Рішення № 44482266, 27.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/75/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2015 Справа № 908/2738/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт", (юридична адреса: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1, адреса для листування: 04143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 158)

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" (69500, м. Запоріжжя, вул. Східна, 3)

про стягнення 151481,75 грн. заборгованості за договором поставки №2309 від 01.10.2013р., 1307, 31 грн. 3 % річних, 30393,70 грн. інфляційного нарахування

суддя Зінченко Н.Г.

За участю представників сторін:

від позивача - Близьнюк Т.В., довіреність № 59/Д від 20.05.2015 р.

від відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

22.04.2015 р. до господарського суду Запорізької області звернулося Публічне акціонерне товариство "Миронівський хлібопродукт", Київська область, м. Миронівка з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна", м. Запоріжжя, про стягнення 151481,75 грн. заборгованості за договором поставки №2309 від 01.10.2013р., 1307, 31 грн. 3 % річних, 30393,70 грн. інфляційного нарахування.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.04.2015 р. порушено провадження у справі № 908/2738/15, справі присвоєно номер провадження 4/75/15, розгляд справи призначено на 27.05.2015 р., у сторін витребувані документи і докази, необхідні для вирішення спору.

В судовому засіданні 27.05.2015 р. справу розглянуто, прийнято та оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну та резолютивну частини рішення.

За клопотанням представника позивача судове засідання 27.05.2015 р. здійснювалося без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

Відповідач в судове засідання не прибув, про визнання позову не заявив, відзив на позовну заяву, витребуваний ухвалою суду по справі від 22.04.2015 р. суду не надав, про поважність причин неявки уповноваженого представника суд не попереджав.

Згідно зі ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до Спеціального Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 26.05.2015 р., юридичною адресою Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" (код ЄДРПОУ 30725116) є: 69500, м. Запоріжжя, вул. Східна, 3, що відповідає юридичній адресі відповідача, зазначеній у позовній заяві.

Ухвала суду від 22.04.2015 р. про порушення провадження у справі № 908/2738/15, яка булла направлена на зазначену адресу відповідача, на адресу господарського суду Запорізької області не поверталась.

Згідно з п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

В п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. зазначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, суд вважає, що ним були вжиті достатні заходи для повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи № 908/2738/15.

У відповідності до ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги, що вся відповідальність за несвоєчасне повідомлення органів реєстрації про зміну місцезнаходження покладається на юридичну особу, суд вирішив за доцільне розглянути справу по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті, за відсутністю відповідача.

В судовому засіданні 27.05.2015 р., представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, які викладені в позовній заяві та ґрунтуються на ст.ст. 526, 530, 610, 625, 629, 692 та 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 22, 54, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, умовами договору поставки № 2309 від 01.10.2013р., на підставі яких позивач просив позов задовольнити та стягнути з відповідача суму 151481,75 грн. заборгованості за договором поставки № 2309 від 01.10.2013 р., 1307,31 грн. 3 % річних, 30393,70 грн. інфляційного нарахування.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Цивільного кодексу України закріплено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до п. 2 цієї статті підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Зобов'язанням, відповідно до п. п. 1, 2 ст. 509 цього Кодексу, є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

01.10.2013 р. між публічним акціонерним товариством "Миронівський хлібопродукт" (постачальник, позивач) та Приватним акціонерним товариством "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" (покупець, відповідач) був укладений договір поставки № 2309.

Сторонами укладено протокол розбіжностей № б/н від 01.10.2013 р.

Відповідно до п. 1.1. договору постачальник зобов'язується протягом строку дії цього договору здійснювати поставку товару (товарів), а покупець зобов'язується приймати та оплачувати поставлений товар (товари) відповідно до умов цього договору.

Товаром по цьому договору є товар, вказаний в специфікації, яка підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору. Форма специфікації наведена в додатку № 1 до цього договору. Заповнена форма специфікації надається постачальником після підписання договору і погодження сторонами переліку товарів, що поставляються, та цін на них. Товар, вказаний в специфікації, поставляється постачальником окремими партіями, в асортименті, по цінах, в кількості та строки, у відповідності із замовленнями покупця і цим договором. (п. п. 1.2., 1.3. договору).

