Рішення № 44482518, 27.05.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015Справа №910/10821/15

за позовомПублічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» провідшкодування шкоди 5382,54 грн. суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Ретерук Н.О.- представник за довіреністю № 2997D/2014 від 13.10.14;від відповідачане з'явився

В судовому засіданні 27.05.15, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "Страхова компанія "Універсальна" до Приватного акціонерного товариства "Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку регресу 5382,54 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що ПАТ "СК "Універсальна" на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № 3137/261/000300 від 01.08.2013р., внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Honda», державний номер АА7188 МЕ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1166, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер 35675 КВ, водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 5382,54 грн. шкоди в порядку регресу.

Ухвалою суду від 29.04.2015 порушено провадження у справі № 910/10821/15 за вказаною позовною заявою та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.05.2015.

14.05.2015 року через загальний відділ діловодства суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України на виконання вимог ухвали суду надійшли відомості щодо страхової компанії, якою видано Поліс № АС/8569011, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи.

В судове засідання 27.05.15 представник позивача з'явився, надав документи на вимогу ухвали суду, позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача в судове засідання 27.05.15 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103033940991.

Зважаючи на те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

01 серпня 2013 року за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3137/261/000300 ПАТ «СК «Універсальна» було застраховано автомобіль марки «Honda», державний номер АА7188 МЕ,, страхувальник - Дзюба Лілія Анатолівна, вигодонабувач - ПАТ «Укрсоцбанк».

Пунктом 1.13 договору визначено строк його дії з 06.08.13 по 05.08.15.

З Відомостей № 9304470 про дорожньо-транспортну пригоду вбачається, що 20.11.2013р. в м. Києві на Харківській площі мала місце дорожньо-транспортна пригода - зіткнення за участю автомобіля «Honda», державний номер АА7188 МЕ, що належить Дзюба Лілії Анатолівні, під керуванням власника, та автомобіля «Daewoo Lanos», державний номер 35675 КВ, що належить Трушкову Євгену Віталійовичу, під керуванням Андрущенко Наталії Броніславівни.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Андрущенок Н.Б. вимог п.п. 10.1 Правил дорожнього руху України, яку визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП України постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2013р. справа № 753/20530/13-п.

23.11.13 страхувальник звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування на рахунок СТО.

Фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля марки «Honda», державний номер АА7188 МЕ, в результаті його пошкодження у ДТП, відповідно до аварійного сертифікату та калькуляції № 019662/231120131 від 23.11.13 складає 5382,54 грн.

22.12.13 позивачем було складено страховий акт № 21696/к/п на суму 5382,54 грн. Виплата страхового відшкодування позивачем на рахунок СТО підтверджується платіжним дорученням № 48282 від 17.12.2013р на суму 5382,54 грн.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Вина водія, який керував автомобілем «Daewoo Lanos», державний номер 35675 КВ, підтверджується постановою Дарницького районного суду м. Києва від 20.12.2013р. у справі № 753/20530/13-п.

Пунктом 36.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» передбачено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем, як страховиком, та Андрушенко Н.Б. як страхувальником, було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, строком дії з 16.11.13 по 15.11.14 (Поліс АС/8569011), відповідно до якого забезпечений транспортний засіб - автомобіль «Daewoo Lanos», державний номер 35675 КВ, ліміт відповідальності за заподіяну шкоду майну становить 50 000,00 грн., розмір франшизи 0,00 грн.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля «Honda», державний номер АА7188 МЕ, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів» в межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 3137/261/000300 від 01.08.2013р., перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України № 3-118гс11 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), які згідно ч. 2 ст. 82 ГПК України є обов'язкові до врахування судом при прийнятті рішення у справі.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України «Про страхування», або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене. В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно - автомобіль «Honda», державний номер АА7188 МЕ.

В розумінні положень Закону «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» позивач набув (в порядку регресу) право на виплату страхового відшкодування від страховика винної особи.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України „Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Згідно з п. 9.1. ст. 9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», обов'язковий ліміт відповідальності страховика (страхова сума) - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування.

За договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності (поліс АС/8569011) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50000 грн., франшиза - 0,00 грн, таким чином з відповідача підлягає стягненню сума страхового відшкодування виплаченого позивачем в сумі 5382,54 грн., що відповідає розміру позовних вимог.

В матеріалах справи наявна копія заяви позивача на адресу відповідача на виплату страхового відшкодування в порядку регресу за вих. № 993 Р від 27.03.2014р., яка була отримана відповідачем 03.04.14.

Відповідальність страховика винної особи регламентована положеннями Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та обмежується укладеним договором страхування, в свою чергу зазначеним законом випадки, коли шкода не відшкодовується страховиком (або МТСБУ) визначені у ст. 32 і доказів наявності таких суду не представлено.

Враховуючи не здійснення виплати відповідачем на користь позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 5382,54 грн. страхового відшкодування є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 1827,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033 м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77, ідентифікаційний код 22945712) на користь Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Універсальна» (01030 м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 48А, ідентифікаційний код 20113829) 5 382 (п'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 54 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 02.06.2015 р.

Суддя Л.Г. Пукшин