Ухвала суду № 44471109, 26.05.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 358/66/15 Головуючий у І інстанції Тітов М.Б.Провадження № 22-ц/780/2663/15 Доповідач у 2 інстанції Кашперська Т. Ц.Категорія 53 26.05.2015

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Ігнатченко Н.В., Фінагєєва В.О.,

за участю секретаря Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою Богуславської школи мистецтв на рішення Богуславського районного суду Київської області від 11 березня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Богуславської школи мистецтв, третя особа ОСОБА_4 про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу,

заслухавши доповідь судді апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2015 року позивач ОСОБА_3. звернулася до суду із позовом про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу. Заявлені вимоги мотивувала тим, що 01 вересня 2006 року була прийнята на посаду викладача художнього відділу у Богуславську школу мистецтв згідно наказу № 27 п. 2 від 31 серпня 2006 року, маючи потрібну фахову кваліфікацію. 31 грудня 2014 року була звільнена з посади на підставі наказу директора № 48 від 31 грудня 2014 року за п. 3 ст. 40 КЗпП України за порушення Правил трудового розпорядку працівників та Посадової інструкції педагога, без вказівки на те, за які конкретно порушення з її боку відбулося звільнення. До цього 22 грудня 2014 року наказом директора № 47 їй оголошено догану за здійснення наклепу і поширення неправдивої інформації стосовно працівників школи мистецтв, яку викладено нею у зверненні до Богуславської районної прокуратури, тобто догану оголошено за передбачене ст. 40 Конституції України право на звернення до державних органів. З її боку не було систематичного невиконання обов'язків, покладених на неї посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, за період своєї роботи у Богуславській школі мистецтв вона характеризувалася позитивно та приймала активну участь у педагогічній, виховній та творчій діяльності школи, за що отримувала подяки та грамоти. Просила скасувати накази директора Богуславської школи мистецтв № 47 від 22 грудня 2014 року про оголошення догани, № 48 від 31 грудня 2014 року про її звільнення, поновити її на посаді викладача та стягнути із відповідача на її користь оплату у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 31 грудня 2014 року.

Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 11 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено, скасовано накази директора Богуславської школи мистецтв № 47 від 22 грудня 2014 року про оголошення догани, № 48 від 31 грудня 2014 року про її звільнення, поновлено ОСОБА_3 на посаді викладача з 31 грудня 2014 року та стягнуто із відповідача на її користь оплату у розмірі середнього заробітку за час вимушеного прогулу 5704,92 грн.

Відповідач Богуславська школа мистецтв, не погоджуючись із рішенням Богуславського районного суду Київської області від 11 березня 2015 року, подав апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги посилався на те, що догана позивачу була винесена з додержанням ст. ст. 147, 148, 149 КЗпП України, керуючись посадовою інструкцією директора Богуславської школи мистецтв, відповідно до посадової інструкції викладача; в судовому засіданні не розглядалося питання про діяння позивача відповідно до ст. 40 Конституції України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про звернення громадян». Звільнення проведено після виявлення порушень комісією економії державних коштів при перевірці кожного педагога на предмет наявності учнів згідно розкладу, оформлення журналу, наявності заборгованості по платі за навчання. При цьому наказ про звільнення з роботи ОСОБА_3 був стислим, незрозумілим позивачці, тому директор, не порушуючи законодавства та прав позивача, надала на її прохання повний наказ того самого змісту.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду першої інстанції відповідає вказаним вимогам закону.

Задовольняючи позов ОСОБА_3 про поновлення на роботі та стягнення середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції виходив із того, що дисциплінарне стягнення у вигляді догани було накладено на позивача безпідставно, оскільки факт звернення ОСОБА_3 із заявою до прокуратури про перевірку певних фактів діяльності посадових осіб відділу культури Богуславської районної державної адміністрації та Богуславської школи мистецтв, не може розцінюватись як порушення трудової дисципліни; із наказу про звільнення ОСОБА_3 не вбачається, які саме конкретні порушення вона допустила, які б в силу п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України могли стати підставою для її звільнення. Встановивши незаконне звільнення позивача з роботи, суд поновив позивача на займаній посаді, стягнув середній заробіток за час вимушеного прогулу 5704,92 грн.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції, так як вони є обґрунтованими, відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що 01 вересня 2006 року ОСОБА_3 була прийнята на посаду викладача на художній відділ у Богуславську школу мистецтв згідно наказу № 27 п. 2 від 31 серпня 2006 року, маючи повну вищу освіту за спеціальністю «Педагогіка і методика середньої освіти. Образотворче мистецтво», здобула кваліфікацію вчителя образотворчого мистецтва.