За своєю правовою природою договір, укладений між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

В силу положень ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору позивачем на користь відповідача протягом січня 2014 р. - лютого 2014 р. були здійснені поставки товару на загальну суму 151481,75 грн., що підтверджується товарно - транспортними накладними, накладними на повернення та актів прийому-передачі продукції, належним чином засвідчені копії яких, додані позивачем до позовної заяви.

Факт отримання відповідачем товарно-матеріальних цінностей підтверджується підписами та печаткою відповідача на первинних документах.

Стаття 692 Цивільного кодексу України визначає обов'язок Покупця оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.1. додатку № 3 до договору (в редакції додаткової угоди №1 до додатку №3 до договору), строк оплати товару покупцем залежно від найменування товару становить 7 або 21, або 31 банківських днів.

Згідно до п. 3.18 договору, документом, який підтверджує, що покупець прийняв товар, є товарно-транспортна накладна, підписана уповноваженим представником покупця та скріплена печаткою (штампом) покупця. Датою поставки вважається дата підписання покупцем товарно-транспортної накладної.

Згідно п. 3.19 договору, право власності на переданий товар переходить від постачальника до покупця після приймання останнім товару.

Відповідно до належно оформлених сторонами накладних, відповідний товар повинен був бути оплачений в період з 12.02.2014 р. по 01.04.2014 р.

Зазначений товар був отриманий відповідачем на підставі актів прийому-передачі продукції та товарно-транспортних накладних. Загальна сума заборгованості по поставленим накладним станом на 10.04.2015 р. складає 151 481,75 грн.

Стаття 193 Господарського кодексу України передбачає, суб'єкти господарювання та учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Аналогічне положення закріплено в ст. 526 Цивільного кодексу України. Так, зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно умовам договору та вимогам цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а у разі відсутності таких умов і вимог - згідно звичаїв ділового обігу або іншим вимогам, які звичайно ставляться.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договором в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, належним чином не виконав, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 151481,75 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1307, 31 грн. 3% річних за період з 17.11.2014 р. по 01.03.2015 р. та суму інфляційних втрат в розмірі 30393,70 грн. за період з 01.09.2014 р. по 31.03.2015 р.

Відповідно до ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 7.1. договору за невиконання або неналежне виконання прийнятих на себе зобов'язань, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, положеннями цього договору та додатків до нього.

Судом перевірено правильність нарахування сум, та встановлено, що стягненню підлягає сума 3% річних в розмірі 1307,31 грн. та сума інфляційних втрат в розмірі 30393,70 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 151481,75 грн., 1307,31 грн. 3% річних та 30393,70 грн. втрат від інфляції позивачем заявлені правомірно та обґрунтовано, підтверджені зібраними у справі доказами, а тому підлягають задоволенню.

Судові витрати, слід віднести на відповідача, оскільки спір саме з його вини доведено до судового вирішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт", Київська область, м. Миронівка до Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна", м. Запоріжжя, задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Ікс 5 Рітейл Груп Україна" (69500, м. Запоріжжя, вул. Східна, 3) на користь публічного акціонерного товариства "Миронівський хлібопродукт" (юр. адреса: 08800, Київська область, м. Миронівка, вул. Елеваторна, буд. 1; поштова адреса: 04143, м. Київ, вул. Академіка Заболотного, буд. 158; код ЄДРПОУ 25412361) суму основного боргу в розмірі 151481 (сто п'ятдесят одна тисяча чотириста вісімдесят одна) грн. 75 коп., суму інфляційних втрат в розмірі 30393 (тридцять тисяч триста дев'яносто три) грн. 70 коп., суму 3% річних в розмірі 1307 (одна тисяча триста сім) грн. 31 коп. та 3663 (три тисячі шістсот шістдесят три) грн. 64 коп. судового збору. Видати наказ.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України "02" червня 2015 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.