Постанова № 44480776, 28.05.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №2-а/760/209/15

760/4568/15-а

СОЛОМ`ЯНСЬКИЙ районний суд м. КИЄВА

П о с т а н о в а

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2015 року Солом`янський районний суд міста Києва

у складі судді Кицюк В.С.,

за участю секретаря Грінченко Є.С.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Гончаренка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в м. Києві, інспектора відділу ДАІ Шевченківського району м. Києва старшого лейтенанта міліції Демена Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи тим, що 24.02.2015 року щодо нього була винесена постанова ПС1 №532749 по справі про адміністративне правопорушення, якою його визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Дана постанова, на думку позивача, не відповідає вимогам закону, оскільки в ній не зазначено доказів, на яких ґрунтується висновок про вчинення ним, на думку співробітника ДАІ, адміністративного правопорушення, та не наведено мотиви відхилення його доводів про те, що 24 лютого 2015 року приблизно о 19.00 годині в м. Києві на перехресті провулку Делегатського та вулиці Овруцької він правила дорожнього руху не порушував, більше того, позивач наполягає на тому, що його права інспектором ДАІ йому роз`яснені не були, також акцентує увагу суду, що в його діях взагалі відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки вимоги дорожнього знаку 4.2 «рух праворуч» він апріорі порушити не міг, оскільки такого знаку не було.

Таким чином, позивач вважає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням вимог ст.ст. 245, 251, 280 КУпАП, оскільки насправді він не порушував Правила дорожнього руху, а відповідачем не було надано доказів протилежного.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених вище. Щодо того, чому в протоколі про адміністративне правопорушення він не виклав вищезазначених обставин, то пояснив, що в момент зупинки його інспектором Деменем С.П. розхвилювався, що не дає підстави стверджувати, що він однозначно порушив Правила дорожнього руху України. Наполягав на тому, що той знак, невиконання вимог якого йому інкримінується, не є знаком 4.2 згідно додатку до Правил дорожнього руху України.

Інспектор Демен С.П. в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, будь-яких заяв чи клопотань щодо розгляду справи за його відсутності на адресу суду не направляв. Його неявка за таких обставин не перешкоджає розгляду справи.

Представник УДАІ в судовому засіданні заперечував проти задоволення позову, при цьому зазначав, що інспектор Демен С.П. у суворій відповідності до норм діючого законодавства зупинив позивача за вищевикладених обставин, відрекомендувався, пояснив причину зупинки, а саме - порушення Правил дорожнього руху України, та отримавши від позивача документи на автомобіль та посвідчення водія, запропонував йому дати пояснення з приводу ймовірного порушення. Даним правом позивач, за твердженням представника відповідача, скористався, власноручно зазначив в протоколі, що він «не бачив знаку, було темно», при цьому власноручно позивач зробив підпис в протоколі про те, що йому роз`яснені його процесуальні права та права, передбачені Конституцією України. Після цього було на місці притягнуто позивача до адміністративної відповідальності. Щодо необхідності залучення свідків, то представник відповідача зазначив, що такий обов`язок у співробітників ДАІ під час складання адміністративних протоколів відсутній, як і обов`язок «фільмувати» все на фото або відео. Не вбачаючи також жодних порушень в діях працівника ДАІ Демена С.П., вважав, що підстав для скасування постанови немає.

Щодо знаку, який за твердженням позивача не є знаком 4.2 в розумінні Правил дорожнього руху України, то представник відповідача пояснив, що в даному випадку слід керуватися загальними технічними умовами та правилами користування дорожніми знаками, які визначені ДСТУ 4100-2002, оскільки саме вони визначають зовнішній вигляд знаків.

Заслухавши сторони та дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Судовим розглядом встановлено, що 24 лютого 2015 року старшим лейтенантом міліції Шевченківського ВДАІ Деменем С.П. було складено у відношенні позивача протокол про адміністративне правопорушення, в якому було зазначено, що останній керуючи автомобілем «Мазда 3» по вул. Дегтярівській в м. Києві не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 «рух праворуч» і здійснив лівий поворот, чим порушив п.4.2 додатку 1 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.122 КУпАП.

