Рішення № 44463176, 20.05.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

20.05.2015

Р І Ш Е Н Н Я Провадження №2/331/267/15

ЄУН 331/9745/14-ц

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.05.2015 року ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. Запоріжжя

У складі : головуючого - судді ФЕДЧЕНКО І.М.

при секретарі СИМОНЕЦЬ Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою

ОСОБА_1 до Міське комунальне підприємство « Основаніє», 3-тя особа Територіальна громада в особі Запорізької міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивачка звернулась в суд з позовом , надалі його уточнила в якому вказала, що, листом №Д-2477 від 12.06.2014 р. Відповідачем було відмовлено їй в переоформлені на неї особового рахунку НОМЕР_2 та укладання договору з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_1, з тих підстав, що на думку останнього в неї відсутні правові підстави для такого переоформлення.

З вищезазначеного листа Відповідача вбачається, що його відмова в переоформленні особового рахунку ґрунтується на приписі ст. 58 ЖК УРСР, так як останній вважає, що вона вселяється в приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду, а відповідно для вчинення таких дій їй потрібен ордер на вселення. Така думка Відповідача не відповідає обставинам справи, тому що вона проживає та користується житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 з 2004 р. на законних підставах. Дійсні обставини підтверджені рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2014 р. по справі №334/8098/13-ц, яким встановлено факт проживання однією сім'єю з січня 2004 р. по 16.02.2008 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 (квартиронаймача 8/25 частин квартири АДРЕСА_1), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, при вирішенні справи №334/8098/13-ц Ленінським районним судом м. Запоріжжя встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності 17/25 частин квартири АДРЕСА_1, які вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 Інші 8/25 частин вищезазначеної квартири належать Запорізькій міській Раді. З 2004 року заявниця проживала у спірній квартирі, обидві кімнати знаходились у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2, які проживали однією родиною та вели спільний побут. З 2008 р. ОСОБА_1 користується квартирою сама.

На підставі встановленого факту вона, листом від 30.05.2014 р., звернулась до Відповідача з вимогою переоформити, на неї особовий рахунок НОМЕР_2 з ОСОБА_2 та укласти з нею договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_1, а не вселити її у вказане житлове приміщення, так як, я з ОСОБА_2 проживала однією сім'єю з січня 2004 та після його смерті, з лютого місяця 2008 року залишилась проживати у зазначеній квартирі зі своєю донькою та фактично стала основним наймачем, добросовісно сплачує плату за користування житлом, виконує вимоги ст. 177 ЖК України забезпечую схоронність жилих приміщень, бережно ставиться до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержується правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержується чистоти і порядку в під'їзді, сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Вважає, що , до неї, як члена сім'ї ОСОБА_2, перейшло право визнання наймачем 8/25 часток квартири АДРЕСА_1 і Відповідач зобов'язаний був переоформити на неї особовий рахунок НОМЕР_2 та укласти з нею договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на вказану адресу, виходячи з положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Просить суд визнати за нею право користування 8/25 частин квартири АДРЕСА_1 з січня 2004 року, та доручити Міському комунальному підприємству «ОСНОВАНІЄ» переоформити на неї ОСОБА_1 особовий рахунок НОМЕР_2 з ОСОБА_2 та укласти з нею ОСОБА_1 договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на 8/25 частин квартири АДРЕСА_1.

Позивачка надала суду заяву просить справу розглядати без її участі.

Представник відповідача МКП « Основаніє» надав суду заяву, просить справу розглядати без його участі. Проти позову заперечує в повному обсязі, суду надані заперечення.

Представник 3-ї особи в судове засідання не з'явився , повідомлявся належним чином.

Суд, вивчивши матеріали справи , надані суду докази, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено , що листом №Д-2477 від 12.06.2014 р. Відповідачем було відмовлено позивачці в переоформлені на неї особового рахунку НОМЕР_2 та укладання договору з утримання будинків та споруд та прибудинкових територій за адресою АДРЕСА_1, з тих підстав, що у позивачки відсутні правові підстави для такого переоформлення.

З вищезазначеного листа Відповідача вбачається, що його відмова в переоформленні особового рахунку ґрунтується на приписі ст. 58 ЖК УРСР, що позивачка вселяється в приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду, а відповідно для вчинення таких дій позивачці потрібен ордер на вселення.

Судом встановлено , що позивачка проживає та користується житловим приміщенням за адресою АДРЕСА_1 з 2004 р. на законних підставах.

Ці обставини підтверджені рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2014 р. по справі №334/8098/13-ц, яким встановлено факт проживання однією сім'єю з січня 2004 р. по 16.02.2008 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 (квартиронаймача 8/25 частин квартири АДРЕСА_1), який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Крім того, при вирішенні справи №334/8098/13-ц Ленінським районним судом м. Запоріжжя встановлено, що ОСОБА_1 належить на праві власності 17/25 частин квартири АДРЕСА_1, які вона успадкувала після смерті ОСОБА_3 Інші 8/25 частин вищезазначеної квартири належать Запорізькій міській Раді. З 2004 року заявниця проживала у спірній квартирі, обидві кімнати знаходились у спільному користуванні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_2, які проживали однією родиною та вели спільний побут. З 2008 р. ОСОБА_1 користується квартирою сама.

Суду не надано документів, що позивачку хотіли позбавити 8/25 частин квартири, або хтось претендує на ці частини квартири.

Відповідно до ст. 106 ЖК України у разі смерті наймача право визнання наймачем жилого приміщення переходить до повнолітніх членів його сім'ї, які проживали разом з ним.

У п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1985 року № 2( з наступними змінами « Про деякі питання, що виникли у практиці застосування судами Житлового кодексу України» судам роз'яснено , що при вирішенні цієї категорії справ суди повинні перевіряти, чи дотриманий встановлений законом порядок при вселенні у жиле приміщення, зокрема: чи була письмова згода на це вселення членів сім'ї наймача, чи приписані вони в даному жилому приміщенні, чи було це приміщення постійним місцем їх проживання, чи вели вони з наймачем спільне господарство, тривалість часу їх проживання, чи не обумовлювався угодою між цими особами, наймачем і членами сім'ї, що проживають з ним,певний порядок користування жилим приміщенням.

Судом встановлено , що позивачка зареєстрована в будинку АДРЕСА_1 з 18.05.2004 року.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду від 15 квітня 2014 року - встановлено факт проживання однією сім'єю з січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

Таким чином, суд вважає, що до позивачки , як члена сім'ї ОСОБА_2, перейшло право визнання наймачем 8/25 часток квартири АДРЕСА_1 , а тому Відповідачем можливо переоформити на позивачку особовий рахунок НОМЕР_2 та укласти з позивачкою договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на вказану адресу, виходячи з положення ч. 2 ст. 19 Конституції України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є юридичні факти, також вони можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.

Відповідно до ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Керуючись ст.. ст.. 10,11,212,214-215, ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

Визнати за ОСОБА_1 ІПН: НОМЕР_1 право користування 8/25 частин квартири АДРЕСА_1 з січня 2004 року.

Доручити Міське комунальне підприємство «ОСНОВАНІЄ» (ЄДРПОУ 20485152, адреса: 69095, м. Запоріжжя, вул. Українська, 29а) переоформити на ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) особовий рахунок НОМЕР_2 з ОСОБА_2 та укласти з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на 8/25 частин квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, особами , які були відсутні у судовому засіданні, протягом 10 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя: Федченко І.М.