Ухвала суду № 4447230, 17.06.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2009 р.Справа № 22-а-10267/09

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді –Шевцової Н.В.,

суддів - Макаренко Я.М., , Дюкарєвої С.В.

за участю секретаря судового засідання Чернової О.П.,

за участю представника позивача Вишневецької Т.А.,

представника відповідача Пікалова О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду в м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року по справі № 2-а-5078/08/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми «Далакс»

до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Далакс»(далі по тексту позивач, ТОВ «Агрофірма «Далакс») звернувся до суду з позовом до Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області (далі по тексту –відповідач Нововодалазька МДПІ, відповідач), в якому просив суд визнати нечинним та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000662310/0 від 28.09.07, № 0000662310/1 від 23.11.07, № 0000662310/2 від 12.02.08, № 0000662310/3 від 16.04.08.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року адміністративний позов задоволено частково.

          Визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення № 0000662310/0 від 28.09.07, № 0000662310/1 від 23.11.07, № 0000662310/2 від 12.02.08, № 0000662310/3 від 16.04.08.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх доводів відповідач посилається на те, що судом першої інстанції не вірно застосована норма п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та безпідставно підтверджено право на віднесення до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість від здійснення фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Агрофірмою –Сіпайло», оскільки у період з 20.11.2006 р. по 21.12.2006 р. ПП «Агрофірма «Сіпайло»не було платником ПДВ.

Справа 22-а-10267/2009

          Головуючий 1 інстанції –Тацій Л.В.

Доповідач –Макаренко Я.М. Позивач заперечення на апеляційну скаргу не надав. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість, про що Нововодолазькою МДПІ йому видано свідоцтво № 27961330 від 06.11.06.

Нововодолазькою МДПІ 20 вересня 2007 р. проведена документальна невіїзна перевірка ТОВ «Агрофірми «Далакс»з питань правових відносин з ПП «Агрофірмою –Сіпайло»за період з 01.11.2006 р. по 31.12.2006 р..

За результатами перевірки відповідачем складений акт від 20.09.2006 р. та встановлено порушення 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в зв»язку з безпідставним включенням до складу податкового кредиту складених ПП «Агрофірмою - Сіпайло»податкових накладних від 20.11.2006 р. за № 23, від 20.12.2006 р. за № 91, від 21.12.2006 р. за № 93, оскільки у вказаний період свідоцтво платника ПДВ ПП «Агрофірми –Сіпайло»було анульовано, в результаті чого ТОВ «Агрофірми «Далакс»занижено суму ПДВ до сплати до бюджету в розмірі 360500 грн.

На підставі акту перевірки від 20.09.06 №74/23-104/34270137 відповідач, керуючись п.п. "б" п.п. 4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", виніс податкове повідомлення - рішення від 28.09.06 №0000662310/0, яким визначив ТОВ "Агрофірма "Далакс" податкове зобов'язання з ПДВ в загальній сумі 540750,00 гривень (з них податок - 360500,00 гривень, штраф - 180250,00 гривень), (а.с. 10).

Зазначене податкове повідомлення - рішення було оскаржено позивачем в порядку ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". У зв'язку з відмовою у задоволенні поданих адміністративних скарг позивач отримав податкові повідомлення - рішення від 23.11.07 №0000662310/1 (а.с. 11), від 12.02.08 №0000662310/2 (а.с. 12), від 16.04.08 №0000662310/3 (а.с. 13).

При проведенні перевірки Нововодолазька МДПІ не зазначила про невідповідність закону правочинів купівлі-продажу від 13.11.06 № 1 та від 18.12.06 №75, які були укладені між ПП "Агрофірма - Сіпайло" (продавець) та ТОВ "Агрофірма "Далакс" (покупець), не вказала про нікчемність цих правочинів, не піддала сумніву реальність господарських операцій, які виникли на підставі цих правочинів.

