду першої інстанції щодо помилковості доводів податкового органу про порушення позивачем вимог п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки первинні документи по відображенню господарської операції є підставою й для податкового обліку, в той час як матеріалами справи підтверджено та правильно встановлено судом першої інстанції, що виконання ПП «Євротехсан» та отримання НВФ TOB «Югтрансенерго» послуг з інформаційного довідкового абонементного обслуговування - забезпечення інформаційними бюлетенями по законодавству, надання окремих нормативних актів по замовленню та інформації про діючи нормативні акти на загальну суму 31762,00 грн., у т.ч. ПДВ 5293,67 грн. підтверджено Договором №1-Ю-Ев/Инф від 03.01.2006 року, актом приймання-передачі робіт від 30.07.2006 року, рахунком-фактурою №ЧП-000045 від 30.07.2006 року, квитанцією банку від 28.11.2006 року, податковою накладною №000044 від 30.07.2006 року – тобто документами, які відповідають вищенаведеним вимогам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що ДПІ у Малиновському районі м. Одеси безпідставно та неправомірно зазначила про заниження НВФ TOB «Югтрансенерго» податку на прибуток у сумі 73894,00 грн.

Оскаржуючи висновки суду першої інстанції, щодо неправомірності скасування податкового повідомлення-рішення про визначення позивачу сум податкового зобов’язання з податку на додану вартість в розмірі 79 188 грн. та застосування штрафних санкції в сумі 31 645 грн., податковий орган в апеляційній скарзі продублював свою позицію з цього питання, яка зазначена у письмових запереченнях податкового органу на адміністративний позов.

При цьому апеляційний суд, перевіряючи правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту відповідного у липні 2007 року суму ПДВ в розмірі 5294,00 грн. на підставі податкової накладної №000044 від 30.07.2006 року, погоджується з висновками суду першої інстанції з цього питання, оскільки факт надання послуг за господарською операцією (Договором №1-Ю-Ев/Инф від 03.01.2006 року), підтверджений актом приймання-передачі робіт від 30.07.2006 року, рахунком-фактурою №ЧП-000045 від 30.07.2006 року, квитанцією банку від 28.11.2006 року, податковою накладною №000044 від 30.07.2006 року, а формування позивачем податкового кредиту відповідає приписам ст. 1, п.п.7.4.1, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2, 11, 69-71, 195, п. 2 ч. 1 ст. 197, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 206, 211, 212, ч. 5 ст. 254 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, постанову Одеського окружного адміністративного суду від 27 лютого 2012 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: суддя С.Д.Домусчі

суддя О.О.Кравець

суддя Л.П.Шеметенко