Ухвала суду № 44492761, 27.05.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Справа № 876/5593/14

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Селена" на постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Селена" про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Позивач - управління Пенсійного фонду в Міжгірському районі Закарпатської області звернулося в суд з позовом до відповідача - ТДВ «Селена», в якому просило стягнути заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій у розмірі 33892,74 грн. за період з 27 січня 2010 року по 04 січня 2013 року.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року позов задоволено. Стягнено з Товариства з додатковою відповідальністю «Селена» на користь управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій в сумі 33892,74 грн. (тринадцять три тисячі вісімсот дев'яносто дві гривні 74 копійки)

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що у розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 як особі, яка була зайнята на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 за період з 27 січня 2010 року по 04 січня 2013 року включно у відсотковому відношенні зазначено 100 %, що не відповідає підпункту 1 пункту 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», чим завищено суму відшкодування. Крім того, покликається на відсутність коштів на підприємстві у зв'язку з тривалим простоєм. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, тому відповідно до положень ч.1 ст.197 КАС України, суд вважає можливим проведення розгляду справи в їхній відсутності в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами та на основі наявних у ній доказів.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТДВ «Селена» є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування відповідно до ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а з 01 січня 2004 року також є платником страхових внесків відповідно до ст. 15 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

27 листопада 2013 року управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області звернулося в суд з позовом про відшкодування з ТДВ «Селена» фактичних витрат на виплату та доставку пенсії ОСОБА_1 як особі, яка була зайнята на роботах з особливо шкідливими та особливо важкими умовами праці за Списком №1 у розмірі 33892,74 грн. за період з 29 січня 2010 року по 04 січня 2013 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що згідно з пенсійним законодавством відповідач зобов'язаний відшкодовувати витрати органу Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, що здобули стаж, який дає право на даний вид пенсії на цьому підприємстві. Крім того, сума заборгованості підтверджена належними доказами, підстав для звільнення відповідача від її оплати чи доказів її сплати суду не надано.

Даючи правову оцінку таким висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Порядок відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах встановлено Інструкцією про порядок обчислення страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України за № 64/8663 від 16.01.2004 року.

Вказана Інструкція розроблена відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування".

Відповідно до п.6.1 Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п.6.8 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п 6.4 вказаної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного Фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року на протязі 10 днів з дня прийняття рішення про призначення пенсії.

З наведених вище норм вбачається, що моментом виникнення заборгованості та, відповідно, днем, з якого виникає право на звернення до суду, по відшкодуванню підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, є 26 число кожного місяця, в якому повинна здійснюватись сплата заборгованості.

Відповідно до ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Згідно з положеннями ст.1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до вказаної норми права страхові внески - це кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Ч.15 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи, колегія суддів дійшла висновку, що заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, не підпадає під визначення поняття "недоїмка", тобто на стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах не поширюються строки стягнення передбачені ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся в суд з позовом про відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах, ОСОБА_1 за період з 27 січня 2010 року по 04 січня 2013 року - 27 листопада 2013 року, тобто з пропуском встановленого ст.99 КАС України шестимісячного строку звернення до суду. Крім того, позивач при зверненні до суду не просив поновити такий строк.

Аналізуючи наведені вище правові норми та обставини справи, колегія суддів вважає, що позовна заява підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Згідно зі ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановлюється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

Відповідно до п.9 ч.1 ст.155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду після усунення підстав, з яких заяву було залишено без розгляду.

Враховуючи усі вищенаведені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови порушено вимоги норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим постанова суду підлягає скасуванню, а позовна заява залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст. 155, 160, 195, 197, п.4 ч.1 ст.198, ст.ст.203, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Товариства з додатковою відповідальністю "Селена" задовольнити частково.

Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 грудня 2013 року у справі № 807/4158/13-а - скасувати та прийняти ухвалу, якою позов управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області до Товариства з додатковою відповідальністю "Селена" про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції..

Головуючий О.І. Мікула

Судді А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик