Ухвала суду № 4447236, 23.07.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2009 р.Справа № 22-а-10285/09

Колегія суддів у складі:

Головуючий суддя Філатов Ю.М.,

Суддя Водолажська Н.С., Суддя Мінаєва О.М.

при секретарі Гребенюк А.В.

за участю:

представника позивача –Терьошкіна В.І.

представників відповідача –Жепалова О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від29.01.2009 року по справі№ 2-а-7813/08/2070

за позовом ТОВ «Фактор-Друк»

до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові

про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Фактор-Друк», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0001140854/0 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові від 18.07.08 р. про визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток в сумі 14780,0 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 7390,0 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від29.01.09 р. адміністративний позов ТОВ «Фактор-Друк»до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним був задоволений у повному обсязі.

Відповідач не погодився з постановою суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від29.01.09 р. по справі№ 2-а-7813/08/2070 та прийняти нову, якою відмовити у задоволені позовних вимог ТОВ «Фактор-Друк», посилаючись на обставини, викладені в скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та постанову суду першої інстанції, вислухавши осіб які з’явилися в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції було встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення № 0001140854/0 є акт № 1495/23-106/20030635 від 11.07.08 р. невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету податку на прибуток за період з 01.08.06 р. по 30.09.06 р.

В ході документальної перевірки перевіряючими встановлено порушення позивачем вимог п. 5.3.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», п. 2.4, п. 2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.95 р., пов’язані з тим, що на підставі усної домовленості та виставлених рахунків підприємство отримало від ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач»папір газетний відповідно до видаткових накладних № 180801 від 18.08.06 р. на суму 29583,33 грн. (ПДВ 5916,67 грн.), № 120901 від 12.09.06 р. на суму 29535,97 грн. (ПДВ 5907,19 грн.). Сплату за отриманий папір здійснено у безготівковій формі у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками. Вказані витрати віднесені до валових витрат у 3 кварталі 2006 р. по факту отримання паперу і станом на 01.10.06 р. дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахунках з ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач» відсутня.

Але за даними відповідача рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 18.01.08 р. по справі № 2-5947-07 визнаний недійсним з часу реєстрації статут ТОВ Компанії «Техноспецторгпостач», зареєстрований Солом'янською районною адміністрацією у м. Києві 12.11.05 р., визнана недійсною реєстрацію ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач»в якості платника ПДВ з моменту внесення в реєстр платників ПДВ, а саме з 11.11.05 р., що підтверджено актом про анулювання реєстрації платника ПДВ № 1188 від 16.02.08 р. Вказаним рішенням було встановлено, що Таран О.А. звернувся до суду з позовом про визнання недійсним установчих документів ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач», наказу про призначення його на посаду директора вищезазначеного підприємства, анулювання свідоцтва про реєстрацію підприємства в якості платника ПДВ, мотивуючи свої вимоги тим, що Солом'янською районною у м. Києві державною адміністрацією 12.10.05 р. було зареєстровано ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач», засновником якого він значився, однак він дізнався про це лише після запрошення до органів податкової служби, а тому ніяких документів фінансово-господарської діяльності підприємства він не підписував, участі у формуванні статутного фонду не приймав, не підписував жодної податкової декларації, первинних бухгалтерських документів, договорів, актів виконаних робіт, на посаду директора нікого не призначав, наміру займатись підприємницькою діяльністю не мав, у трудових відносинах з вказаним підприємством не перебував та не мав реальної можливості впливати та контролювати як засновник діяльність підприємства.

Наведені обставини відповідачем були визнані достатніми для висновків про те, що податкові накладні, виписані ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач», та видаткові накладні, складені від імені ТОВ Компанія „Техноспецторгпостач" з серпня-вересня 2006 р. не можуть бути визнані належною підставою для збільшення валових витрат ТОВ „Фактор - Друк".

