| м. Харків Колегія суддів Харківського апеляційного
адміністративного суду у складі Головуючого
судді: Філатова Ю.М. Суддів:
Водолажської Н.С. , Гуцала М.І. за
участю секретаря судового засідання Житєньова Н.М. розглянувши
у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного
адміністративного суду справу за апеляційними скаргами Територіального
управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області,
Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Київського районного
суду м. Полтави від 15 жовтня 2008 року по справі № 2а-355/08 за
позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної
судової адміністрації в Полтавській області, Державної судової адміністрації
України, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України,
Головного управління Державного казначейства України в Полтавській області,
Державної податкової адміністрації в Полтавській області, податковій інспекції
у м. Полтаві, Полтавської обласної ради, Полтавської міської ради про стягнення грошової компенсації сум податку ,
- ВСТАНОВИЛА: Позивач,
ОСОБА_1, звернулась до Київського районного суду м. Полтави з позовом , в якому
просила суд стягнути з Державної судової адміністрації України, Територіального
управління Державної судової адміністрації України в Полтавській області і
зобов'язати Державне казначейство України при Міністерстві фінансів України
провести видатки з Державного бюджету, передбачені Державній судовій
адміністрації України, на її користь 16943 грн. 52 коп. В обґрунтування
позовних вимог посилалась на те, що працює на посаді судді Пирятинського
районного суду Полтавської області. У період з грудня 2004 року по грудень 2007
року ТУ ДСА в Полтавській області позивачу була нарахована та виплачена
заробітна плата, з розміру якої утримано податок з доходів фізичних осіб в сумі
16943 грн. 52 коп., хоча судді звільнені від сплати прибуткового податку. Постановою Київського районного суду
м. Полтави від 15 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: - зобов'язано Головне управління
Державного казначейства України в Полтавській області повернути платіж у сумі
16943 грн. 52 коп. з розрахункового рахунку 33215800700002 УДК в м. Полтаві,
код ЄДРПОУ 34698804, банк ГУДКУ в Полтавській області, МФО 831019 на рахунок
Територіального управління Державної судової адміністрації в Полтавській
області 35217002001895 код 26304855 в ГУДК Полтавської області, МФО 831019, КПК
0501040 КЕКВ 1341; - зобов'язано Територіальне управління
Державної судової адміністрації в Полтавській області повернути Корсун Оксани
Миколаївні утриманий з неї прибутковий податок у сумі 16943 грн.52 коп.; - в іншій частині позовних вимог
відмовлено. Відповідач, Територіальне управління Державної судової адміністрації в Полтавській області,
не погодилось з постановою суду першої інстанції та подало апеляційну скаргу, в
якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у
задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. В обґрунтування вимог апеляційної скарги
посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, вважає
її такою, що суперечить положенням чинного законодавства. Відповідач,
Державна податкова інспекція в м. Полтаві, також не погодилась з постановою
суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати
оскаржувану постанову та направити справу до суду першої інстанції на новий
судовий розгляд. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилалась на
порушення судом норм матеріального та процесуального права. Розглянувши
матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність
застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів
дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню. Судом
першої інстанції було встановлено, що позивач займає посаду судді Пирятинського
районного суду Полтавської області. За
період з грудня 2004 року по грудень 2007 року розмір нарахованої позивачу
заробітної плати склав 137604 грн. 46 коп. У
зв'язку з набранням чинності з 01 січня
2004 року Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, який передбачає лише соціальні пільги по сплаті зазначеного податку, протягом 2004
-2007 років з нарахованої позивачам заробітної плати було утримано податок з
доходів фізичних осіб. Зокрема, із заробітної плати позивача утримано
прибутковий податок за період з грудня 2004 року по грудень 2007 року на
загальну суму 16943 грн. 52 коп. Частково
задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що, згідно
Указу Президента України “Про додаткові заходи щодо соціального захисту”від 10
липня 1995 року № 584/95, судді звільнені від сплати прибуткового податку. А,
відповідно до п.п.22.2, 22.7 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів
фізичних осіб”, ст.. 48, п.44 ст. 80 Закону України “Про державний бюджет України на 2004 рік”та
Розпорядження Кабінету Міністрів України “Про деякі питання оплати праці
суддів”від 20.01.2004 року, головам судів загальної юрисдикції дозволено
здійснювати у 2004 році компенсаційні виплати суддям, пов'язані зі справлянням
податку по Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”. Виплата
грошової компенсації повинна здійснюватись за рахунок бюджетних призначень на
оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів
судової влади, а податок з доходів фізичних осіб, утриманий із заробітної плати
суддів, не повинен перераховуватись на єдиний казначейський рахунок Державного
бюджету. Джерелом
виплати грошової компенсації суддям є нарахована сума податку з доходів
фізичних осіб, утриманого із заробітної плати суддів, яка повинна залишитись в
розпорядженні відповідної судової установи для здійснення рівноцінної та повної
компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, яка позивачам сплачена не
була. Тобто,
суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі у такий спосіб, в
порушення вимог ч.3 ст. 11 Закону
України “Про статус суддів”та ч.3 ст. 22 Конституції України, звузили гарантії
незалежності суддів, включаючи заходи їх
правового захисту, матеріального і соціального забезпечення. Однак,
колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції,
виходячи з наступного. Предметом
даного спору є правомірність утримання та сплати позивачем податку з доходів
фізичних осіб, можливість вважати зазначену сплату втратою частини заробітку,
право на компенсацію зазначеної втрати за рахунок сплаченого податку, а також
обов'язок відповідачів, виходячи з їх владних управлінських функцій,
відшкодувати зазначені кошти. Тобто,
даний спір пов'язаний з проходженням публічної служби позивачем і підлягає
розгляду в порядку адміністративного судочинства З 01
січня 2004 року набрав чинності Закон України “Про податок з доходів фізичних осіб” № 889-4 від 22.05.2003 року, що
запровадив податок з доходів фізичних осіб, який, відповідно до п.4 ч.1 ст. 14 Закону України “Про систему
оподаткування”від 25.06.1991 року № 1251-12, належить до загальнодержавних податків і зборів. Зазначений
Закон, серед іншого, визначає: платників
податку (стаття 2), об'єкт оподаткування (стаття 3), загальний оподатковуваний
дохід, в тому числі місячний (п.4.2 статті 4); доходи, які не включаються до
складу загального оподатковуваного доходу (п.4.3 статті 4); податкові соціальні
пільги (стаття 6), ставки податку (стаття 7), порядок нарахування, утримання та
сплати (перерахування) податку до бюджету (стаття 8), прикінцеві положення (стаття
22). Відповідно
до зазначеного Закону, відповідачем, ДСА
України утриманий та перерахований до Державного бюджету України, а позивачем,
як платником податку, сплачений податок з доходів фізичних осіб. Пунктом
22.2 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”передбачено, що
у разі, коли норми інших законів чи інших законодавчих актів, що містять
правила оподаткування доходів (прибутків) фізичних осіб, суперечать нормам
цього Закону, то пріоритетними є норми
саме цього Закону. Пунктом
22.7 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”передбачено, що
суми податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення,
грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, особами
рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у зв'язку з
виконанням обов'язків несення служби,
спрямовуються виключно на виплату рівноцінної та повної компенсації втрат
доходів цієї категорії громадян Наведене
вище свідчить про помилковість
застосування цієї норми до спірних відносин, оскільки вона жодним чином не
визначає і не врегульовує порядок оподаткування доходів суддів. Інших
норм, які б звільняли суддів від сплати податку з доходів фізичних осіб, або
передбачали компенсацію витрат доходів від сплати прибуткового податку, не
існує. Підпунктом
22.12.1 пункту 22.12 ст. 22 Закону України “Про податок з доходів фізичних
осіб”, у зв'язку з набранням чинності цього Закону, рекомендовано Президенту
України скасувати Укази Президента України, які стосуються оподаткування
доходів фізичних осіб (прибуткового податку з доходів громадян). Указом
Президента України від 25 грудня 2003 року № 1497/2003 визнаний таким, що
втратив чинність з 01 січня 2004 року, у тому числі абзац четвертий статті 1
Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”,
який визначав, що заробітна плата суддів не обкладається прибутковим податком
за місцем основної роботи. З
урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що з позивача правомірно
утримано податок з доходів фізичних осіб у відповідних звітних періодах 2004 -2007 роках, як плата фізичної особи за послуги,
які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа
має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок згідно з цим
Законом (ст.1, абзац 1.13). Цей
податок сплачений в межах податкових відносин, на користь Державного бюджету
України і може бути повернутий (стягнений) з Державного бюджету у разі
помилкової та (або) надмірної сплати, за правилами бюджетного та податкового
законодавства, відповідно до ст. 50 Бюджетного кодексу України та ст. 15 Закону
України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами
та державними цільовими фондами”. Відповідно
до п.16.1 ст. 16 Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”, податок,
утриманий з доходів резидентів, підлягає перерахуванню до бюджету, згідно з
нормами Бюджетного кодексу України, частина четверта статті 50 якого передбачає
зарахування податків безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного
бюджету України. Зазначений рахунок є основним рахунком держави для проведення
фінансових операцій та ефективного управління коштами Державного та місцевих
бюджетів, відповідно до Положення про єдиний казначейський рахунок,
затвердженого наказом Державного казначейства України від 26 червня 2002 року №
122 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.07.2002 року, №
594/6882). Колегія
суддів вважає, що наведені норми спростовують висновок суду першої інстанції
стосовно того, що утриманий із заробітної плати позивача податок повинен бути
йому компенсований. Безперечним
є той факт, що у розумінні п.15 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства
України, професійна діяльність суддів є публічною службою. Відповідно
до ч.1 ст. 6 Конституції України, державна влада в Україні здійснюється на
засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову. Конституційні засади
правосуддя закріплені в розділі 8 Конституції України. Правові засади
організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, систему судів
загальної юрисдикції, основні вимоги щодо формування корпусу професійних
суддів, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування, а також
встановлення загального порядку забезпечення діяльності судів та регулювання
інших питань судоустрою визначаються Законом України “Про судоустрій України”. Закон
України “Про статус суддів”визначає статус суддів, з метою забезпечення
належних умов для здійснення правосуддя, дотримання Конституції і законів
України, охорони прав і свобод громадян. Зокрема,
статтею 11 Закону України “Про статус суддів” передбачено забезпечення
незалежності суддів, яка, серед іншого, обумовлює матеріальне і соціальне
забезпечення суддів, відповідно до їх статусу. Матеріальне і побутове забезпечення
суддів визначено ст. 44 Закону України “Про статус суддів”, частина перша якої
передбачає склад заробітної плати. Колегія
суддів зазначає, що жодна з наведених норм не передбачає компенсацію втрати частини заробітної плати судді,
пов'язаної із справлянням податку за Законом України “Про податок з доходів
фізичних осіб”. Частиною
8 ст. 14 Закону України “Про судоустрій України”передбачено, що при прийнятті
нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження
змісту та обсягу передбачених законом гарантій самостійності, незалежності та
правової захищеності суддів. Відповідно
до частини 3 ст. 11 Закону України “Про статус суддів” гарантії незалежності
судді, включаючи заходи його правового захисту, матеріального і соціального забезпечення,
передбачені цим Законом, поширюються на всіх суддів України і не можуть бути
скасовані чи знижені іншими нормативними актами. Зважаючи
на те, що нормами зазначених законів не передбачена виплата заробітної плати
судді без стягнення податку з доходів фізичних осіб, як і не передбачена
компенсація втрати заробітку у зв'язку з справлянням податку, колегія суддів
вважає, що відповідачами не порушені права позивача (в межах спірних правовідносин). У
відповідності до Положення про Державне казначейство України, що затверджено
постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1232, Державне казначейство України є урядовим
органом державного управління, що діє у складі Міністерства фінансів України, і
йому підпорядковується. Відповідно до п.1 ч.4 зазначеного Положення та ст.. 48
Бюджетного кодексу України, Державне казначейство України та його територіальні
органи є окремими юридичними особами, які здійснюють розрахунково-касове
обслуговування Державного бюджету. Тобто, Державне казначейство України
здійснює перерахування коштів з рахунку з відповідного розпорядника бюджетних
коштів за його дорученнями (ч.8 ст. 51
Бюджетного кодексу України). Отже, правові підстави заявляти позовні вимоги до
зазначеного відповідача у позивача відсутні. Відповідно
до Положення про Державну судову адміністрацію України, що затверджено Указом
Президента України від 03 березня 2003 року № 182/2003, Державна судова
адміністрація України є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого
спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Серед інших завдань,
покладених на Державну судову адміністрацію України, п.п.13 п.4 передбачено
виконання функцій головного розпорядника бюджетних коштів, передбачених на
фінансове забезпечення діяльності судів загальної юрисдикції та діяльності
кваліфікаційних комісій суддів усіх рівнів, органів суддівського
самоврядування, інших органів і установ судової системи та ДСА України; п.п.14
п.4 передбачає здійснення матеріального
і соціального забезпечення суддів, в тому числі суддів у відставці, а також
працівників апаратів судів. Виконуючи
функції головного розпорядника бюджетних коштів, Державна судова адміністрація
України подає до Міністерства фінансів
України бюджетний запит, тобто розрахунки відповідних витрат судової влади,
визначених відповідно до Закону України”Про статус суддів”та інших нормативно
-правових актів, з метою включення їх до проекту Закону України “Про державний
бюджет”на відповідний рік. Зазначений
Закон, як і інші, названі вище закони і нормативно-правові акти, не
передбачають компенсацію суддям втраченої частини заробітної плати у зв'язку зі
сплатою прибуткового податку, передбаченого Законом України “Про податок з
доходів фізичних осіб”, що обумовлює неможливість включення таких сум до
бюджетного запиту. Таким
чином, колегія суддів зазначає, що жоден із відповідачів, при здійсненні своїх
владних управлінських функцій, не
допустив порушення прав позивача у справі. Сам
факт надання судді за рахунок держави матеріального і соціального захисту, у
тому числі заробітної плати, що відповідає його високому статусу, і є гарантією
забезпечення його незалежності. В
рекомендаціях Комітету Міністрів Ради Європи від 13 жовтня 1994 року №
(94)12(994 323) зазначається, що незалежність, дієвість та роль суддів має забезпечити те, що статус і
винагорода суддів відповідали гідності їхньої професії та відповідальності, яку
вони беруть на себе. Відповідно
до ст. 130 Конституції України, держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і
діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються
видатки на утримання судів. Тобто,
особливий порядок фінансування судів і діяльності суддів є однією з
конституційних гарантій їх незалежності і спрямований на забезпечення належних
умов для здійснення незалежного правосуддя. Враховуючи,
що законодавством України не передбачено право позивача на отримання
компенсації за сплачений податок з доходів фізичних осіб, колегія суддів дійшла висновку про
відсутність підстав для задоволення позову. Відповідно
до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого
самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах
повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Колегія
суддів вважає, що саме у такий спосіб діяли відповідачі в частині
правовідносин, що є предметом даного спору. Відповідно
до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при
дотриманні норм адміністративного процесуального права. Обґрунтованим є
рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в
адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в
судовому засіданні. Рішення
суду першої інстанції від жовтня 2008 року не відповідає зазначеним вимогам
ст. 159 КАС України, оскільки воно ухвалено при неповному з'ясуванні судом
обставин, що мають значення для справи,
з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення
справи. Враховуючи
вищевикладене, апеляційні скарги Територіального управління Державної судової
адміністрації в Полтавській області та Державної податкової інспекції у м.
Полтаві підлягають задоволенню, а постанова Київського районного суду м.
Полтави від 15 жовтня 2008 року по справі № 2а-355/08 - скасуванню з прийняттям
нової постанови про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1. Керуючись
ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ч. 1 ст. 198, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 202, 205, 207,
209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційні
скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України в
Полтавській області, Державної податкової інспекції у м. Полтаві на постанову Київського районного суду м. Полтави від 15 жовтня 2008 року по справі №
2а-355/08- задовольнити. Постанову
Київського районного суду м. Полтави від 15 жовтня 2008 року по справі №
2а-355/08 - скасувати. Прийняти
нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального
управління Державної судової адміністрації в Полтавській області, Державної
судової адміністрації України, Державного казначейства України, Міністерства
фінансів України, Головного управління Державного казначейства України в
Полтавській області, Державної податкової адміністрації в Полтавській області,
податковій інспекції у м. Полтаві, Полтавської обласної ради, Полтавської
міської ради про стягнення грошової компенсації сум податку. Постанова
набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у
касаційному порядку протягом місяця з дня складання постанови у повному обсязі
шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду
України. | Головуючий суддя | | Філатов Ю.М. | Судді | | Водолажська Н.С. Гуцал М.І. | | Повний текст постанови
виготовлений 02.03.2009 р.
Часті запитання
Який тип судового документу № 4446256 ?
Документ № 4446256 це Постанова
Яка дата ухвалення судового документу № 4446256 ?
Дата ухвалення - 24.02.2009
Яка форма судочинства по судовому документу № 4446256 ?
Форма судочинства - Адміністративне
Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?
Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись
в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту.
Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.
В якому cуді було засідання по документу № 4446256 ?
У чому перевага платних тарифів?
У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22.
Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.
Відомості про судове рішення № 4446256, Харківський апеляційний адміністративний суд
Судове рішення № 4446256, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 24.02.2009.
Форма судочинства - Адміністративне,
форма рішення - Постанова.
На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні дані.
Судове рішення № 4446256 відноситься до справи № 22-а-2106/09
Це рішення відноситься до справи № 22-а-2106/09. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа:
Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку відомостей. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.
Зареєструйтеся та перегляньте
більше інформації про
юридичну особу!
| | | | 
