Рішення № 44470960, 29.05.2015, Миронівський районний суд Київської області

29.05.2015 Єдиний унікальний № 371/521/15-ц

Провадження №2/371/221/15

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року Миронівський районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Пархоменко В.М.

при секретарі - Овчаренко В.С.

за участю:

позивача- ОСОБА_1

представника позивача- ОСОБА_3

представника відповідача-Якушина Ю.Ю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Миронівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Київ-Атлантик Україна" про стягнення недонарахованих та недовиплачених посадового окладу та премії, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку по заробітній платі, компенсації втрати частини доходу та моральної шкоди

встановив:

У березні 2015 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з названим позовом. Свої вимоги обгрунтувала тим, що 03 листопада 2010 року згідно наказу №184 а/ВК від 03 листопада 2010року вона була прийнята на посаду начальника відділу кадрів ПАТ "Київ-Атлантик Україна" із посадовим окладом 6 143грн., 28 листопада 2014 року звільнилась з роботи.

Протягом усього часу роботи на вказаній посаді заробітна плата їй виплачувалась і нараховувалась виходячи не з посадового окладу 6143грн., а щоразу виходячи із різного розміру окладу на розсуд керівництва підприємства у розмірі від 3-х до 5 тис.грн.

Згідно довідки №2/17 від 20 лютого 2015року нарахована їй заробітна плата за період роботи із листопада 2013 року по жовтень 2014 року становить 69 851грн.69коп., недоплата до посадового окладу становить 21 621,05грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні становить 11 277,45грн.

Також при звільненні їй було нараховано 1 180, 62грн.-компенсацію за невикористану Чорнобильську відпустку, проте ця сума коштів їй була виплачена лише 12 січня 2015року, всупереч вимогам ч.1 ст.116 КЗпП.

Компенсація втрати частини її доходу за порушення строків виплати посадового окладу в повному обсязі (індексація) за період з грудня 2010 року по лютий 2015року включно становить 26 517,25грн.

Протягом усього періоду трудової діяльності на підприємстві (за виключенням квітня 2013року, вересня-листопада 2014року) їй нараховувалась і сплачувалась премія у розмірі 25% посадового окладу на підставі щомісячних "Пропозицій на доплату до основної заробітної плати за якісне виконання службових обов"язків по АУП та обслуговуючий персонал", які затверджувались директором із забезпечення операційної діяльності ПрАТ"Київ-Атлантик Україна". Враховуючи ту обставину, що посадовий оклад їй виплачувався у заниженому розмірі, премія також сплачувалась у заниженому розмірі. За її розрахунками розмір недонарахованої та недовиплаченої премії (25% від суми недонарахованого посадового окладу) за весь період трудової діяльності становить 20 124,63грн.

Відповідачем було вчинено щодо неї низку протиправних дій та бездіяльності, зокрема, свідомо та безпідставно занижувався посадовий оклад, не було проведено вчасно остаточного розрахунку при звільненні, чим завдана моральна шкода, яку вона оцінює у розмірі 21 600грн.

Просить стягнути з відповідача на її користь :

недонарахований і недовиплачений посадовий оклад за період роботи на підприємстві на посаді начальника відділу кадрів за період з 03.11.2010 по 28.11.2014 року включно в сумі 86 366,01грн.; середній заробіток за час затримки остаточного розрахунку по заробітній платі при звільненні у розмірі 11 277,45грн; в рахунок компенсації втрати частини доходу за порушення строків виплати посадового окладу у повному обсязі (індексацію) за період з грудня 2010року по лютий 2015року включно в сумі 26 517,25грн.; недонараховану та недовиплачену премію за період роботи з 03.11.2010 по 28.11.2014 року включно в сумі 20 124,63грн; моральну шкоду в розмірі 21 600грн.; а також судові витрати та витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 2300грн.

У судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали, просять їх задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав і пояснив, що позивач не врахувала, що посадовий оклад установлюється згідно із штатним розписом із розрахунку від повної кількості відпрацьованих робочих днів у місяці. Відповідно премія позивачу виплачувалась від розміру посадового окладу, зазначеного у штатному розписі у розмірі до 25% від посадового окладу, а тому сума її окладу та 25% премії становить її 100% заробіток. При нарахуванні заробітної плати підприємством враховується відповідний індекс інфляції і кожному працівникові виплачується компенсація втрат доходів за порушення строків їх виплати Позивачеві нараховувалась заробітна плата згідно посадового окладу та штатного розпису відповідно до кількості відпрацьованих днів та годин. А тому будь-яка заборгованість за виплатами відсутня.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ст.94 КЗпП України та ст.1 Закону України "Про оплату праці" заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується. Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначається цим Кодексом, Законом України «Про працю» та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно до ст.97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Відповідно до ст.2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати, а також інших заохочувальних та компенсаційних виплат. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.

Частиною 15 зазначеного Закону передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розмір надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальньних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Судом установлено, що позивач з 03.11.2010 року згідно наказу № 184а/ВК була прийнята на роботу на посаду начальника відділу кадрів Приватного акціонерного товариства "Київ-Атлантик Україна". Звільнилась з роботи 28.11.2014 року згідно наказу №216-к від 28.11.2014 року на підставі п.6 ст.36 КЗпП України (а.с12-13).

Відповідно до ст. ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

На виконання вищезазначених норм відповідач у день звільнення провів кінцевий розрахунок з позивачем, будь-яка заборгованість з оплати праці відсутня.

Згідно ч.3 ст. 64 ГК України підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру, встановлює чисельність працівників та штатний розпис, за допомогою якого, а також правил внутрішнього трудового розпорядку та посадових інструкцій, роботодавець і відповідні підрозділи підприємств приймають працівників на роботу, переводять їх на іншу роботу, встановлюють посадові оклади та тарифні ставки працівникам згідно з їхньою посадою та кваліфікацією.

У штатному розписі посадові оклади встановлюються кожному працівнику окремо. Їх розмір залежить від складності й умов виконаної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства і максимальним розміром не обмежується (ст. 94 КЗпП України), але у штатному ж розписі оклади мають бути чітко визначені окремо для кожного працівника.

Крім розмірів посадових окладів у штатному розписі можуть бути передбачені надбавки чи доплати - роботодавець встановлює їх самостійно, наприклад, за вислугу років на своєму підприємстві, науковий ступінь чи вчене звання, класність водіям автомобілів тощо). Доплати та надбавки повинні мати постійний характер, а встановлюватися можуть або у відсотках від посадового окладу, або у фіксованій сумі.

Як убачається з штатного розпису ПрАТ "Київ-Атлантик Україна" посадовий оклад начальника відділу кадрів становить 4914,40грн., премія(надбавка 25%) -1228,60грн., а всього місячний фонд заробітної плати начальника відділу кадрів становить 6143грн.00коп. Відповідно до Закону України "Про оплату праці" заробітна плата на підприємстві нараховується відповідно до кількості відпрацьованих днів та годин.

Згідно ст.21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов"язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов"язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін, який укладається,як правило, у письмовій формі.

Згідно ч.2 ст.24 КзпПП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування парацівників на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Виникнення трудових правовідносин пов"язується з двома юридичними фактами- наказом про прийняття на роботу та фактичним допуском до роботи.

Як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, позивач була прийнята на роботу на посаду начальника відділу кадрів і сама готувала наказ на себе, а тому вказала в наказі посадовий оклад у розмірі 6143грн., після чого директор відповідно до наказу вказала у її заяві такий посадовий оклад, хоча в усіх інших наказах зазначала з посадовим окладом згідно штатного розпису. Протягом усього часу роботи на підприємстві позивач ніяких претензій з приводу оплати праці не пред"являла, їй щомісячно вручались розрахункові листки із зазначенням розміру нарахованої заробітної плати та відповідних виплат. На підприємстві періодично проводились перевірки дотримання трудового законодавства, ніяких порушень виявлено не було і про них позивач не заявляла.