Виконуючи перелічені правочини, позивач сплатив на користь ПП "Агрофірма - Сіпайло" за платіжним дорученням №1 від 13.11.06 - 400000,00 гривень, за платіжним дорученням №2 від 13.11.06 - 603000,00 гривень, за платіжним дорученням №3 від 18.12.06 - 700000,00 гривень, за платіжним дорученням №5 від 20.12.06 - 460000,00 гривень.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні від 29.12.06 № 210 на суму 1003000,00 гривень (в тому числі ПДВ -167166,67 гривень) (а.с. 70), № 91 на суму 691440,00 гривень (в тому числі ПДВ -115240,00 гривень) (а.с. 72), № 93 на суму 468560,00 гривень ( в тому числі ПДВ -78093,33 гривні) (а.с. 77), які складені ПП "Агрофірма - Сіпайло" після отримання свідоцтва платника ПДВ № 100007812.

22.12.06. ПП "Агрофірма - Сіпайло" було видано свідоцтво платника податку на додану вартість № 100007812.

Перелічені накладні оформлені відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і видані особою, яка не момент їх виписування була належним чином зареєстрована як платник податку на додану вартість - ПП "Агрофірма "Сіпайло".

Також, суд першої інстанції виходив з того, що відповідальність за дотриманням достовірності і своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету, згідно із и. 10.1 і п. 10.2. ст. 10 Закону № 168, несе платник податків. Чинним законодавством України не передбачена відповідальність іншого платника податків за ненадання, надання недостовірних даних у податковій звітності контрагента за договором, відповідальність щодо сплати або не сплати податків іншими платниками податку.

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про незаконність прийнятих відповідачем податкових повідомлень рішень.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 17 Закону України «Про податок на додану вартість»(надалі по тексту Закон України „Про ПДВ”) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 ст.7 вищезазначеного Закону не дозволяється включати до складу податкового кредиту будь-які витрати по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями. Інших обмежень щодо включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) при придбанні товарів (робіт, послуг), законодавчо не встановлено.

При цьому в пп. 7.5.1 п. 7.5 зазначеної статті передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів із банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) –в разі розрахунків із використанням кредитних дебетових карток чи комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Тобто до складу податкового кредиту звітного періоду відносяться суми податку, сплачені в ціні товару, послуг при їх придбанні. При цьому для вказаного віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, послуг до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України “Про податок на додану вартість” не передбачено умов про сплату цих сум до бюджету його контрагентом. Статтею 7 зазначеного Закону передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну, а у разі імпорту товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на отримання податкового кредиту вважається вантажна митна декларація, яка підтверджує сплату податку на додану вартість.

Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує факт сплати покупцем ПДВ у ціні товару.

З матеріалів справи вбачається, що 13 листопада 2006 р., а також 18 грудня 1006 р. між ПП "Агрофірма - Сіпайло" та між ТОВ «Агрофірми «Далакс»були укладені договори купівлі-продажу по придбанню сільськогосподарської техніки вартістю 1 703000 грн., в тому числі НДС 283833, 33 грн. та вартістю 468560 грн., в тому числі НДС 468560 грн.

Платіжними дорученнями від 13 листопада 2006 р. за №№ 1, 2 та від 18 та 20 грудня 2006 р. за № № 3,5 ТОВ «Агрофірма «Далакс»оплатило ПП "Агрофірма - Сіпайло" вартість сільгосптехніки за договором, у тому числі ПДВ відповідно до п. 7.4. 1. п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Таким чином, ТОВ «Агрофірмою «Далакс»було сплачено податок на додану вартість у ціні товару у відповідності до п. 7.4.1 п. 7.4. ст.. 7 вказаного Закону, в зв»язку з чим позивач отримав права на податковий кредит.

ПП "Агрофірма - Сіпайло" видало позивачу податкові накладні від 20.11.06 за №23 на суму 1003000 грн., від 20.12.06 за № 91 на суму 691440 грн., від 21.12.06 за № 93 на суму 468560 грн.

У вказаний період свідоцтва платника податку на додану вартість -ПП "Агрофірма - Сіпайло" було анульовано Харківською ОДПІ 24.10.06 за актом №67/29-027.

Однак, в ході розгляду справи встановлено, що при наданні вищевказаних податкових накладних продавець надав покупцю копію свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ, в зв»язку з чим позивач не був обізнаний про факт анулювання вказаного свідоцтва.