Колегія суддів вважає доцільним відмітити, що у вступній частині акту перевірки від 11.07.08 р. вказано, що вона була проведена на підставі постанови слідчого СВПМ ДПІ Голосіївського району м. Києва про призначення податкової позапланової документальної перевірки підприємства позивача та у відповідності до наказу керівника СДПІ № 136 від 04.04.08 р. про надання дозволу на проведення позапланової виїзної документальної перевірки на підставі п. 7 ч. 6 ст. 11-1 закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Колегія суддів вважає доцільним зауважити, що вказана в акті перевірки норма встановлює, що позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться, зокрема, якщо стосовно платника податків (посадової особи платника податків) у порядку, встановленому законом, податковою міліцією заведено оперативно-розшукову справу, у зв'язку з чим є потреба у проведенні позапланової виїзної перевірки фінансово-господарської діяльності такого платника податків. Проте ні до матеріалів справи, ні до апеляційної скарги відповідачем не були надані докази того, що відносно підприємства позивача або його посадових осіб була заведена оперативно-розшукова справа, як це передбачено ст. 9 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», яка встановлює, що у кожному випадку наявності підстав для проведення оперативно-розшукової діяльності заводиться оперативно-розшукова справа. Постанова про заведення такої справи підлягає затвердженню начальником оперативного підрозділу податкової міліції, у якій зазначаються місце та час її складання, посада особи, яка виносить постанову, її прізвище, підстава та мета заведення оперативно-розшукової справи.

При наявності достатніх підстав дозвіл на проведення оперативно-розшукової діяльності дає керівник відповідного оперативного підрозділу, який несе відповідальність за законність здійснюваних заходів відповідно до чинного законодавства.

Громадяни України та інші особи мають право у встановленому законом порядку одержати від органів, на які покладено здійснення оперативно-розшукової діяльності, письмове пояснення з приводу обмеження їх прав і свобод та оскаржити ці дії.

Оскільки не надано жодних доказів того, що підприємство позивача або його посадові особи отримували постанову про заведення оперативно-розшукової справи, то у відповідача не було законних підстав для призначення перевірки відповідно п. 7 ч. 6 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Також слід відмітити, що при прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідачем не було враховане те, що всі господарські операції позивача з його контрагентом були здійснені у 2006 р. і на цей час не було жодних застережень щодо правоздатності ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач», а укладені договори та здійснені господарські зобов’язання відповідали вимогам ЦК України та ГК України. Доказів того, що укладені правочини не відповідали дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору відповідачем на час проведення перевірки, ні до матеріалів справи не надані.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що визнання недійсними установчих документів юридичної особи так і подальше припинення юридичної особи само по собі не передбачає недійсність всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої особи і до моменту виключення з державного реєстру та не позбавляє правового значення виданих за попередніми господарськими операціями податкових накладних.

Крім того, в наданих документах, що підтверджують факт укладання та виконання господарських зобов’язань, відсутні відомості про те, що від імені ТОВ Компанія «Техноспецторгпостач»діяв гр. Таран О.А. Також в матеріалах справи є документи, що підтверджують факти оплати за придбані товари, але відомостей про те, що кошти з рахунку в банку були повернуті позивачу не надані. Таким чином, позивачем були дотримані вимоги п. 5.1 та п. 5.2.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», які встановлюють, що валовими витратами виробництва та обігу є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності і до їх складу включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті, і не були порушені приписи п. 5.3.9 цієї статті, який вказує на те, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку, оскільки наявність належним чином оформлених накладних, платіжних доручень, банківських виписок про проведення платежів ні перевіряючими, ні представником відповідача в судовому засіданні не заперечувалася.

Таким чином висновки акту перевірки та подальше визначення податкового зобов’язання по податку на прибуток зроблені при довільному тлумаченні норм чинного законодавства та оцінці фактичних обставин.

З урахуванням встановлених колегією суддів обставин, слід зробити висновок про те, що при призначенні та проведенні перевірки, прийнятті оскарженого податкового повідомлення-рішення відповідач діяв всупереч нормам чинного законодавства, за межами наданих йому повноважень та не у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами про оподаткування.

Також слід відмітити, що відповідачем не виконані приписи п. 2 ст. 71 КАС України і не доведена належними доказами законність та обґрунтованість прийнятого податкового повідомлення-рішення.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла до висновку стосовно того, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від29.01.2009 року по справі№ 2-а-7813/08/2070 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. ст. 160, 165, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від29.01.2009 року по справі№ 2-а-7813/08/2070 - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від29.01.2009 року по справі№ 2-а-7813/08/2070 за позовом ТОВ «Фактор-Друк»до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання податкового повідомлення-рішення недійсним –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом місяця з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий                                         Ю.М. Філатов

Судді                                                                                           Н.С. Водолажська

                                                                                                     О.М. Мінаєва

Повний текст ухвали виготовлений 28.07.2009 р.