Рішення № 44469904, 26.05.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №296/1848/15-ц Головуючий у 1-й інст. Колупаєв В. В.

Категорія 50 Доповідач Коломієць О. С.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді: Коломієць О.С.

суддів: Зарицької Г.В., Якухно О.М.

при секретарі

судового засідання : Добровольській Т.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів,

за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 14 квітня 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

В лютому 2014 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про збільшення розміру аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 14 квітня 2015 року позов задоволено частково. Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 750 грн. щомісячно, починаючи з 14.04.2015 року і до її повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

На рішення суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення суду скасувати, ухваливши нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. При цьому зазначає, що суд прийшов до помилкового висновку про збільшення розміру аліментів, оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів про зміну його матеріального стану. Судом не взято до уваги, що на даний час він не має постійної роботи, час від часу в селі, в яком проживає, допомагає людям по господарству, за що отримує невеликі кошти, яких вистачає тільки на покупку продуктів харчування.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2, суд першої інстанції зважаючи на те, що відповідач на даний час працює, має достатній заробіток і здатний сплачувати аліменти на утримання доньки у більшому розмірі ніж це було визначено рішення суду від 07.12.2012 року, збільшив розмір стягуваних аліментів із 330,00 грн. до 750,00 грн. щомісячно.

Такий висновок суду є вірним виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ст. 2 «Про охорону дитинства» завданням законодавства про охорону дитинства є розширення соціально-правових гарантій дітей, забезпечення фізичного, інтелектуального, культурного розвитку молодого покоління, створення соціально-економічних і правових інститутів з метою захисту прав та законних інтересів дитини в Україні.

Судом встановлено, що сторони у справі є батьками неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 року, яка, після розірвання шлюбу між ними, проживає з матір'ю та знаходиться на її вихованні (а.с.7,8).

За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 07.12.2012 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 330 грн. щомісячно і до повноліття доньки (а.с.6).

Відповідно до положень ч.1 ст. 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення міститься також в роз'ясненнях Верховного Суду України, даних в п. 23 Постанови Пленуму від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» згідно якого розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Разом з тим, у спірних правовідносинах підлягає застосуванню не тільки ст. 192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує : стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Обґрунтовуючи свої вимоги про збільшення розміру аліментів, позивач в заяві послалася на те, що матеріальне становище відповідача з моменту ухвалення рішення від 07.12.2012 року покращилось, про що останній сам зазначав у позові поданому до суду про зміну місця проживання дитини (а.с.9). Так, відповідач займається підприємницькою діяльністю (а.с.23) та має стабільний дохід в розмірі 5000 грн. Крім того, має у власності житловий будинок та земельну ділянку площею 0,4100 га, які розташовані за адресою : Житомирська область, Андрушівський район, с.Стара Котельня, вул. Дзержинського,41 (а.с.41). Дане майно відповідач утримує, сплачуючи за нього відповідні кошти.

За таких обставин, враховуючи право дитини на утримання, яке кореспондується з конституційним обов'язком батьків утримувати її до повноліття, як спосіб захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, суд першої інстанції оцінивши надані докази прийшов до правильного висновку про збільшення розміру стягуваних аліментів на доньку сторін із 330,00 грн. до 750,00 грн. щомісячно.

Приведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці.

Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що справа судом першої інстанції в цій частині розглянута повно і об'єктивно, а рішення постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Разом з тим, судом помилково присуджено аліменти у зміненому розмірі від дня ухвалення рішення, тобто з 14.04.2015 року. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 15 травня 2006 р. «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» у разі задоволення позову аліменти у зміненому розмірі сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Також судом не враховано, що оскільки змінений розмір аліментів визначений у твердій грошовій сумі (ст.184 СК), зазначення в рішенні суду, що їх розмір не повинен бути менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, не відповідає вимогам закону (ч.2 ст. 182 СК). Тому в цій частині рішення суду слід змінити.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 14 квітня 2015 року змінити, виклавши абзац другий резолютивної частини рішення в наступній редакції :

«Стягувати з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця с. Стара Котельня, Андрушівського району Житомирської області (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_2, аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 750 грн. щомісячно, починаючи з дня набрання рішення законної сили і до її повноліття.»

В решті рішення суду залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий: Судді: