Постанова № 44489056, 24.04.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2015 року о/об 10 год. 42 хв.Справа № 808/1333/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., за участю секретаря судового засідання Філоненко Ю.М.,

за участю представників:

від позивача: - Л.Л. Петрушенко,

від відповідача-1 - К.В. Крючек

від відповідача-2 - не прибув

розглянувши у місті Запоріжжі у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів, Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

12 березня 2015 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (далі - позивач або ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна») до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі - відповідач 1 або СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів), Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області (далі - відповідач 2 або УДКС України у м. Запоріжжі Запорізької області), в якому позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 777 821,00 грн. ПДВ;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з відшкодування податку на додану вартість у сумі 777 821,00 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» пеню на рівні 120% облікової ставки Національного банку України.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» подано відповідачу 1 податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, в якій задекларовано до бюджетного відшкодування від'ємне значення подаку на додану вартість в сумі 777 821,00 грн. 20.06.2011 відповідачем 1 винесено податкове повідомлення-рішення №0000280801, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування по декларації за квітень 2011 року на 777 821,00 грн. Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення в судовому порядку. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 по справі №2а-0870/5101/11 адміністративний позов задоволено у повному обсязі; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 №0000280801; стягнуто з Державного Бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишено без задоволення, а Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 у справі №2а-0870/5101/11 залишено без змін. Позивач, посилаючись на п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, вважає, що з моменту набрання судовим рішенням у справі №2а-0870/5101/11 законної сили, тобто з дня постановлення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення в силі рішення суду першої інстанції, у відповідача виник обов'язок подати відповідачу 2 висновок про відшкодування позивачу 777 821,00 грн. бюджетного відшкодування з ПДВ за квітень 2011 року. Оскільки, на думку позивача, відповідачем 1 допущено бездіяльність, яка полягає у ненаданні до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» ПДВ в розмірі 777 821,00 грн. за квітень 2011 року, то з Державного бюджету України мають бути стягнені сума бюджетного відшкодування ПДВ за квітень 2011 року та пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України.

Заперечуючи проти позовних вимог, з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач 1 зазначив, ним подано касаційну скаргу на судові рішення по адміністративній справі №2а-0870/5101/11. Оскільки станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом триває процедура касаційного оскарження, тобто процедура судового оскарження не закінчилась, то з боку відповідача 1 відсутня бездіяльність. Крім того, представник відповідача 1 заперечує проти стягнення пені нарахованої на суму бюджетної заборгованості оскільки вважає, що законодавством передбачено нарахування пені в момент погашення заборгованості. Водночас, зазначене погашення не відбулося у зв'язку з тим, що сума податку на додану вартість не набула статусу бюджетної заборгованості.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Представник відповідача 1 заперечив проти позову з підстав, викладених у письмових запереченнях, та просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представником відповідача 2 через службу діловодства суду подано письмові пояснення, в яких, посилаючись на норми Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, зазначив про відсутність в Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області можливості здійснити відшкодування позивачу з Державного бюджету України коштів без відповідного висновку відповідача 1. Крім того, 21.04.2015 представником відповідача 2 через службу діловодства суду подано клопотання,в якому він просить суд розглянути справу без його участі.

На підставі частини третьої статті 160 КАС України в судовому засіданні 24 квітня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача 1, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серії А01 №029409 Публічне акціонерне товариство «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» 15.04.1994 зареєстровано Виконавчим комітетом Запорізької міської ради, як юридичну особу за адресою: 69008, Запорізька область, місто Запоріжжя, Південне шосе, будинок 81, ідентифікаційний код 00186536 (а.с.35).

20.05.2011 ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» подано до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011 року, в якій задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню в сумі 19 508 561,00 грн. (а.с.43-44).

Крім того, 20.05.2011 ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» подано до СДПІ з ОВП у м. Запоріжжі Міжрегіонального ГУ Міндоходів заяву про повернення суми бюджетного відшкодування визначеної у податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року (а.с.46).

Відповідно до п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI проведено камеральну перевірку ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» (ЄДРПОУ 00186536) з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 19 508 561,00 грн. за квітень 2011 року.

За наслідками перевірки складено Акт від 06.06.2011 №285/08-01/00186536 (а.с.36-42).

Згідно висновків перевірки позивачем порушено пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 за №2755-VI, зі змінами та доповненнями, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за №1402/18697, п. 5.7 «Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість», затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 у редакції Наказу від 15.06.2005 №213, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.06.2005 за №702/10982 до складу податкового кредиту, від'ємного значення березня 2011 року, бюджетного відшкодування квітня 2011 року включено суму ПДВ з придбання брухту на загальну суму ПДВ - 777 821,00 грн. від постачальників, які виступають транзитерами з залученням вигодо формуючих підприємств, які не задекларували податкові зобов'язання, не знаходяться за місцем реєстрації, встановлені розбіжності.

