Постанова № 44465136, 22.05.2015, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа № 443/255/15-а Провадження № 2-а/443/13/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2015 року. Жидачівський районний суд Львівської області

в складі : головуючої - судді Галій О.Й.

за участю секретаря Процака А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жидачеві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень і зобов`язання вчинити певні дії

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 у підтвердження заявлених вимог, які під час розгляду справи уточнював, посилається на те, що з 10.12.2009 року є пенсіонером за віком, інвалідом другої групи з 20 квітня 2010 року. У зв`язку з проведенням бойових дій в зоні АТО ОСОБА_1 переїхав в смт. Гніздичів Жидачівського району.

05.08.2015 року позивач став на облік в Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі.

13.10.2014 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії, з підстав поновлення порушених, ще до призначення пенсії роботодавцем- страхувальником прав позивача у сфері загальнообов"язкового державеного пенсійного страхування, яке полягало в недоплаті в 2009 році, страхових внесків до солідарної системи. Тільки в 2014 р. страхувальник подав до територіального управління ПФУ коригуючі звіти про заробітну плату для обчисленя пенсії. Відповідач письмово не повідомив позивача про прийняте рішення.

08.12.2014 р. позивач із наданої відповідачем відповіді довідався, що розмір окремих складових пенсійних виплат не відповідає положенням законодавства у сфері загальнообов"язкового державного пенсійного страхування, і що розмір його пенсійних виплат станом на 01 грудня 2014 року має бути більшим ніж той, який отримує.

Управління Пенсійного фонду відмовило у задоволенні скарги позивача. Позивач вважає, що відповідь на скаргу є необгрунтованою, оскільки відповідач не навів мотивів неприйняття доводів скарги, а також не надав розгорнутий розрахунок пенсійних виплат з посиланням на конкретні положення законодавства. Оскільки середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, у 2013 році у порівнянні з 2012 роком зросла, відповідач має обов`язок виконати перерахунок пенсії на підставі ч. 2 ст. 42 Закону №1058-ІV . Той факт, що відповідно до п. 2 прикінцевих перехідних положень ЗУ від 27.03.2014 р. №1166-VII зміни, передбачені розділами ІІ і ІІІ, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, підтверджує, що дія частини другої ст. 42 вказаного закону законодавством зупинена тільки з 1 квітня 2014 року. Це свідчить про те, що 1 березня 2014 року вказана норма була чинною і Пенсійний фонд дотепер має обов`язок з виконання перерахунку пенсії позивача. Оскільки в даний час права позивача на оплату праці у 2009, 2010 роках судом поновлені, розрахунок виконаний з моменту призначення пенсії з використанням даних про заробітну плату за 2009 рік, яку він мав отримувати за умови не порушення роботодавцем його права на оплату праці. Такий підхід до пеперахунку пенсії грунтується на тому, що внаслідок перерахунку пенсії має відбутися повне відновлення усіх порушених прав позивача до моменту перерахунку.

Також просить визнати неправомірними дії відповідача при проведенні індексації пенсії та зобов'язати відповідача провести перерахунок індексації пенсії відповідно до вимог Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» . Місяцем початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для проведення індексації вважає травень 2010 року. На підтвердження цього посилається на власний розрахунок та положення ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», а також зобов'язати провести нарахування та виплату сум індексації за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року, тобто суму 4816.56 грн.

Протиправною бездіяльністю відповідача позивач вважає необгрунтовану відмову в задоволенні скарги та невиконання перерахунку пенсії з 1 березня 2014 року у зв`язку із зростанням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, у 2013 році порівняно з 2012 роком. Не зважаючи на те, що середня заробітна плата в Україні, з якої сплачено страхові внески, у 2013 році порівняно з 2012 роком зросла, відповідач з 1 березня 2014 року не здійснив перерахунок пенсії позивачу, тобто проявив бездіяльність.

У судовому засіданні позивач, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та заяві про

часткову зміну предмета адміністративного позову - Про визнання протиправною бездіяльності, а також визнання протиправними окремих дій суб`єкта владних повноважень і зобов`язання вчинити певні дії, позов підтримав.

Просить визнати протиправними дії Управління пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, проявом якої є необгрунтована відмова позивачу в задоволенні скарги, відповідно до Закону України "Про звернення громадян, а саме невиконання перерахунку пенсії з 01.03.2014 р. відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, проявом яких є необгрунтоване зменшення розміру індексації пенсії на протязі 2010- 2014 років, тобто нарахування і виплата суми індексації здійснювалися з порушенням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення."

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області провести ОСОБА_1 перерахунки:- пенсії з 01 березня 2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком; розміру індексації за період з 01.05.2010 р. по 31.12.2014 р. відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації, яка мала бути сплачена відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (з урахуванням того, що місяцем початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є грудень 2009 року) і фактично виплаченою сумою індексації, за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року, тобто суму 4816.56 грн.

Представники відповідача позов не визнали та пояснили, що так як позивач 05.08.2015 року став на облік в управлінні ПФУ в Жидачівському районі, і так як з 01.04.2014р. дію ч. 2 ст. 42 Закону -№1058- ІV зупинено Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" тому в відповідача не було ніяких правових підстав проводити перерахунок пенсії. Просять відмовити позивачу в задоволенні позову з підстав викладених у письмовому запереченні. Також вказують про пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Суд, заслухавши пояснення сторін та дослідивши докази у справі в їх сукупності, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

08 грудня 2014 року ОСОБА_1 отримав від відповідача лист від 05 грудня 2014 р. № 5983/03-36, в якому надана інформація про розмір пенсійних виплат, страховий стаж, коефіцієнт страхового стажу, розмір заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, а також коефіцієнт заробітку. З наданої Відповідачем інформації позивач довідався, що розмір окремих складових пенсійних виплат не відповідає положенням законодавства у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а також, що розмір його пенсійних виплат станом на 1 грудня 2014 року має бути більшим ніж той, який позивач отримує в даний час.

Це сталося внаслідок того, що як Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська так і відповідач порушили вимоги частин першої і другої статті 42 Закону № 1058-1V, а також статей 4 і 6 Закону України № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон № 1282-ХІІ).

14 січня 2015 року позивач подав скаргу № 207 до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі щодо забезпечення повного поновлення порушених прав у сфері загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, а саме виконання перерахунку пенсії за віком у відповідності до положень частин першої і другої статті 42 Закону № 1058-ІУ, у тому числі з 1 березня 2014 року, та статей 4 і 6 Закону № 1282-ХІІ за його заявою від 13 жовтня 2014 року про перерахунок пенсії з врахуванням коригуючих відомостей в системі персоніфікованого обліку про заробітну плату за 2009 рік.

Відмовляючи в задоволенні вимоги щодо перерахунку пенсії відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІУ, відповідач послався на те, що дія цієї частини закону в даний час зупинена.

31 січня 2015 року Позивач отримав лист від 23.01.2015 р. № З/С-4, в якому відповідач відмовив у задоволенні скарги.

Позивач вважає, що відповідь на скаргу є необгрунтованою, оскільки відповідач не навів мотивів неприйняття доводів скарги, а також не надав позивачу правильний, на його думку, розгорнутий (детальний) розрахунок пенсійних виплат з посиланням на конкретні положення законодавства (номера частин, номера статей і зміст законів).

В листі від 05.12.2014 р. № 5983/03-36 відповідачем було зазначено, що сума індексації пенсії дорівнює 179,36 грн, а у відповіді на скаргу (лист від 23.01.2015 р. № З/С-4) сума індексації пенсії зазначена вже у сумі 89,98 грн. Крім того, з відповіді на скаргу випливає, що підвищення пенсії на 23,90 грн (1290,00 - 1266,10) потягло зменшення суми індексації на 89,98 грн (179,36 - 89,98).

З відповіді на скаргу також випливає, що загальний розмір пенсійних виплат після перерахунку пенсії зменшено на суму 65,48 грн. (1266,10 + 179,36 - 1290,00 - 89,98).

Зі змісту відповіді на скаргу випливає, що відповідач при вирішенні скарги керувався в першу чергу підзаконним актом, тобто Порядком, а положення Закону № 1282-ХІІ проігнорував.

Згідно ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно- правового акту Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України,

або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

З положення частини першої статті 6 Закону № 1282-ХІІ випливає, сума індексації' пенсії напряму

залежить тільки від двох показників: розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб тавеличини індексу споживчих цін і нійим чином не пов'язана з роз міром підвищення пенсії на підставі заяви застрахованої особи.

У абзаці першому пункту 5 Порядку зазначено, що у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. В базовому місяці значення індекс споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індекс споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Частини перша, друга і четверта статті 42 Закону № 1058-1V передбачає проведення: по-перше: індексації; по-друге: перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески; по-третє: перерахунку пенсій у зв'язку із збільшення страхового стажу.

В період з 10 грудня 2009 року (дата виникнення права на пенсію за віком) по 1 жовтня 2010 року індексація пенсійних виплат позивачу не виплачувалась, оскільки до 20 квітня індексація грошового доходу позивача здійснювалась за місцем роботи, а з квітня по липень 2010 року індекс інфляції не перевищував поріг індексації.