Таким чином, суд приходить до висновку, що заробітна плата позивачеві нараховувалась згідно штатного розпису підприємства, в межах фонду заробітної плати та відповідно до кількості відпрацьованих днів, а тому будь-яких недонарахувань та недовиплат до посадового окладу та премії не вбачає.

Що стосується позовних вимог позивача з приводу стягнення середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку при звільненні, а саме несвоєчасної виплати компенсації за невикористану Чорнобильську відпустку у сумі 1 180,62грн., яку, як вона вважає, їй відповідач повинен був виплатити при звільненні, а фактично виплатив лише 12.02.1015року, то в цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 24 Закону України "Про відпустки" у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину - інваліда з дитинства підгрупи А I групи.

Згідно ст.23 вказаного Закону витрати, пов'язані з оплатою відпусток, передбачених статтями 6, 7, 8, 13, 14, 15, 15-1, 16, 18-1 і 19 цього Закону, здійснюються за рахунок коштів підприємств, призначених на оплату праці, або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники.

Оплата інших видів відпусток, передбачених колективним договором та угодами, трудовим договором, провадиться з прибутку, що залишається на підприємстві після сплати податків та інших обов'язкових платежів до бюджету або за рахунок коштів фізичної особи, в якої працюють за трудовим договором працівники. В установах і організаціях, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, оплата цих відпусток провадиться в межах бюджетних асигнувань та інших додаткових джерел.

Статтею 47 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 календарних днів. Загальна тривалість відпустки не повинна перевищувати 42 календарних днів.

Згідно п.4 Порядку використання коштів державного бюджету для використання програм,пов"язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок, Чорнобильської катастрофи" затв.Постановою КМУ від 20.09.2005року №936, виплата компенсацій та допомоги певних видів, передбачених законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" проводиться центрами по нарахуванню і виплати соціальних допомог, структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м.м.Києві та Севастополі держадміністрацій за місцем реєстрації громадян працюючим і непрацюючим громадянам та пенсіонерам,у т.ч. оплату різниці між тривалістю щорічної відпустки, яким надається відповідно до статті 47 Закону та тривалістю відпустки, яка надається відповідно до Закону України "Про відпустки" або інших законів громадянам, які працюють на території зон радіоактивного забруднення.

Оплата різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до ст.47 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону України "Про відпустки" або інших законів громадянам, які працюють на території зон радіоактивного забруднення регулюється Порядком використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов"язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", затв.Постановою КМУ від 20.09.2005року №936

Як убачається з листа начальника управління соціального захисту населення Миронівської РДА шість календарних днів, на які збільшується тривалість щорічної основної відпустки відповідно до ст.47 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" мають бути використані працівниками обов"язково згідно графіку відпусток у відповідному робочому році та в повному обсязі, іншого чинним законодавством не передбачено.(а.с.266).

З аналізу цих норм випливає, що грошова компенсація за невикористану відпустку згідно ст.47 Закону, не передбачена.

Враховуючи, що судом не встановлені порушення законних прав позивача, то і вимоги її щодо відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, ст.ст.21,24,94,97 КЗпП України,ст.64 ГК України, Закону України "Про оплату праці", керуючись ст.ст.8,10,11,60,209,212-215,218,367 ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства "Київ-Атлантик Україна" про стягнення недонарахованих та недовиплачених посадового окладу та премії, середнього заробітку за час затримки остаточного розрахунку по заробітній платі, компенсації втрати частини доходу та моральної шкоди залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в Апеляційний суд Київської області через Миронівський районний суд в 10-денний строк з дня його проголошення

Рішення в повному обсязі виготовлено 29.05.2015року

Суддя підпис В.М.Пархоменко

Згідно з оригіналом

Суддя В.М.Пархоменко