Позивачем надано грамоти, дипломи та подяки закладів культури і освіти різних рівнів за 2010 - 2014 роки за досягнення у професійній сфері (а. с. 16 - 28).

Згідно Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Богуславської школи мистецтв, працівники школи мистецтв зобов'язані: бути прикладом гідної поведінки і високого обов'язку, берегти авторитет школи і своїх колег, не припускатись грубощів, спорів, спірні питання вирішувати з дотриманням тактовної форми звернення (п. 3.2 (в), дотримуватися субординації у вирішенні питань, що стосується роботи школи мистецтв (к), працювати сумлінно, виконувати навчальний режим, вимоги статуту закладу і правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватись дисципліни праці (л). Педагогічні працівники повинні: вести документацію встановленої форми (п. 3.3 (д). За порушення трудової дисципліни та посадової інструкції до працівника можуть бути застосовані такі види стягнень: догана, звільнення (п. 7.1) (а. с. 54 - 62).

Згідно Посадової інструкції викладача Богуславської школи мистецтв, викладач школи зараховується і звільняється з роботи наказом директора школи мистецтв за погодженням начальника відділу культури Богуславської районної державної адміністрації. Викладач повинен: мати зв'язок з батьками учнів (п. 2.1), вести документацію встановленої форми, брати активну участь в заходах до набору учнів до школи (п. 2.2), бути прикладом гідної поведінки і високого обов'язку, берегти авторитет школи і своїх колег, не припускатись грубощів, спорів, спірні питання вирішувати з дотриманням тактичної форми звернення (п. 2.3), вести журнал групових (індивідуальних) занять, концертмейстерства, ансамблю, акомпанементу, розклад занять (п. 2.4) (а. с. 63 - 64).

За посадовою інструкцією директора школи мистецтв директор накладає у відповідності з діючим законодавством дисциплінарні стягнення на працівників школи, що порушують навчальну та трудову дисципліну, правила внутрішнього трудового розпорядку (а. с. 65).

30 жовтня 2014 року ОСОБА_3 звернулася до прокурора Богуславського району з приводу наявності в діях посадових осіб відділу культури та туризму Богуславської районної державної адміністрації складу кримінального правопорушення, просила перевірити факт корупційної діяльності (а. с. 75 - 78).

07 листопада 2014 року комісією у складі головного спеціаліста відділу культури Богуславської районної державної адміністрації та інших членів складено акт перевірки фактів, викладених в заяві ОСОБА_3, про те, що ОСОБА_3, завищуючи власну самооцінку, керуючись особистою неприязню до деяких працівників школи мистецтв, до начальника відділу культури Терещенка О.Б. та маючи на меті особисту матеріальну зацікавленість, здійснила аморальний вчинок, звівши наклеп на людей, які добросовісно виконують свої посадові обов'язки та роблять все для підняття престижу галузі культури району (а. с. 80 - 88).

12 листопада 2014 року заступник директора по навчальній роботі ОСОБА_6 склала доповідну записку про те, що згідно своїх посадових обов'язків відвідала урок 1 класу з предмету «рисунок» викладача ОСОБА_3, та виявила порушення (а. с. 94).

14 листопада 2014 року головним спеціалістом відділу культури Богуславської районної держаної адміністрації направлено лист на адресу директора Богуславської школи мистецтв, яким на підставі результатів роботи комісії по перевірці фактів, викладених в заяві ОСОБА_3, запропоновано директору школи як керівнику установи накласти на викладача ОСОБА_3 дисциплінарне стягнення (а. с. 186).

15 листопада 2014 року начальником Богуславського РВ ГУМВС України в Київській області затверджено висновок за результатами розгляду письмової заяви ОСОБА_3, що надійшла з прокуратури Богуславського району від 05 листопада 2014 року. За даними висновку, не було зібрано достатніх даних, які б вказували на наявність в діях посадових осіб відділу культури та туризму Богуславської РДА складу кримінального правопорушення (а. с. 14).

28 листопада 2014 року директором Богуславської школи мистецтв і іншими працівниками школи складено акт про те, що педагог школи мистецтв ОСОБА_3 відмовилася писати повну пояснювальну записку на Доповідну заступника директора по навчальній роботі ОСОБА_6 від 12 листопада 2014 року, і на її відвідування уроку педагога ОСОБА_3 27 листопада 2014 року о 13:30 (а. с. 92).

01 грудня 2014 року членами педагогічної ради складено акт про те, що на засіданні ради директор повідомила про написання ОСОБА_3 неправдивого листа-заяви в прокуратуру на членів колективу, розповіла, чому не прийняли заяву ОСОБА_3 на позачергову атестацію, що її дії як педагога несумісні з Посадовою інструкцією педагога (а. с. 127 - 128).

10 грудня 2014 року заступник директора по навчальній роботі ОСОБА_6 склала доповідну записку про проведення роботи з батьками учнів педагога ОСОБА_3 в зв'язку із великою заборгованістю батьківської плати у класі та встановила обставини, що свідчать про фальсифікацію вчителем даних про склад своїх груп та документації (а. с. 97).

16 грудня 2014 року видано наказ директора Богуславської школи мистецтв № 45 про економію бюджетних коштів, яким створено комісію по постійному контролю спрямованих на економію бюджетних коштів, комісії доручено перевірити фактичне відвідування уроків учнями згідно тарифікації Богуславської школи мистецтв на 01 вересня 2014 року (а. с. 98). В матеріалах справи наявний акт без дати по перевірці економії державних коштів та недопущення втрат бюджету в Богуславській школі мистецтв, яким встановлено, що комісія розпочала роботу з 17 грудня 2014 року, при цьому комісією виявлено наявність у списках педагога ОСОБА_3 учнів, які за заявами батьків фактично не відвідували Богуславську школу мистецтв з вересня 2014 року, а в журналі оцінювання і відвідування уроків педагог ОСОБА_3 відмічала їх присутність та виставляла оцінки (а. с. 99 - 103).

19 грудня 2014 року складено акт на підставі висновку комісії про аморальний вчинок. Керуючись ч. 7 п. 2 Правил внутрішнього трудового розпорядку для працівників Богуславської школи мистецтв, директор ОСОБА_4 попросила у ОСОБА_3 надати письмові пояснення, але ОСОБА_3 відмовилася давати письмові пояснення в присутності ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (а. с. 89).

22 грудня 2014 року відбулося засідання профспілкового комітету Богуславської школи мистецтв, оформлене протоколом № 13, на якому розглянуто заяви ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_10 щодо вжиття заходів з приводу заяви ОСОБА_3 до прокуратури. Вирішено засудити поведінку ОСОБА_3 як вчителя та клопотати перед адміністрацією школи мистецтв вжити заходів відносно ОСОБА_3 - винести їй догану (а. с. 173 - 175).

22 грудня 2014 року наказом № 47 директора Богуславської школи мистецтв винесено догану ОСОБА_3 на підставі звернення працівників школи про захист від наклепу і поширення неправдивої інформації ОСОБА_3, яку викладено у заяві до прокуратури, що не підтвердилася, та звернення профспілкового комітету школи мистецтв, за порушення п. 3.2 Правил внутрішнього трудового розпорядку (бути прикладом гідної поведінки і високого обов'язку, берегти авторитет школи і своїх колег, не припускатись грубощів, спорів, спірні питання вирішувати з дотриманням тактовної форми звернення), п. п. 2.3 Посадової інструкції викладача (а. с. 10, 90).

Також 22 грудня 2014 року директором Богуславської школи мистецтв і іншими працівниками школи складено акт про те, що дійсно 22 грудня 2014 року був зачитаний ОСОБА_3 наказ № 47 від 22 грудня 2014 року «Про винесення догани». ОСОБА_3 з наказом ознайомилася, але підписати відмовилася (а. с. 91).

25 грудня 2014 року ОСОБА_3 склала пояснювальну записку на ім'я директора школи про те, що звітувала про наявність учнів по тій причині, що батьки не надавали заяв про відмову від навчання. Зобов'язалася 26 грудня 2014 року самостійно провести оплату за їх навчання (а. с. 104).

