Постанова № 44481432, 28.05.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2015 року Справа № 910/25667/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Кота О.В., Кочерової Н.О., Саранюка В.І.розглянувши у відкритому судовому засіданнікасаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004"на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 07.04.2015у справі№ 910/25667/14за позовом до третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача проТовариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" Стригуненко Олег Вікторович звернення стягнення на предмет іпотекиза участю представників сторін:позивача: відповідача: третьої особи:не з'явились не з'явились не з'явились

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.01.2015 (суддя Пригунова А.Б.) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" (далі - ТОВ "Кредитні ініціативи") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" (далі - ТОВ "Оптімум 2004") про звернення стягнення на предмет іпотеки залишено без розгляду.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 (судді: Пашкіна С.А., Калатай Н.Ф., Сітайло Л.Г.) ухвалу господарського суду міста Києва від 19.01.2015 скасовано, матеріали справи повернуто до суду першої інстанції для розгляду.

Не погоджуючись з постановою, ТОВ "Оптімум 2004" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу господарського суду міста Києва від 19.01.2015 залишити в силі, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування апеляційним судом норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Як вбачається матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, ТОВ "Кредитні ініціативи" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Оптімум 2004" про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.11.2014 порушено провадження у даній справі; зобов'язано позивача надати суду: 1) витяг від державного реєстратора про знаходження відповідача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців з усіма змінами за період з моменту здійснення державної реєстрації юридичної особи та станом на грудень 2014 року; 2) власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору; 3) оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду в судовому засіданні; 4) відомості щодо місця реєстрації третьої особи станом на грудень 2014 року; 5) виписку з позичкового рахунку ТОВ "Оптімум 2004" № 22038002561801 про рух коштів за період з 04.12.2006 та станом на грудень 2014 року з відтиском печатки банку.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Приймаючи ухвалу про залишення позову без розгляду місцевий господарський суд дійшов висновку про неможливість встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування пункту 2 частини першої статті 80 та пункту 2 частини першої статті 81 ГПК України, оскільки позивачем не надано власного письмового підтвердження, що у провадженні господарських судів України або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та немає рішення цих органів з такого спору.

Перевіряючи законність і обґрунтованість ухвали місцевого господарського суду апеляційний суд правомірно спростував дані твердження та зазначив, що вказані письмові підтвердження позивача не мають суттєвого значення для вирішення даного спору, а тому їх відсутність не позбавляє суд можливості вирішити спір по суті.

Крім того, в своїй ухвалі місцевий господарський суд вказував, що позивачем до позовної заяви додано лише копії необхідних документів та не надано їх оригіналів, у зв'язку з чим неможливо з достатньою ймовірністю встановити наявність чи відсутність обставин, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог.

Відповідно до положень статті 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивачем до позовної заяви були додані належним чином засвідчені копії документів на які позивач посилався в підтвердження своїх вимог, що є достатнім для розгляду даної позовної заяви.

Відповідно до статті 75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проте, суд першої інстанції в ухвалі про залишення позову без розгляду не обґрунтував, як неподання витребуваних документів чи нез'явлення представників сторін в судове засідання унеможливлює розгляд справи по суті.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про те, що місцевий господарський суд міг дати правову оцінку спірним правовідносинам, застосувати норми матеріального права, які їх регулюють та вирішити даний спір по суті заявлених вимог за наявними у справі матеріалами.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції правомірно скасував ухвалу та направив справу на розгляд місцевому господарському суду.

Відповідно до пункту 1 статті 1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити постанову суду апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Твердження оскаржувача про порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом норм процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 07.04.2015 у справі № 910/25667/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: О. Кот

судді: Н. Кочерова

В. Саранюк