ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"26" травня 2015 р. м. Київ К/800/33204/14
Вищий адміністративний суд України у складі:
головуючого суддіРозваляєвої Т. С.,суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_4 звернулася з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Олександрії та Олександрійському районі Кіровоградської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2013 року позов задоволено: визнано неправомірною відмову Управління пенсійного фонду України в м. Олександрія та Олександрійському районі у призначенні позивачу пенсії за віком; зобов'язано Управління пенсійного фонду України в м. Олександрія та Олександрійському районі призначити, нарахувати та виплачувати позивачу з 01 липня 2013 року пенсію за віком, як дружині військовослужбовця, яка не взяла повторний шлюб, і який помер внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасовано рішення суду першої інстанції та прийнято нове рішення про відмову в позові.
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернулася з касаційною скаргою, в якій просила скасувати його та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
В запереченнях відповідач просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.
Судами встановлено, що позивач не перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду України в м. Олександрія та Олександрійському районі як пенсіонер. Її чоловік ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_5 був призваний на спеціальні збори у військову частину № 61753 та знаходився там з 02 серпня 1986 року по 18 вересня 1986 року згідно даних журналу обліку військовозобов'язаних, які повернулися із спеціальних зборів по ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, внесених відповідно довідки Олександрійського військового комісаріату № 1\900 від 15 травня 2013 року.
Відповідно до експертного висновку Донецької регіональної міжвідомчої експертної комісії по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті за № 278 від 14 травня 2013 року захворювання, що призвело смерті чоловіка позивача, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
11 липня 2013 року відповідачем прийнято рішення про відмову позивачу в призначенні заявленої пенсії.
Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач заявила цей позов.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з приписів п. 3 абзацу п'ятого Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та поняття і правового статусу військовослужбовців, визначених Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року.
Суд апеляційної інстанції дійшов іншого висновку, тому в позові відмовив.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.
Так, відповідно до п. 3 абзацу п'ять Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінки, - до 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
За приписами ст. 10 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. До військовослужбовців належать: особи офіцерського складу, прапорщики, мічмани, військовослужбовці надстрокової служби, військовозобов'язані, призвані на військові збори, військовослужбовці-жінки, а також сержанти (старшини), солдати (матроси), які перебувають (перебували) на дійсній строковій службі у збройних силах, керівний і оперативний склад органів Комітету державної безпеки, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, а також інших військових формувань.
Поняття та правовий статус військовослужбовців визначений Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу" від 25 березня 1992 року із змінами, згідно якого військовослужбовці, - це громадяни України, які проходять військову службу у складі Збройних сил України та інших військ відповідно до Закону, а військовозобов'язані - це особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконанні робіт із забезпечення оборони держави.
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати правильними висновки суду першої інстанції щодо віднесення осіб, призваних на військові збори, до військовослужбовців, а відтак його висновки ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
За таких обставин рішення суду апеляційної інстанції не узгоджується з вимогами чинного законодавства та підлягає скасуванню.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 226, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.
Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 20 травня 2014 року скасувати та залишити в силі постанову Олександрівського міськрайонного суду Кіровоградської області від 10 вересня 2013 року.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.
Судді:
The court decision No. 44457402, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine) was adopted on 26.05.2015. The procedural form is Administrative, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find useful information about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find important information easily.
This decision relates to case No. 398/5757/13-а. Firms, which are mentioned in the text of this judgment: