Рішення № 44467025, 26.05.2015, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/19847/14-ц Провадження № 22-ц/773/534/15 Головуючий у 1 інстанції: Філюк Т.М. Категорія: 34 Доповідач: Грушицький А. І.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Грушицького А.І.,

суддів: Свистун О.В., Федонюк С.Ю.,

при секретарі Перебойчуку Р.В.,

з участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» - Бріль О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Перша», публічного акціонерного товариства «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

8 грудня 2014 року ОСОБА_3 звернувся в суд з позовом до ПрАТ «СК «Перша», ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позовні вимоги мотивував тим, що 13 грудня 2013 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_4, керуючи автобусом марки «Неоплан», р.н. НОМЕР_1, на перехресті вулиць Карпенка-Карого - Задворецька в м. Луцьку, рухаючись по другорядній дорозі, виїжджаючи на головну дорогу не надав переваги в русі автомобілю марки «Мерседес», р.н. НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_3, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР, внаслідок чого відбулося зіткнення та транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням.

Цивільно-правова відповідальність ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у ПрАТ «СК «Перша», яка виплатила ОСОБА_3 46938,23 грн.

Позивач просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Перша» на користь ОСОБА_3 різницю між страховою сумою (в межах ліміту) та реальними збитками завданими ДТП в розмірі 3061,77 грн., стягнути з ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» на користь ОСОБА_3 різницю між страховою сумою (в межах ліміту) та реальними збитками в розмірі 67685,23 грн., стягнути з ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» на користь ОСОБА_3 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2015 року в задоволенні позову ОСОБА_3 до ПрАТ «СК «Перша», ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовлено.

Додатковим рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2015 року постановлено стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 757,47 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду представник позивача ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій покликаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2015 року та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу з підстав в ній зазначених.

Представник відповідача ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» - Бріль О.О. в судовому засіданні просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Позивач в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце апеляційного розгляду даної справи.

Представник ПрАТ «СК «Перша» та третя особа ОСОБА_4 подали до суду письмові заперечення, в яких просять розгляд справи проводити за їх відсутності та апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3 - ОСОБА_1 та представника ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» - Бріль О.О., перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких мотивів.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що ПрАТ «СК «Перша» здійснила виплату страхового відшкодування ОСОБА_3 з врахуванням вимог ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» крім того, відсутні підстави для стягнення з ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» грошових коштів на відшкодування майнової та моральної шкоди.

Відповідно до вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вказаним вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.

Судом встановлено, що 13 грудня 2013 року о 14 год. 30 хв. ОСОБА_4 керуючи автомобілем марки «Неоплан», р.н. НОМЕР_1, власником якого є ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127», на перехресті вулиць Карпенка-Карого - Задворецька в м. Луцьку, рухаючись по другорядній дорозі, виїжджаючи на головну дорогу не надав переваги в русі автомобілю марки «Мерседес», р.н. НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_3, під його ж керуванням, який рухався по головній дорозі, чим порушив вимоги п. 16.11 ПДР, внаслідок чого відбулося зіткнення та транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 20 грудня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на підставі ст. 22 КУпАП звільнено від адміністративної відповідальності, обмежившись усним зауваженням (а.с. 4).

Також судом встановлено, що ОСОБА_4 перебував у трудових відносинах з ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127». Цивільно-правова відповідальність ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» була забезпечена полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС/2202233 у ПрАТ «СК «Перша» (а.с. 7), яка відшкодувала ОСОБА_3 страхову виплату в розмірі 46938,23 грн.

Згідно звіту № 2013/2199 про оцінку транспортного засобу MERCEDES BENZ C200, р.н. НОМЕР_2, станом на 18 грудня 2013 року, складеного 20 січня 2014 року підприємцем ОСОБА_5 (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності № 12347/11 від 12 серпня 2011 року) на замовлення ПрАТ «СК «Перша», вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу колісного транспортного засобу, пошкодженого в результаті ДТП станом на 18 грудня 2013 року складає 49038,44 грн. (а.с. 41-47).

Як вбачається з матеріалів справи, розмір виплаченого ПрАТ «СК «Перша» відшкодування склав 46938,23 грн. і був розрахований наступним чином: 49038,44 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ та коефіцієнта фізичного зносу) - 1590,21 грн. (вартість ПДВ, нарахованого на складові на заміну) - 510 грн. (франшиза).

Відповідно до абзацу 2 п. 36.2 ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту.

Вартість матеріального збитку, заподіяного майну позивача визначено у звіті, складеному за замовленням страхової компанії і позивач не надав суду належних та допустимих доказів щодо іншого розміру матеріального збитку. Позивач також не надав документів, що підтверджують факт оплати проведеного ремонту, тому розмір страхового відшкодування був зменшений на суму визначеного відповідно до законодавства ПДВ, нарахованого на складові на заміну.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо належного виконання ПрАТ «СК «Перша» своїх зобов'язань як страховика.

Разом з тим, страховик не відшкодовує суму франшизи, тому відповідно до ст.ст. 22, 1187 ЦК України така шкода підлягає відшкодуванню власником джерела підвищеної небезпеки.

Ухвалюючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не наведено факту заподіяння моральної шкоди та не подано про це належних доказів.

Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погодитись не може.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Враховуючи, що дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини водія ОСОБА_4, який перебував в трудових відносинах з ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127», під час ДТП спричинено технічні пошкодження належному позивачеві на праві власності транспортному засобу, який на той час знаходився у своєму автомобілі, отже, позивачу були спричинені моральні страждання, викликані дискомфортом у вигляді неможливості тривалий час користуватися своєю власністю за її прямим призначенням, клопотами по ремонту автомобіля, хвилюванням, пов'язаним із ДТП.

Колегія суддів, вважає, що належним розміром відшкодування моральної шкоди позивачеві та достатньою сатисфакцією зазнаних ним моральних страждань має бути 4000 гривень, які підлягають стягненню на його користь з ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127». Такий розмір моральної шкоди буде відповідати обставинам справи, характеру і глибині моральних страждань позивача внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідати засадам розумності, виваженості та справедливості.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Якщо суд апеляційної, касаційної інстанції чи Верховний Суд України, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи вищевикладене з ПАТ «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» слід стягнути на користь ОСОБА_3 124,28 грн. судового збору, а також 243,60 грн. судового збору в дохід держави. Із ОСОБА_3 в дохід держави слід стягнути 702,37 грн. судового збору.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів,

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 лютого 2015 року в частині відмови в позові ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» про відшкодування майнової та моральної шкоди і додаткове рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 24 березня 2015 року в даній справі скасувати та ухвалити нове рішення.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» на користь ОСОБА_3 510 (п'ятсот десять) грн. франшизи, 4000 (чотири тисячі) грн. у відшкодування моральної шкоди, а також 124 (сто двадцять чотири) грн. 28 коп. судового збору.

Стягнути з публічного акціонерного товариства «Тернопільське автотранспортне підприємство 16127» 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. судового збору в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_3 702 (сімсот дві) грн. 37 коп. судового збору в дохід держави.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий

Судді