Як вбачається із постанови у справі про адміністративне правопорушення від 24 лютого 2015 року, якою позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за подіями, які мали місце в цей день, місцем вчинення правопорушення зазначено вул. Овруцька в м. Києві. Так, позивача на підставі вищезазначеного протоколу визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КУпАП і піддано адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 255 грн.

В свою чергу, диспозиція частини 1 статті 122 КУпАП передбачає, зокрема, порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків.

В судовому засіданні позивач надав фото знаку, невиконання вимог якого інкримінується йому відповідачем. Представник відповідача визнав, що саме цей знак він вважає тим, який відповідно до додатку №1 до Правил дорожнього руху України є знаком 4.2 «рух праворуч», із чим суд не може погодитися.

Відповідно до самого Додатку №1 до Правил дорожнього руху України він таковим не є. Доводи ж представника відповідача про те, що в даному випадку слід керуватися нормами ДСТУ суд вважає неспроможними, оскільки про порушення норм ДСТУ в оскаржуваній постанові мова не йде. Більше того, порушення норм ДСТУ не є складом адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова) особа встановлює наявність чи відсутність адміністативного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Судом же достовірно встановлено і це не оспорюється сторонами, що в протоколі зазначено, що позивач не виконав вимоги дорожнього знаку 4.2 «рух праворуч» і здійснив лівий поворот, чим порушив п.4.2 додатку 1 Правил дорожнього рух, проте передбачений цим додатком знак був відсутній на місці вчинення ймовірного правопорушення.

Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» зміст постанови повинен відповідати вимогам, встановленим статтями 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно зазначити докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення.

Детальний аналіз оскаржуваної постанови дозволяє зробити висновок про те, що жодних доказів постанова не містить. Більше того, в постанові і протоколі, на підставі якого її було винесено зазначені різні вулиці, в той час як сторони в судовому засіданні наполягали на тому, що ймовірне правопорушення мало місце на перехресті.

Доводи позивача про те, що йому не були роз`яснені його процесуальні права суд до уваги не бере, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення відповідні графи про те, що права було роз`яснено, позивачем заповнено власноручно.

Незважаючи на останнє, суд приходить до висновку, що відповідачем, не з'ясовано всіх обставин відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, не надано суду доказів, які підтверджують наявність складу правопорушення та спростовують пояснення ОСОБА_1 Також суд погоджується із твердженням позивача про те, що постанова повинна бути мотивована, а за наявності будь-якого заперечення, відповідач як суб`єкт владних повноважень не тільки повинен здійснити спроби зібрати докази на спростування позиції позивача на місці притягнення останнього до адміністративної відповідальності за реальної можливості, а й надати їх суду в разі оскарження дій чи рішень співробітників міліції.

Судом не встановлено, яким чином давав оцінку та досліджував докази відповідач, на підставі яких даних дійшов до висновку при вчинення позивачем правопорушення та виніс постанову по справі про адміністративне правопорушення, піддавши позивача адміністративному стягненнюза порушення Правил дорожнього руху. При цьому у відповідності до вимог чинного адміністративного судочинства, зокрема ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, тобто на відповідача.

За таких обставин, суд дійшов до висновку про задоволення позову, скасування постанови від 24 лютого 2015 року про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 гривень на ОСОБА_1 та закриття провадження по справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КупАП, в зв'язку з відсутністю складу зазначеного в постанові адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 122 ч. 1, 251, 14-1, 283, 289, 247, 284 КУпАП, ст.ст. 2, 6-10, 17, 104, ч.4 ст.128, 158-163, 171-2 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В :

ПозовОСОБА_1 до Управління ДАІ УМВС України в м. Києві, інспектора відділу ДАІ Шевченківського району м. Києва старшого лейтенанта міліції Демена Сергія Петровича про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову від 24 лютого 2015 року серії ПС1 №532749 по справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 визнано винним за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 гривень.

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з моменту її постановлення до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Солом`янський районний суд м. Києва.

Суддя В.С. Кицюк