Рішення № 44482028, 21.05.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/70/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.05.2015 Справа № 908/1974/15-г

За позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (87534, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Гризодубової, 1)

до Маріупольського виробничого підприємства "АЗОВРЕЛЕ" Українського товариства глухих (87528, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Сєрова, 1-А)

про стягнення 15104,40 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Вінтоняк Д.О. - представник за довіреністю № 41/01 від 21.11.14.

Від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 26.03.15. звернулося Комунальне комерційне підприємство Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" з позовною заявою до Маріупольського виробничого підприємства "АЗОВРЕЛЕ" Українського товариства глухих про стягнення 15104,40 грн. за Договором № 47 на відпуск теплової енергії від 01.10.09.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач в порушення умов Договору не виконав свої зобов'язання в частині своєчасної сплати за отримані послуги з теплопостачання за період з грудня 2013р. по квітень 2014р., внаслідок чого у Маріупольського виробничого підприємства "АЗОВРЕЛЕ" Українського товариства глухих перед Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" виникла заборгованість в розмірі 15104,40 грн., яку позивач й просить суд стягнути з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 31.03.15. порушено провадження у справі № 908/1974/15-г, розгляд справи призначено на 21.04.15. о 12-30.

Представник позивача в судовому засіданні 21.04.15. підтримав позовні вимоги, просив суд позов Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання 21.04.15. не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою від 21.05.15. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладено на 21.05.2015р. об 11 год. 30 хв.

Від позивача 14.05.15. через Відділ документального документообігу надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В судовому засіданні 21.05.15. представник позивача підтримав свої позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до пунктів 3.9.1 та 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.11. зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Ухвали суду від 31.03.15. та 21.04.15. були надіслані відповідачу на адресу, яка зазначена в позовній заяві та у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 282918 від 19.11.14.

Таким чином, відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи і його неявка не перешкоджає вирішенню даного спору. Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України, за наявними в справі матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/1974/15-г та в судовому засіданні оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, документи, надані позивачем додатково, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. 01 жовтня 2009 р. між Комунальним комерційним підприємством Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" (надалі -Постачальник) та Маріупольським виробничим підприємством "АЗОВРЕЛЕ" Українського товариства глухих (надалі - споживач) було укладено Договір № 47 на відпуск теплової енергії.

Відповідно до п. 1.1 договору Постачальник подає теплову енергію на об'єкти споживача необхідної кількості, а споживач зобов'язується прийняти на оплатити теплову енергію по затвердженим тарифам (цінам) в строки, передбачені цим договором.

Згідно з дислокацією до договору № 47 від 01.10.2009р., теплова енергія у вигляді гарячого водопостачання та опалення подається в нежитлового приміщення загальною площею 119,9 кв.м. за адресою вул. Енгельса, 42 в м. Маріуполі.

Відповідно до п. 2.2 договору початок та кінець сезону опалення визначається згідно погодних умов та встановлюється виконкомом міської ради.

Як вбачається з акту на включення центрального опалення, 05.10.2013р. відповідачу було підключено опалення по адресу вул. Енгельса, 42.

Згідно з п. 5.1. Договору Споживач за отриману теплову енергію проводить оплату по фіксованим тарифам, затвердженим Маріупольським виконкомом міської ради, які встановлені із розрахунку споживання теплової енергії протягом усього опалювального періоду. Оплата здійснюється відповідно виставленим рахункам в строк, що не перевищує 5 банківських днів з моменту отримання рахунку. В разі неотримання рахунку до 10-го числа місяця, що слідує за розрахунковим, Споживач зобов'язаний самостійно отримати рахунок у Постачальника.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем були виставлені для оплати рахунки-фактури: №№ 12-2054/01 від 25.12.13; 01-2054/01 від 28.01.14; 02-2054/01 від 24.02.14; 03-2054/01 від 24.03.14; 04-2054/01 від 25.04.14 на загальну суму 15104,40 грн., які були направлені відповідачу поштою, про що свідчать списки поштової кореспонденції за період грудень 13 р. - квітень 14 р.

В матеріалах справи відсутні докази оплати відповідачем заборгованості за Договором № 47 в розмірі 15104,40 грн.

Пунктом 7.1. Договору встановлено, що договір укладений строком на 2 роки. Договір вважається продовженим на той же строк та на тих самих умовах, якщо за місяць до закінчення строку не надійде заяви однієї зі сторін про відмову від Договору або його перегляд.

Як зазначає позивач та вбачається з Діловодства спеціалізованого суду (Господарського суду Донецької області) рішенням господарського суду Донецької області (суддя Бойко І.А.) по справі № 905/2359/14 від 05.06.2014 р. позовні вимоги МВП «Азовреле» УТГ про розірвання договору № 47 від 01.10.2009 р. на відпуск теплової енергії були задоволені.

Оскільки в Діловодстві спеціалізованого суду відсутня інформація щодо наявності апеляційної або касаційної скарги на рішення Господарського суду Донецької області від 05.06.14. у справі № 905/2359/14, суд приходить до висновку, що вищезазначене рішення набуло чинності. Разом з цим, суд зазначає, що протягом періоду грудень 2013 р. - квітень 2014 р., договір № 47 діяв, тобто протягом спірного періоду договір був чинним.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги позивач вказує на те, що відповідач не виконав свої зобов'язання щодо своєчасної сплати в частині своєчасної сплати за отримані послуги з теплопостачання за період з грудня 2013р. по квітень 2014р.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 Цивільного кодексу України), якщо інше не встановлено договором або законом.

За договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами. (ст. 714 Цивільного кодексу України). Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач своїм правом на участь в судовому засіданні не скористався, відзив та заперечення на позов не надав, також матеріали справи не містять доказів оплати заборгованості.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" про стягнення з Маріупольського виробничого підприємства "АЗОВРЕЛЕ" Українського товариства глухих заборгованості за договором № 47 за період з грудня 13р. по квітень 14р. в розмірі 15104,40 грн. є законним, обґрунтованим, документально підтвердженим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір стягується з відповідача на користь позивача в повному обсязі, в розмірі 1827 грн.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Маріупольського виробничого підприємства "АЗОВРЕЛЕ" Українського товариства глухих 87528 Донецька область м. Маріуполь вул. Сєрова, 1-а код ЄДРПОУ 05539714 на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" 87534 Донецька область м. Маріуполь, вул. Грибозубової, 1 код ЄДРПОУ 33760279 основний борг в розмірі 15104 (п'ятнадцять тисяч сто чотири) грн. 40 коп. та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 26.05.15.

Суддя І.В. Давиденко