На підставі Акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 №0000280801, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі у розмірі 777 821,00 грн., та визначено штрафну санкцію в розмірі 1,00 грн. (а.с.45).

Не погодившись із результатами перевірки ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» здійснило оскарження даного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 у справі №2а-0870/5101/11 адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено у повному обсязі; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 20.06.2011 №0000280801; стягнуто з Державного Бюджету на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. (а.с.47-50).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 16.09.2014 апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби залишено без задоволення; Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 28.01.2013 у справі № 2а-0870/5101/11 залишено без змін (а.с.51-53).

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.8 ст. 200 ПК України, до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Тобто, законодавець для покладання на податковий орган обов'язку подати висновок до органу Державного казначейства України передбачає наявність двох умов: закінчення процедури адміністративного або судового оскарження та отримання податковим органом відповідного судового рішення.

В той же час, Податковим кодексом України чітко не встановлено час (подію), з якими б законодавець пов'язував закінчення процедури судового оскарження у правовідносинах щодо бюджетного відшкодування.

У зв'язку з цим суд вважає, що при вирішенні спірних правовідносин слід виходити з конституційного принципу обов'язковості виконання судових рішень, закріпленого ст. 124 Конституції України, навіть і з можливістю подальшого оскарження рішення суду, яке вступило у законну силу.

Так, відповідно до ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч.3 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Як встановлено матеріалами справи податкове повідомлення-рішення контролюючого органу, якими позивачу було зменшено суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість скасовано судовим рішенням, що набрало законної сили. Тобто, відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ, відсутність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування встановлено в судовому порядку, що згідно положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є обставиною для звільнення від доказування.

Виходячи з наведеного, та зважаючи на відсутність з боку позивача порушень норм закону та підтвердження в судовому порядку правильності формування суми бюджетного відшкодування ПДВ, ненадання податковим органом відповідного висновку органу державного казначейства про бюджетне відшкодування ПДВ вбачається неправомірним.

Таким чином, з огляду на загальні принципи набрання судовим рішенням законної сили, суд вважає, що набрання судовим рішенням законної сили, яке є обов'язковим до виконання, обумовлює виникнення у податкового органу обов'язку подати органу державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Крім цього, у спірних правовідносинах суд вважає за можливе застосувати аналогію закону, передбачену ч. 7 ст .9 КАС України, з огляду на наступне.

Як зазначено вище, Податковим кодексом України не визначено час (подію), з якими б законодавець пов'язував закінчення процедури судового оскарження саме у правовідносинах щодо бюджетного відшкодування.

В той же час, Податковий кодекс України визначає загальні принципи узгодження грошових зобов'язань, визначених контролюючим органом. Так, відповідно із п. 56.18 ст.56 ПК України, при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Відповідно до пп. 60.1.4 п. 60.1 ст. 60 ПК України, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо рішенням суду, що набрало законної сили, скасовуються повідомлення-рішення органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Отже, вказані норми права свідчать про те, що законодавець пов'язує виникнення тих чи інших юридично значимих фактів з набранням судовим рішенням законної сили. При цьому, як зазначено вище, рішення суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту його проголошення.

З огляду на викладене, суд вважає що сума заявлена до бюджетного відшкодування набуває статусу бюджетної заборгованості саме з моменту набрання рішення про скасування податкового повідомлення-рішення законної сили.

З цих підстави вимоги позивача щодо неправомірності бездіяльності відповідача 1 щодо ненадання висновку до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області є обґрунтованими.

Правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

У зв'язку з вищезазначеним суд вважає обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у сумі 777 821,00 грн.

Приймаючи до уваги аналогічну позицію Верховного Суду України, викладену в Постанові від 24.02.2009 №09/81, у разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).

Право на бюджетне відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірна відмова у поверненні сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушила право юридичної особи, зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо.

При вирішенні спору суд бере до уваги, що правомірність заявленої платником податків до відшкодування суми ПДВ підтверджена судовими рішенням, яке набрало законної сили, а відтак, вказана обставина не потребує додаткового доказування. Крім того, в ході розгляду справи відповідач - податковий орган не подав до суду жодних доказів неправомірності формування платником податків спірної суми бюджетного відшкодування з ПДВ, належних доводів з даного приводу не навів.

Щодо вимоги позивача про стягнення пені суд зазначити наступне.

Пунктом 200.23 статті 200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Отже, вказаною нормою права зазначено, зокрема, період розрахунку пені, останнім днем якого є день погашення бюджетної заборгованості. День ухвалення судом рішення не є днем погашення бюджетної заборгованості, у зв'язку з чим такий розрахунок суд вважає не обґрунтованим.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у даній справі оспорюється рішення прийняте відповідачем, суб'єктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 777 821,00 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 777 821,00 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» 243,60 грн. (двісті сорок три гривні 60 копійок) судового збору.

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова