Ухвала суду № 4447182, 17.02.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2009 р.м. Харків

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Калиновського В.А. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Господарський суд Сумської областi від 02.10.2008р. по справі№ АС3/488-08

за позовом Підприємства споживчої кооперації "Гермес"

до Глухівської міжрайоної державної податкової інспекції Сумської області

про визнання нечинним рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Підприємство споживчої кооперації «Гермес», звернувся до Господарського суду Сумської області з позовом до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області, в якому просив визнати нечинним рішення Глухівської МДПІ про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 27 серпня 2008 року № 0000662321/0 до ПСК «Гермес» (позивача).

Постановою Господарського суду Сумської області від 02.10.2008 року адміністративний позов Підприємства споживчої кооперації «Гермес» задоволено.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального права, а саме: Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 р. за № 107/5298, Постанови Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 13.01.2005 р. за № 40/10320 та на обставини і обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач подав заперечення на апеляційну скаргу в яких, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції, просить залишити апеляційну скаргу

_________________

Справа № 22-а-1093/09 Головуючий 1 інстанції: Левченко П.І.

Доповідач: Калиновський В.А.

без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які прибули в судове засідання, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що в серпні 2008 року відповідач провів виїзну позапланову перевірку позивача, Підприємства споживчої кооперації «Гермес», з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 27.12.2006 року по 31.03.2008 року.

За результатами перевірки був складений акт № 1016/23/34135436 від 15.08.2008 року (а.с. 14-33).

В акті перевірки відповідач зазначив, що позивач отримав за надання послуг з оренди нежитлових приміщень магазину «Вікторія» (тобто, орендну плату) через касу підприємства без застосування реєстраторів розрахункових операцій з оформленням прибуткових касових ордерів на суму 14020,00 грн., чим порушив п.п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

На підставі зазначеного акту перевірки відповідач, керуючись ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», прийняв рішення № 0000662321/0 від 27.08.2008 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 70100,00 грн.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про те, що таке рішення відповідача є незаконним, з огляду на наступне.

Договір найму (оренди) майна не відноситься до договорів про надання послуг, а отже найм (оренда) не є послугою.

Правовідносини щодо найму (оренди) регулюються главою 58 Цивільного кодексу України, а правовідносини щодо надання послуг главою 63 Цивільного кодексу України.

Тобто, Цивільний кодекс України не відносить правовідносини з найму (оренди) до правовідносин з надання послуг.

Згідно ч. 1 ст. 759 ЦК України (глава 58 ЦК України), за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 760 ЦК України (глава 58 ЦК України), предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ).

За договором же про надання послуг, відповідно до ст. 901 ЦК України (глава 63 ЦК України), одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, предметом договору про надання послуг та договору найму є різні об'єкти цивільних прав.

Враховуючи викладене, договір оренди не може бути віднесений до договорів про надання послуг, а отже оренда (найм) майна не є різновидом послуг, правовідносини з яких регулюються главою 63 ЦК України «Послуги. Загальні положення».

Колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що оскільки здавання позивачем в оренду нежитлових приміщень магазину «Вікторія» не є послугами, то на розрахунки по договорам оренди не розповсюджується дія Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги щодо визнання нечинним рішення Глухівської МДПІ від 27.08.2008 року № 0000662321/0 є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що постанова Господарського суду Сумської області від 02.10.2008 року по справі №АС 3/488-08 прийнята з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для її скасування не виявлено.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Глухівської міжрайоної державної податкової інспекції Сумської області на постанову Господарського суду Сумської області від 02.10.2008 року по справі №АС 3/488-08 залишити без задоволення.

Постанову Господарський суд Сумської областi від 02.10.2008р. по справі№ АС3/488-08 за позовом Підприємства споживчої кооперації «Гермес» до Глухівської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про визнання нечинним рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бенедик А.П. Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 23.02.2009 р.