Ухвала суду № 44457402, 26.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2015 р. м. Київ К/800/33204/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С.,суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2013 року позов задоволено: визнано неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Олександрія та Олександрійському районі у призначенні позивачу пенсії за віком; зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Олександрія та Олександрійському районі призначити, нарахувати та виплачувати позивачу з 01 липня 2013 року пенсію за віком, як дружині військовослужбовця, яка не взяла повторний шлюб, і який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в позові.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій просила скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В запереченнях відповідач просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що позивач не перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Олександрія та Олександрійському районі як пенсіонер. Її чоловік ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

ОСОБА_5 був призваний на спеціальні збори у військову частину № 61753 та знаходився там з 02 серпня 1986 року по 18 вересня 1986 року згідно даних журналу обліку військовозобов'язаних, які повернулися із спеціальних зборів по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, внесених відповідно довідки Олександрійського військового комісаріату № 1\900 від 15 травня 2013 року.

Відповідно до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті за № 278 від 14 травня 2013 року захворювання, що призвело смерті чоловіка позивача, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

11 липня 2013 року відповідачем прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні заявленої пенсії.

Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач заявила цей позов.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з приписів п. 3 абзацу п'ятого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та поняття і правового статусу військовослужбовців, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року.

Суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку, тому в позові відмовив.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Так, відповідно до п. 3 абзацу п'ять Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінки, - до 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.

За приписами ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.

Поняття та правовий статус військовослужбовців визначений Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року із змінами, згідно якого військовослужбовці, - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних сил України та інших військ відповідно до Закону, а військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконанні робіт із забезпечення оборони держави.

Аналіз наведених норм права дає підстави вважати правильними висновки суду першої інстанції щодо віднесення осіб, призваних на військові збори, до військовослужбовців, а відтак його висновки ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.

За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції не узгоджується з вимогами чинного законодавства та підлягає скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2013 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: