Рішення № 44475280, 27.05.2015, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/4196/15-ц

н/п 2/640/1539/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2015 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Якуші Н.В.,

при секретарі - Пічуігної А.Г.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Долгопола І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Харкова цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою, яку уточнила та просила суд зобов'язати ПАТ «ВТБ БАНК» сплатити їй через касу банку у відділенні «Харківська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК» за прострочення грошового зобов'язання 3% річних від простроченої суми, що станом на 20.04.2015 року становить 3909 доларів США.

В обґрунтування позову зазначала, що рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 року її позовні вимоги до ПАТ «ВТБ БАНК» про повернення вкладів та сплати відсотків за договорами банківського вкладу №№R4114/18494D/HA00; R4114/18498D/HA00; R4114/18509D/HA00; R4114/18515D/HA00; R4114/18480D/HA00; R4114/18490D/HA00; R4114/18488D/HA00; R4114/18489D/HA00; R4114/18486D/HA00; R4114|/43102D/HA00; R4114|/43109D/HA00 були задоволені, рішення суд було залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 12.02.2015 року, тобто набуло законної сили.

Оскільки на теперішній час суми, які суд зобов'язав банк їй повернути відповідачем не повернуті, то керуючись ст. 625 ЦК України нарахувала наступні суми за порушення грошового зобов'язання.

Так, позивачем нараховане, що за неповернення вкладів за договорами №№ R4114|/43102D/HA00; R4114|/43109D/HA00 сума 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання становить 1315 дол. США за період прострочення з 10.11.2014 р. по 20.04.2015 р. За договорами №№ R4114/18494D/HA00, R4114/18480D/HA00, R4114/18488D/HA00; R4114/18489D/HA00; R4114/18486D/HA00, R4114/18498D/HA00, R4114/18509D/HA00 сума 3 % річних за період з 10.01.2014 року по 28.02.2015 року становить 1808 доларів США. За договорами №№ R4114/18494D/HA00, R4114/18480D/HA00, R4114/18488D/HA00; R4114/18489D/HA00; R4114/18486D/HA00 сума 3% річних за період з 01.03.2015 р. по 20.04.2015 р. становить 628 доларів США. За договором № R4114/18498D/HA00 сума 3% річних за період з 01.03.2015 року по 14.04.2015 року становить 92 долара США. За договором № R4114/18509D/HA00 сума 3% річних за період з 01.03.2015 року по 10.03.2015 року становить 20 доларів США. За договором № R4114/14835D/HA00 сума 3% річних за період з 01.03.2015 року по 16.04.2015 року становить 46 доларів США.

У зв'язку з вищезазначеним, просила суд задовольнити її уточнені позовні вимоги у повному обсязі.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності від 14.03.2014 року (а.с.18) уточнений позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, в обґрунтування зазначала обставини, які викладені у позові.

Представник відповідача Долгополова І.С., яка діє на підставі довіреності від 23.10.2014 року №531/11.5.2 (а.с.97) в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити у його задоволенні з підстав того, що Банк не відмовляв вкладнику ОСОБА_3 у її праві отримувати кошти, а лише попередив про існуючі обмеження, встановлені Постановою НБУ. На заяву представника позивачки ОСОБА_1 від 10.11.2014 р. Банком було надано письмову відповідь від 10.12.2014 р. № 9755/1-2, зміст якої також не містив відмови банку в поверненні коштів, а зводився до роз'яснень положень пп.9 п.6 Постанови НБУ № 758 від 01.12.2014 р Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України, яка змінила Постанову НБУ № 540 від 29.08.2014 p., відповідно до якої обов'язком банків є обмежити видачу (отримання) готівкових коштів в іноземній валюті з поточних та депозитних рахунків клієнтів через каси та банкомати в межах до 15000 гривень на добу на одного клієнта в еквіваленті за офіційним курсом НБУ. Також зазначала, що остаточного рішення щодо зобов'язання ПАТ «ВТБ Банк» повернути позивачу вклад та сплатити відсотки у валюті вкладу ще не прийнято, оскільки ПАТ «ВТБ БАНК» звернувся до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ із касаційною скаргою. Посилаючись на положення статті 617 ЦК України зазначала, що Постанова НБУ №413 від 04.12.2008 року є випадком або обставиною непереборної сили, що звільняє їх від відповідальності за ст. 625 ЦК України. Крім того, вказувала, що оскільки договір банківського вкладу № R4114/14835D/HA00 не фігурував у рішенні суду по справі №640/22181/14-ц, то підстав для стягнення 3 % річних з суми невиплаченого вкладу за цим договором не має. Також посилалась на необхідність зазначати у резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті обов'язково із вказівкою про конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного вимновку.