Починаючи з жовтня 2010 року і до теперішнього часу в Україні 11 разів підвищувався розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, внаслідок чого 11 разів підвищувалась складова пенсійних виплат (доплата за понаднормативний час) з 115,68 до 151,84 грн. Суми, на які послідовно збільшувалась доплата за понаднормативний час складали: 1,76; 2,56; 2,24; 3,20; 2,56; 3,52; 2,56; 0,96; 1,92; 4,48; 1,60; 8,80 грн.

Підвищення пенсії позивача з 1 березня 2012 року на 38,14 грн здійснено Пенсійним фондом України відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-ІУ на підставі зростання величини середньомісячної заробітної плати штатного працівника в Україні за даними Держкомстату України за 2011 рік порівняно з 2010 роком.

Середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, у 2013 році у порівнянні з 2012 роком зросла. Той факт, що відповідно до пункту 2 прикінцевих положень Закону України від 27.03.2014 р. № 1166- VII зміни, передбачені розділами II і III, набирають чинності з 1 квітня 2014 року, підтверджує, що дія ч. 2 ст. 42 Закону № 1058-ІУ законодавцем зупинена тільки з 1 квітня 2014 року, а 1 березня вона була чинною і підлягала виконанню територіальними органами ПФУ.

. Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Особливість перерахунку пенсії позивача відповідно до частин першої і другої Закону № 1058-ІV полягає в тому, що при первинному призначенні пенсії позивачу пенсія була обчислена у меншому розмірі. Винним у цьому є роботодавець-страхувальник, який у 2009, 2010 роках порушував права Позивача у трудових відносинах, тобто не виплачував заробітну плату у розмірі, відповідно до умов колективного договору. Це призвело до недоплати страхових внесків до солідарної системи.

Пенсія позивачу призначена з 10 грудня 2009 року. Оскільки позивач до 19 квітня 2010 року позивач працював, індексація його грошового доходу здійснювалась за основним місцем роботи (частина перша статті 10 Закону). Таким чином, місяцем початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для проведення індексації пенсії є травень 2010 року.

Відповідно до ст. 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсії, призначені за цим Законом, індексуються відповідно до законодавства про індексацію грошових доходів населення.

Питання індексації пенсії врегульоване Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Згідно статті 2 Закону № 1282-ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі пенсії.

Відповідно до статті 3 Закону № 1282-ХІІ, індекс споживчих цін обчислюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі статистики і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Статтею 4 вказаного Закону, передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку

розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Отже, норми діючого законодавства встановлюють, що індексація пенсії визначається для кожного пенсіонера індивідуально, залежно від місяця підвищення пенсії чи внаслідок проведених перерахунків, проводиться автоматично, а також інших обставин.

Пункт 11 Порядку № 1078, визначає, що індекс споживчих цін обчислюється Держкомстатом і не пізніше від 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією проводиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Згідно пункту 2 Порядку № 1078, Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру - пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Пунктом 3 Порядку № 1078, передбачено, що до об'єктів індексації, визначених у пункті 2, не відносяться, зокрема: соціальні виплати, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму/пенсії, обчислені з урахуванням абзацу першого частини першої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; додаткова пенсія, підвищення, компенсаційні виплати, надбавки та інші доплати до пенсії, які визначаються залежно від прожиткового мінімуму.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078, індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність, індексуються пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат). Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Пункт 13 Порядку № 1078, встановлює, що спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.

Згідно пункту 10-1 Порядку, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які придбали право на її призначення, проводиться, починаючи з місяцем, в якому вони призначені.

Таким чином, базовим місяцем на підставі абзацу 3 частини 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення та Додатку №4 Порядку слід розуміти місяць, в якому сума збільшення грошового доходу, який підлягає індексації, більше чим сума індексації, яка повинна бути нарахована в місяці збільшення грошового доходу.

Відповідачем при обчисленні суми індексації пенсії позивача за спірний період не було враховано положень п.5 Порядку, яким передбачено, що у разі якщо сума збільшення грошових доходів є меншою суми індексації, нарахованої відповідно до Порядку, подальша індексація провадиться на визначений згідно даному Порядку індекс.

Згідно офіційних величин індексів інфляції (індексів споживчих цін) за 2008 рік, індекс інфляції в жовтні 2008 року склав 101,7 %.

Згідно п. 98 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» були внесені зміни до ст. 2, 6 та 10.

Зокрема, текст статті 6 викладений в такій редакції: "У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України".

У березні 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України № 170 від 12 березня 2008 року до Порядку індексації було внесено зміни, зокрема, соціальні виплати, розмір котрих залежить від прожиткового мінімуму (у т.ч. пенсії за абз. 1 ст. 28 Закону № 1058-IV, надбавки, додаткові пенсії, підвищення), перестали відноситися до об'єктів індексації.

