Рішення № 44488340, 02.06.2015, Овідіопольський районний суд Одеської області

Справа № 509/1868/15-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 червня 2015 року Овідіопольський районний суд Одеської області в складі:

судді Гандзій Д.М.

при секретарі Черкасові Д.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в смт. Овідіополь, цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом, -

В С Т А Н О В И В :

28 квітня 2015 року, представник позивача ПАТ «ВТБ Банк», звернулися до суду з позовом, в якому зазначили, що відповідно до кредитного договору № R53700445238B від 22.07.2013 року, банк надав відповідачці кредит на споживчі потреби в сумі 40000 грн., зі строком повернення до 22.07.2017 року із сплатою 24 % річних. Відповідно до умов вказаного кредитного договору, банк повністю та у встановлені договором строки виконав свої зобов`язання по договору надавши 22.07.2013 р. кредит у зазначеному розмірі відповідачці. Умовами кредитного договору (п.п. 3.3.1, 4.2, 4.3, 4.4), був встановлений порядок сплати комісійної винагороди, процентів за користування кредитними коштами та визначений порядок погашення кредиту.

Відповідачка ОСОБА_1, в порушення умов кредитного договору, не виконала свої зобов'язання по сплаті кредиту, комісії та процентів за його користування, нарахованих банком, що підтверджується виписками з особових рахунків, у зв'язку з чим, станом на 14.04.2015 р. заборгованість відповідачки перед позивачами не погашена та складає - 87162,62 грн., з яких : 27740,62 грн. - сума заборгованості за кредитом, 8561,12 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом, заборгованість по відсоткам - 571,85 грн., 9371,82 грн. - заборгованість зі сплати прострочених процентів, 676 грн. - заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом, 8788 грн. - заборгованість за простроченою комісією за управління кредитом, 26874,90 грн. - сума штрафних санкцій (пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань), нарахованих на суму заборгованості з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та комісії за управління кредитом згідно п. 5.1 кредитного договору, 294,60 грн. - 3% річних з прострочених платежів по поверненню кредиту, процентів за користування кредитом та комісії та 4283,71 грн. - суми інфляційних збитків, які представник позивача просив у позові стягнути з відповідачки та суму судового збору у розмірі 871,63 грн.

Представник позивачів в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення судової повістки під підпис уповноваженому представнику позивачів, причини неявки суду не повідомив, але надіслав до суду заяву, в якій позов підтримав у повному обсязі та на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України, просив суд слухати справу за його відсутності, не заперечуючи проти постановлення заочного рішення по справі (а.с. 31,55).

Відповідачка в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином, у відповідності до вимог ч. 5 ст. 74, ч. 1 ст. 77 ЦПК України, за останньою відомою судові зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою його місця проживання і повістка вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться, що підтверджується довідкою Овідіопольського РС ГУДМС України в Одеській області № 1455 від 05.05.2015 р. про зареєстроване місце проживання відповідачки, а також поштовим повідомленням з відміткою про вручення судової повістки батьку відповідачки, що відповідає приписам ст. 76 ч. 3 ЦПК України, причини своєї неявки суду не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності суду не надала (а.с. 28,54).

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України, якщо у суду не має даних про причину неявки відповідача, сповіщеного належним чином, суд вважає можливим розглянути справу на підставі даних, які є в матеріалах справи та зі згоди позивача ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлено зобов'язання позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, відповідно до ч.3 цієї статті, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За умовами ч. 1 ст. 550 ЦК України, право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Приписами статей 525,526 ЦК України передбачено, що зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов кредитного договору та Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статтею 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Також, статтею 617 ЦК України передбачено - особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до вимог ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

У відповідності до ч. 1 ст. 634 ЦК України - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення вирішення справи.

Статтею 58 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Виходячи з приписів статті 59 ЦПК України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частина 1 статті 60 ЦПК України вказує, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

У судовому засіданні встановлено, що відповідно до кредитного договору № R53700445238B від 22.07.2013 року, банк надав відповідачці кредит на споживчі потреби в сумі 40000 грн., зі строком повернення до 22.07.2017 року із сплатою 24 % річних. Відповідно до умов вказаного кредитного договору, банк повністю та у встановлені договором строки виконав свої зобов`язання по договору надавши 22.07.2013 р. кредит у зазначеному розмірі відповідачці. Умовами кредитного договору (п.п. 3.3.1, 4.2, 4.3, 4.4), був встановлений порядок сплати комісійної винагороди, процентів за користування кредитними коштами та визначений порядок погашення кредиту (а.с. 8-15).

Відповідачка ОСОБА_1, в порушення умов кредитного договору, не виконала свої зобов'язання по сплаті кредиту, комісії та процентів за його користування, нарахованих банком, що підтверджується виписками з особових рахунків, у зв'язку з чим, станом на 14.04.2015 р. заборгованість відповідачки перед позивачами не погашена та складає - 87162,62 грн., з яких : 27740,62 грн. - сума заборгованості за кредитом, 8561,12 грн. - сума заборгованості за простроченим кредитом, заборгованість по відсоткам - 571,85 грн., 9371,82 грн. - заборгованість зі сплати прострочених процентів, 676 грн. - заборгованість зі сплати комісії за управління кредитом, 8788 грн. - заборгованість за простроченою комісією за управління кредитом, 26874,90 грн. - сума штрафних санкцій (пеня за кожен день прострочення у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань), нарахованих на суму заборгованості з повернення кредиту, сплати процентів за його користування та комісії за управління кредитом згідно п. 5.1 кредитного договору, 294,60 грн. - 3% річних з прострочених платежів по поверненню кредиту, процентів за користування кредитом та комісії та 4283,71 грн. - суми інфляційних збитків - інфляційні збитки за несвоєчасну сплату суми кредиту та процентів, обґрунтований та зроблений у відповідності до діючого законодавства України розрахунок якої, був зроблений позивачами, наданий суду і перевірений судом (а.с. 16-20).

13.03.2015 р. банком на адресу відповідачки був направлений лист-вимога щодо погашення заборгованості, який був залишений останньою без відповіді та задоволення (а.с. 21-22).

Станом на дату винесення рішення, доказів погашення заборгованості, відповідачкою суду не надано і відповідно у суду вони відсутні.

У зв'язку з викладеним, суд вважає, що позовні вимоги ПАТ «ВТБ Банк» є обґрунтованими, доведеними документально, які найшли своє підтвердження в судовому засіданні та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім суми заборгованості за невиконання умов кредитного договору, з відповідачки, на користь банку, підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за розгляд справи 871,63 грн., які були підтверджені банком документально (а.с. 2).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 208-209, 213-215, 218,224-226 ЦПК України, ст.ст. 525,526,530,549,550,554,626,612,625,629,1048,1050,1054 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитом - задовольнити ;

2. Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН : НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» (код ЄДРПОУ 14359319) : заборгованість за кредитним договором у розмірі 87162,62 грн. та судовий збір у сумі 871,63 грн.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя Д.М. Гандзій