Як вбачається з матеріалів справи та наявної в них копії рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 року по справі №640/22181/14-ц, 31.03.2014 р. між ОСОБА_3 та ПАТ «ВТБ БАНК» в особі відділення «Харківська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК» було укладено договори банківського вкладу «Класичний» R4H4/18494D/HA00; R4114/18498D/HA00; R4114/18509D/HA00; R4114/18515D/HA00; R4114/18480D/HA00; R4114/18490D/HA00; R4114/18488D/HA00; R4114/18489D/HA00; R4114/18486D/HA00. Сума вкладу за кожним договором становила 25000 доларів США. Загальна суми вкладів за вказаними договорами становила 225000 доларів США (25000 х 9 = 225000).

Також судом встановлено, що 01.07.2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «ВТБ БАНК» було укладено договори банківського вкладу №R4114|/43102D/HA00 та №R4114|/43109D/HA00. Сума вкладу за кожним договором становила 50000,00 доларів США. Загальна сума вкладів становила 100000,00 доларів США.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.01.2015 року по справі №640/22181/14-ц, яке набуло законної сили, Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК» було зобов'язано повернути ОСОБА_3 у готівковій формі через касу банку суму вкладів у загальній сумі 333 592,66 доларів США (триста тридцять три тисячі п'ятсот дев'яносто два долара та 66 центів США) за договорами банківського вкладу №№R4114/18494D/HA00; R4114/18498D/HA00; R4114/18509D/HA00; R4114/18515D/HA00; R4114/18480D/HA00; R4114/18490D/HA00; R4114/18488D/HA00; R4114/18489D/HA00; R4114/18486D/HA00; R4114|/43102D/HA00; R4114|/43109D/HA00 та сплатити за ними відсотки (а.с.4-9).

Відповідно до ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Оскільки судом першої та апеляційної інстанцій у справі №640/22181/14-ц було встановлено, що зважаючи на приписи законодавства та умови договорів, укладених між позивачем та відповідачем, останнім протиправно було невиконані обов'язки щодо повернення ОСОБА_3 у строк вкладу (депозиту) та суму процентів, нарахованих за фактичний термін користування сумами вкладів, то посилання ПАТ «ВТБ Банк» на відсутність їх провини у несвоєчасній виплаті грошових коштів за договорами банківського вкладу є безпідставними.

З пояснень сторін та наявних в матеріалах справи виписок з банківської установи, судом встановлено, що на теперішній час вищезазначене рішення суду не виконано.

Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як роз'яснив пленум Вищого спеціалізованого суду з розгляд цивільних і кримінальних справ в п. 18 постанови від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК України інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов'язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Таким чином, норма ст.625 ЦК України про стягнення трьох відсотків річних та суми боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення зобов'язання не є фінансовою (економічною) санкцією, а виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Враховуючи це та правову позицію Верховного Суду України, яка викладена у постанові №6-39цс/13 від 29.05.2013 року, та докази, які містяться в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що є обґрунтовані підстави для нарахування трьох відсотків річних на прострочену грошову суму за договорами банківського вкладу, укладених між позивачем та відповідачем.

Вираховуючи суми, які підлягають стягненню з відповідача, та враховуючи інформацію, яка була викладена в виписках банку, долучених до матеріалів справи (а.с.10-17, 35-52) суд прийшов до наступного.

Так, за неповернення вкладів за договорами №№ R4114|/43102D/HA00; R4114|/43109D/HA00 сума 3 % річних за невиконання грошового зобов'язання становить 1315 доларів США (100000,00*3*160:365:100 = 1315), де 100000,00 доларів США - сума вкладів за договорами без нарахування відсотків (50000*2=100000); 160- кількість днів прострочення (з 10.11.2014 року по 20.04.2015 року).

За договорами №№ R4114/18494D/HA00, R4114/18480D/HA00, R4114/18488D/HA00; R4114/18489D/HA00; R4114/18486D/HA00, R4114/18498D/HA00, R4114/18509D/HA00 сума неповернутих вкладів становить 200000,00 дол. США (250000*8=200000), кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання становить 110 днів (з 10.11.2014 по 28.05.2015), сума 3 % річних становить 1808 доларів США. (200000*3*110:365:100=1808).

За договорами №№ R4114/18494D/HA00, R4114/18480D/HA00, R4114/18488D/HA00; R4114/18489D/HA00; R4114/18486D/HA00 сума неповернутих вкладів без нарахованих відсотків становить 150000,00 дол. США (25000*6=150000), кількість днів прострочення виконання грошового зобов'язання у сумі 150000 дол. США становить 51 день (з 01.03.2015 по 20.04.2015), сума 3% річних за період за цей період становить 628 доларів США (150000*3*51:365:100=628).

За договором № R4114/18498D/HA00 сума неповернутого вкладу складала 25000 дол. США, кількість днів прострочення за період з 01.03.2015 по 14.04.2015 року становить 45 днів, сума 3% річних за період з 01.03.2015 року по 14.04.2015 року становить 92 долара США (25000*3*45:35:100=92).