Про обставину анулювання свідоцтва не був обізнаний і сам продавець, оскільки представник відповідача пояснив в судовому засіданні, що акт про анулювання свідоцтва був направлений за юридичною адресою ПП "Агрофірма - Сіпайло" за якою підприємство не знаходилося.

На підставі виданих податкових накладних позивач сформував у листопаді 2006 р. податковий кредит в сумі 167167 грн., а у грудні –в сумі 193333 грн., що дорівнює сумі ПДВ, сплаченій контрагенту у ціні товару.

Згідно з листом Харківської ОДПІ від 13.11.07 №2986/7/23-117/6867 свідоцтво платника податку на додану вартість № 100007812 було видано ПП "Агрофірма - Сіпайло" 22.12.06.

Позивачем до матеріалів справи надані податкові накладні від 29.12.06 № 210 на суму 1003000,00 гривень (в тому числі ПДВ -167166,67 гривень) (а.с. 70), № 91 на суму 691440,00 гривень (в тому числі ПДВ -115240,00 гривень) (а.с. 72), № 93 на суму 468560,00 гривень ( в тому числі ПДВ -78093,33 гривні) (а.с. 77), які складені ПП "Агрофірма - Сіпайло" на підставі свідоцтва платника ПДВ № 100007812.

Названі податкові накладні були відображені в складеному ТОВ «Агрофірмою «Далакс»реєстрі податкових накладних. При цьому, відповідачем не висунуто жодних зауважень до правильності оформлення цих податкових накладних. Податкові накладні від 29.12.06 за № 210, № 91, № 93 оформлені відповідно до вимог п.п. 7.2.1 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" і видані особою, яка не момент їх виписування була належним чином зареєстрована як платник податку на додану вартість - ПП "Агрофірма "Сіпайло".

Відповідач не заперечує, що позивачем повністю сплачено ПДВ в ціні товарів продавцю, який, в свою чергу, виконав вимоги п.7.2 ст.7 Закону України "Про ПДВ" - видав покупцеві, яким є позивач, належним чином оформлені податкові накладні на визначені та сплачені покупцем суми податку.

Отже, податковий кредит позивача дорівнює податковим зобов»язанням відповідача, а ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Із зазначеного випливає, що сума податкового кредиту позивач сформував правомірно.

При цьому, контрагент позивача ПП "Агрофірма - Сіпайло", отримавши від позивача сплачену в ціні товару ПДВ, повинен був збільшити свої зобов»язання по сплаті ПДВ на 360499, 34 грн.

Відповідно до п.10.1 ст.10 Закону України "Про податок на додану вартість" особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є, зокрема, платники податку, визначені у статті 2 цього Закону.

           Згідно ст. 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Тому, якщо контрагент позивача не виконав свого зобов’язання зі сплати ПДВ до бюджету та не відобразив податкове зобов»язання у податковому обліку, настає відповідальність та відповідні негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо формування такого кредиту та має документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Таким чином, сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі в разі ухилення від сплати) при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця.

Отже, судом першої інстанції правомірно встановлено, що позивач виконав всі вимоги Закону щодо документального оформлення податкового обліку та не може нести відповідальності за недостовірність податкового обліку контрагента або за несплату ним податку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов»язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин, податкові органи не можуть нараховувати податок на додану вартість та накладати штрафні санкції на покупця при несплаті цього податку продавцем, оскільки чинне законодавство не встановлює підстав для такого нарахування та накладення штрафних санкцій.

Отже, колегія суддів переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених підстав, висновків суду не спростовують.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 195, 196, п. 1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

          Апеляційну скаргу Нововодолазької міжрайонної державної податкової інспекції у Харківській області –залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 10.11.2008 року по справі № 2-а-5078/08/1670 - залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий:                     (підпис) Н.В.Шевцова

Судді:                                                   (підпис)                               Я.М.Макаренко

                                                            (підпис)                                         С.В. Дюкарєва

ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ

Суддя                                                                                                               Я.М.Макаренко          

Повний текст виготовлено 22.06.2009 року.