Положення пункту 98 розділу II втратили чинність, як такі, що є неконституційними, на підставі Рішення Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року. Отже, порядок проведення індексації з урахуванням внесених на 2008 рік змін Кабінетом Міністрів мав визначатися тільки протягом січня - 22 травня 2008 року.

В той же час, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» Кабінету Міністрів України надано лише право встановлювати інші об'єкти індексації у додаток до перерахованих у статті 2 Закону, а не звужувати їхній перелік.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на

обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, оскільки положення Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 № 1078 суперечать положенням Закону Україну «Про індексацію грошових доходів населення» в частині визначення доходів, які не відносяться до об'єктів індексації, тому в даному випадку підлягають застосуванню положення Закону, який має вищу юридичну силу ніж постанова Кабінету Міністрів України.

Як було встановлено судом, згідно пояснень відповідачі та письмових заперечень відповідача, індексація пенсії позивача проводилась згідно листів Пенсійного фонду України виключно автоматизованим способом.

Порядок проведення перерахунку пенсій затверджений заступником голови Правління Пенсійного фонду України 09 січня 2008 року, прийнятий на виконання Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України».

З урахуванням того, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» визнані неконституційними згаданим рішенням Конституційного суду, відновили свою дію положення Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в попередній редакції.

Отже, починаючи з 22 травня 2008 року нарахування індексації мало здійснюватись відповідно до Закону, а не положень постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 179 від 12 березня 2008 року.

Оскільки позивачу пенсія була призначена з 10.12.2009 р., норми Порядку № 1078, в яких визначені правила індексації грошових доходів населення, не мають застосовуватися до спірних правовідносин. Оскільки купівельна спроможність призначеної у грудні 2009 р. позивачу пенсії почала зменшуватися внаслідок інфляції, починаючи з грудня 2009 р. обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсії позивача мало також розпочатися з грудня 2009 року.

Відповідачем не доведено, що сума збільшення доходу є більшою за індексацію у відповідні місяці, а тому пенсія не підлягала індексації.

Щодо виникнення у позивача права на виплату індексації, то вона відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону № 1282 мала розпочатися у травні 2010 р. оскільки до 19.04.2010 року позивач був працючим пенсіонером, а з 20.05.2010 набув статус непрацюючого пенсіонера і пенсійні виплати стали його єдиним грошовим доходом.

Таким чином, суд дійшов висновку, стосовно обґрунтованості та задоволення позовних вимог в частині неправомірності дій відповідача по проведенню індексації пенсії з 10.03.2014 року з порушенням Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та нарахування і виплату фіксованої суми індексації пенсії здійснити з 01.03.2014 року.

Частиною 1, 4 ст. 6 КАС України закріплено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в адміністративному суді, до підсудності якого вона віднесена цим Кодексом.

Статтею 99 КАС України встановлено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

В разі пропущення строку звернення до суду адміністративний позов згідно статті 100 КАС України залишається без розгляду.

Враховуючи, що відповідь про розмір та порядок проведення індексації пенсії була надана позивачу 08.12.2014 року, відтак ним дотримано передбачений законом шестимісячний строк звернення до суду, і позов підлягав розгляду судом по суті.

Згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на

досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України відносно Відповідача діє імперативний принцип правого порядку за яким, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, що встановлено ст. 11 КАС України.

Згідно статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідач не надав переконливих доказів, того, що провів перерахунок пенсії і що правильно нараховував та сплачував індексацію пенсії позивачеві, і такі не здобуто в судовому засіданні.

Керуючись вказаними принципами, за існуючих обставин справи суд вважає, що позовні вимоги є законними, підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 9, 11, 70, 71, 86, 159, 160, 161-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області про визнання протиправною бездіяльність суб`єкта владних повноважень і зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області щодо невиконання перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2014 року відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування"

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Жидачівському районі Львівської області, щодо нарахування і виплати суми індексації ОСОБА_1 на протязі 2010- 2014 років з порушенням положень Закону України "Про індексацію грошових доходів населення."

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області провести ОСОБА_1 перерахунки:

- пенсії з 01 березня 2014 року із застосуванням заробітної плати, з якої призначено (попередньо перераховано) пенсію, підвищеної на коефіцієнт, який відповідає 20 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески у 2013 році, порівняно з 2012 роком;

- розміру індексації за період з 01.05.2010 р. по 31.12.2014 р. відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Жидачівському районі Львівської області виплатити ОСОБА_1 різницю між сумою індексації, яка мала бути сплачена відповідно до

Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (з урахуванням того, що місяцем початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є грудень 2009 року) і фактично виплаченою сумою індексації, за період з 01 травня 2010 року по 31 грудня 2014 року.

У решті позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Жидачівський районний суд протягом десяти днів з дня оголошення.

Головуюча- суддя