31 грудня 2014 року наказом № 48 директора Богуславської школи мистецтв звільнено ОСОБА_3 з посади педагога художнього відділу з 31 грудня 2014 року по ст. 40 п. 3 КЗпП України за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Богуславської школи мистецтв п. 3.2 (в) (бути прикладом гідної поведінки і високого обов'язку, берегти авторитет школи і своїх колег), (к) (дотримуватися субординації у вирішенні питань, що стосується роботи школи мистецтв), (л) (працювати сумлінно, виконувати навчальний режим, вимоги статуту закладу і правила внутрішнього трудового розпорядку, дотримуватись дисципліни праці) та Посадової інструкції педагога п. 2.1 (мати зв'язок з батьками учнів), п. 2.2 (вести документацію встановленої форми, брати активну участь в заходах по набору учнів до школи), п. 2.3 (бути прикладом гідної поведінки і високого обов'язку, берегти авторитет школи і своїх колег), п. 2.4 (вести журнал групових занять належним чином). Згідно порушення цих пунктів педагог не відповідає займаній посаді (а. с. 11).

На а. с. 196 наявна копія вказаного наказу із відміткою про погодження начальником відділу культури.

Також в матеріалах справи наявний другий екземпляр даного наказу з розширеним формулюванням підстав звільнення, яких не було в наданому позивачем наказі та його копії із погодженням (а. с. 130).

Вказані обставини підтверджуються наявними в справі доказами.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 212 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. ст. 147, 148, 149 КЗпП України, за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана, звільнення. Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника. Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

З огляду на викладене суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що наказ директора Богуславської школи мистецтв від 22 грудня 2014 року № 47 про оголошення ОСОБА_3 догани винесено із порушенням КЗпП України, оскільки звернення до правоохоронного органу із заявою про перевірку певних обставин не є порушенням трудової дисципліни.

Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відповідно до ст. ст. 1, 3, 9 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Забороняється переслідування громадян і членів їх сімей за подання звернення до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, посадових осіб за критику у зверненні їх діяльності та рішень.

Не можна погодитись із доводами апелянта, що в судовому засіданні не розглядалося питання про діяння позивачки відповідно до ст. 40 Конституції України та ст. ст. 1, 3 Закону України «Про звернення громадян», оскільки саме ці статті були наведені судом в рішенні і на їх підставі зроблено висновок про відсутність дисциплінарного порушення в діях ОСОБА_3

Не спростовують висновків суду в цій частині також посилання апеляційної скарги на рішення Конституційного Суду України від 10 квітня 2003 року № 8-рп/2003 у справі за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_11 про офіційне тлумачення положення частини першої статті 7 Цивільного кодексу Української РСР (справа про поширення відомостей). Так, Конституційним судом встановлено, що звернення громадян до правоохоронного органу, що містять певні відомості про недодержання законів посадовими або службовими особами, передаються чи повідомляються не з метою доведення таких відомостей до громадськості чи окремих громадян, а з метою їх перевірки уповноваженими на це законом іншими посадовими особами. Тому такі звернення за змістом частини першої статті 7 ЦК не можуть вважатися поширенням відомостей, які порочать честь, гідність чи ділову репутацію або завдають шкоди інтересам посадової чи службової особи правоохоронного органу. Водночас наявність у зверненнях до правоохоронного органу завідомо неправдивих відомостей тягне за собою дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Зокрема, статті 173-1, 212-1 КУпАП передбачають адміністративну відповідальність за поширювання неправдивих чуток, що можуть викликати паніку серед населення або порушення громадського порядку, та за повідомлення завідомо неправдивих відомостей органам реєстрації актів громадянського стану. КК України встановлює кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху, підпалу або інших дій, які загрожують загибеллю людей чи іншими тяжкими наслідками (стаття 259), завідомо неправдиве повідомлення суду, прокурору, слідчому або органу дізнання про вчинення злочину (стаття 383) тощо. Підставою цивільно-правової відповідальності заявника, передбаченої статтею 7 Цивільного кодексу, може бути поширення недостовірної інформації стосовно особистого (сімейного) життя посадової чи службової особи правоохоронного органу як людини і громадянина.

