Ухвала суду № 44473879, 19.05.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 547/1428/14-к Номер провадження 11-кп/786/406/15Головуючий у 1-й інстанції Халявка В. І. Доповідач ап. інст. Рябішин А. О.

КОПІЯ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області у складі:

головуючого - судді Рябішина А.О.

суддів: Гонтар А.А. , Денисенко Л.М.

при секретарі - Журі Н.Л.

з участю прокурора - Пархоменко А.О.

захисника - Шпака С.М.

обвинуваченого - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава

клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 в кримінальному провадженні за його апеляційною скаргою , апеляційною скаргою прокурора , що приймав участь у розгляді провадження в суді першої інстанції на вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 23 березня 2015 року щодо

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Деребош Смоленської області РФ , українця , гр..України , з середньою освітою , такого , що перебуває у фактичних шлюбних відносинах , маючого на утриманні малолітню дитину , мешканця АДРЕСА_1 , не працюючого , не судимого

про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов»язання,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Семенівського районного суду Полтавської області обвинуваченого ОСОБА_3 визнано винуватим у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 307 ч. 2, 309 ч. 2, 317 ч. 1 КК України та призначено покарання на підставі ст.. 70 Кодексу у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини його особистого майна, за одним із фактів незаконного придбання та незаконного збуту наркотичної речовини виправдано через недоведеність вини у вчиненні злочину; до набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді особистого зобов'язання змінено на тримання під вартою.

Не погодившись з вироком суду обвинувачений подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок суду скасувати , а провадження по справі закрити . Разом з апеляційною скаргою ОСОБА_4 подав клопотання про зміну міри запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання. В обґрунтування клопотання, посилається на його належну процесуальну поведінку, зокрема , виконання усіх вимог , покладених ухвалою слідчого судді про обрання запобіжного заходу у виді особистого зобов'язання, а також відсутність судимостей, наявність на утриманні малолітньої дитини.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника обвинуваченого - адвоката Шпака С.М., обвинуваченого ОСОБА_3, які підтримали подане клопотання, прокурора, що заперечував проти задоволення клопотання обвинуваченого, колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню , а обвинуваченому слід продовжити строк тримання під вартою відповідно до статті 331 КПК України , з таких підстав:

За змістом частини 3 статті 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов»язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до сплину двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта , якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

В даний час триває апеляційне провадження (проводяться підготовчі дії) і тому суд виходячи із положень статей 331 , 401 КПК України має вирішити питання продовження тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно до положень ст.. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який, окрім іншого, не може бути застосований , окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.

ОСОБА_3 органами досудового слідства інкриміновано вчинення кількох злочинів, один з яких є тяжкий, у вчиненні яких останнього визнано винним оскаржуваним вироком суду та призначено покарання у виді позбавлення волі.

Колегія суддів вважає, що з урахуванням тяжкості та підвищеної суспільної небезпеки вчинених злочинів , особи винного, який негативно характеризується за місцем проживання, неодноразово притягався до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень в нетверезому стані , ОСОБА_3 обґрунтовано обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до набрання вироком законної сили , а інший , більш м'який запобіжний захід не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час апеляційного перегляду справи.

При вирішенні питання про доцільність продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_3 під вартою , колегія суддів враховує також і практику Євпропейського суду з прав людини.

Так , Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив , що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оінюванні «ризиків переховування або повторно вчинення злочинів».

У справі «Летельє проти Франції» вказано , що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки , які виправдовують попереднє ув»язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.

Як вже зазначено вище ОСОБА_3 засуджений за ст..ст.309 ч.2 , 307 ч.2 , 317 ч.1 КК України за сукупністю злочинів до 6 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини його майна.

Звільнення обвинуваченого з під варту до набрання вироком законної сили несе в собі ризик можливого переховування обвинуваченого від суду з метою уникнення відбування призначеного покарання.

Обставини, наведені обвинуваченим у клопотанні на його обґрунтування, не є достатньою підставою, яка б дозволила колегії суддів прийти до іншого процесуального рішення стосовно запобіжного заходу.

Враховуючи вищевикладене , колегія суддів вважає , що клопотання обвинуваченого про зміну йому запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 183,331, 401 КПК України,колегія суддів апеляційного суду Полтавської області,-

У Х В А Л И Л А:

У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на особисте зобов'язання - відмовити;

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили , але не більше ніж на 60 (шістдесят) днів тобто до 18 липня 2015 року ;

Судді:

Рябішин А.О. Гонтар А.А. Денисенко Л.М.

З оригіналом згідно:Суддя Рябішин А.О.