За договором № R4114/18509D/HA00 сума вкладу з 01.03.2015 року по 10.03.2015 р. складала 25000 доларів США, кількість днів прострочення становить 10 днів, сума 3% річних за період з 01.03.2015 року по 10.03.2015 року становить 20 доларів США. (25000*3*10:365:100=20).

За договором № R4114/14835D/HA00 сума вкладу з 11.03.2015 року по 16.04.2015 р. складала 15000 доларів США (без нарахованих відсотків), кількість днів прострочення становить 37 днів (з 11.03.2015 по 16.04.2015), сума 3% річних за період з 11.03.2015 року по 16.04.2015 року становить 46 доларів США (15000*3*46:365:100=57).

Таким чином, загальна сума, які підлягає сплаті відповідачем за невиконання грошових зобов'язань становить 3909 доларів США, а тому суд вважає уточнені вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню.

Суд вважає необґрунтованим посилання представника відповідача на те, що вимога позивача про стягнення з банку 3% річних від простроченої суми вкладу по договору № R4114/14835D/HA00 є безпідставною, на підставі того, що він був укладений лише 11.03.2015 року, а отже відсутній в переліку договорів банківського вкладу, щодо яких Київським районним судом м. Харкова по справі №640/22181/14-ц було винесено рішення про повернення позивачу сум вкладів. Роблячи такі висновки, суд виходить з того, що положення статті 625 ЦК України розповсюджуються на всі борги, які існують у боржника, незважаючи на те, що вимога про їх сплату не відображена у судовому рішенні. Крім цього, відповідач не заперечував, що грошові кошти за цим договором банківського вкладу також не були повернуті ОСОБА_3, а тому підстави для не стягнення з ПАТ «ВТБ Банк» трьох відсотків річних за цим договором відсутні.

Щодо валюти зобов'язання, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.533 ЦК України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов'язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Відповідно до п.1.6. Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами», затвердженого постановою Правління НБУ від 03.12.2003 №516, Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній валюті чи в національній валюті.

Разом з тим, незалежно від фіксації еквівалента зобов'язання в іноземній валюті, згідно з пунктами 1 та 2 ст. 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Зважаючи на зміст зазначеної статті та беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, суд прийшов до висновку, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті, що не є сумою банківського вкладу або процентами за ним, в резолютивній частині рішення розмір суми, що підлягає стягненню у цій іноземній валюті повинен бути зазначений із вказівкою на конвертацію цієї суми в національну валюту на день здійснення платежу.

Тому суд, керуючись ч.2 ст. 533 ЦПК України перераховує загальну суму боргу 3909 доларів США у гривневий еквівалент за офіційним курсом НБУ на день винесення судом рішення, а отже отримує суму у розмірі 83 744,35 грн. ( із розрахунку станом на 27.05.2015 року 100 долар США = 21.42347 грн.).

У відповідності зі ст. 88 ЦПК України, якою передбачено, що в разі, коли сторона, на користь якої увалено рішення, звільнена від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, суд стягує з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 837,45 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 88 ЦПК України, ст. ст. 526, 530, 533, 610, 625, 1058, 1060, 1068 ЦК України, Законом України «Про банки і банківську діяльність», суд -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК», про стягнення трьох відсотків річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - задовольнити.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «ВТБ БАНК» (ідентифікаційний код 14359319, юридична адреса: 01004, м. Київ, бульвар Шевченко, вул. Пушкінська, 8/26) сплатити ОСОБА_3 ( адреса реєстрації АДРЕСА_1, паспорт серія та номер НОМЕР_1, виданий 01.10.1997 року Київським РВ ХМУ УМВС України в Харківській обл.) через касу банку у відділенні «Харківська регіональна дирекція» Публічного акціонерного товариства «ВТБ БАНК» (адреса: м. Харків, вул. Чернишевська, 66) за прострочення виконання грошового зобов'язання 3% річних від простроченої суми, що станом на 20.04.2015 року становить 3909 доларів США, що є еквівалентним за курсом НБУ на день ухвалення рішення 83744 вісімдесят три тисячі сімсот сорок чотири гривні) 35 коп.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» на користь держави судовий збір в розмірі 837 грн. 45 коп., які перерахувати на наступний рахунок: отримувач коштів: Управління державної казначейської служби України у Київському районі м. Харкова Харківської області, код отримувача: 37999675, банк отримувача: ГУДКСУ в Харківській обл., МФО: 851011, рахунок отримувача:31219206700004, код класифікації доходів бюджету: 22030001, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова код ЄДРПОУ суду: 02893746.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається в Апеляційний суд Харківської області через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складений 28 травня 2015 року.

Суддя Н.В. Якуша