Оскільки відомостей, завідомо неправдиве повідомлення яких тягне за собою передбачену законом відповідальність, наведених в рішенні Конституційного Суду України, заява ОСОБА_3 про перевірку обставин корупційних дій, не містить, доводи апеляційної скарги про поширення нею недостовірної інформації відносно колективу навчального закладу відхиляються судом.

Колегія звертає увагу, що до суду із позовом про захист честі, гідності і ділової репутації члени колективу Богуславської школи мистецтв не зверталися.

Також колегія суддів враховує, що при притягненні ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності було порушено порядок застосування дисциплінарних стягнень, що передбачений ст. 149 КЗпП України, оскільки до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен був зажадати від ОСОБА_3 письмові пояснення. Посилання відповідача на існування акту від 22 грудня 2014 року даних висновків суду першої інстанції не спростовують.

Із цих же підстав колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги, що догана була винесена з додержанням норм законодавства, передбачених ст. ст. 147, 148, 149 КЗпП України та посадової інструкції директора.

Посилання апелянта на створення позивачем тяжкого морально-психологічного клімату, що небезпечно впливав на учнів та педагогів, не ґрунтуються на вимогах закону та не є належною підставою для звільнення.

Не можна також погодитись із доводами апеляційної скарги про законність наказу від 31 грудня 2014 року № 48 про звільнення ОСОБА_3 з посади згідно з п. 3 ст. 40 КЗпП України за систематичне невиконання працівником без поважних причин обов'язків, із наступних підстав.

За п. 3 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір може бути розірвано в разі систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо раніше до нього застосовувались заходи дисциплінарного стягнення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 22 постанови № 9 від 6 листопада 1992 року «Про практику розгляду судами спорів», у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, необхідно з'ясувати, в чому конкретно виявилося порушення, яке стало приводом до звільнення; чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за п. 3 ст. 40 КЗпП; чи додержано власником або уповноваженим ним органом передбачені ст.ст. 147-1; 148, 149 КЗпП правила й порядок застосування дисциплінарних стягнень.

Відповідно до цієї норми працівника можна звільнити лише тоді, коли він після застосування до нього стягнення не виправився і знову допустив порушення трудової дисципліни.

Виходячи з цього, при звільненні працівника з підстав, передбачених даною нормою закону, власник або уповноважений ним орган повинний навести конкретні факти допущеного ним невиконання обов'язків, зазначити, коли саме вони мали місце, які проступки вчинив працівник після застосування до нього стягнення та коли.

З матеріалів справи вбачається, що після застосування до ОСОБА_3 22 грудня 2014 року дисциплінарного стягнення у вигляді догани, незаконність наказу про оголошення якої доведено позивачем, до неї наказом директора Богуславської школи мистецтв № 48 від 31 грудня 2014 року було застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення за порушення Правил внутрішнього трудового розпорядку працівників Богуславської школи мистецтв та Посадової інструкції педагога.

В наказі відсутня будь-яка вказівка на те, який саме дисциплінарний проступок став приводом для її звільнення з роботи, та про систематичність проступків.

Наявність в матеріалах справи другого екземпляру наказу про звільнення із зазначенням конкретних проступків ОСОБА_3, який, за доводами апеляційної скарги, є «повним наказом того самого змісту», за одним і тим же номером, однією датою, не передбачена жодною нормою закону і очевидно свідчить про неправомірність дій посадової особи, яка його видала, на що звернув увагу і суд першої інстанції.

Відтак суд першої інстанції правомірно дійшов висновку про незаконність даного наказу.

Встановивши незаконне звільнення позивача з роботи, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. ст. 235, 236 КЗпП України прийшов до обґрунтованого висновку про поновлення позивача на роботі та стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Розмір середнього заробітку за час вимушеного прогулу доводами апеляційної скарги не спростований.

Інші доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду першої інстанції.

Таким чином, оскільки накази про оголошення догани та звільнення не відповідають вимогам КЗпП України, їх винесення порушило право позивача на працю, а також стало причиною її вимушеного прогулу, суд першої інстанції правомірно визнав накази незаконними та скасував їх, поновив ОСОБА_3 на посаді, а також задовольнив позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції відповідає обставинам справи, ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасоване з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Богуславської школи мистецтв відхилити.

Рішення Богуславського районного суду Київської області від 11 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Ігнатченко Н.В.

Фінагєєв В.О.