Ухвала суду № 44451944, 21.05.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 463/1121/15 Головуючий у 1 інстанції: Головатий Р.Я.

Провадження № 22-ц/783/3403/15 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

Категорія: 81

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2015 року м. Львів

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Львівської області у складі: головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Богонюка М.Я., Шашкіної С.А.,

при секретарі: Жукровській Х.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі,-

в с т а н о в и л а:

У березні 2015 року ОСОБА_2 в порядку окремого провадження звернулась до суду з заявою, заінтересована особа - Міський відділ державної реєстраційної служби Львівського міського управління юстиції про встановлення факту належності та внесення змін в актовий запис.

Оскаржуваною ухвалою Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2015 року відмовлено у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту національної належності.

Ухвалу суду оскаржила заявник ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі, зазначає. що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема посилається на те, що судом неправильно трактується її посилання на те, що вона отримала відмову з відділу реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актових записів, свідоцтва про одруження та народження і зазначає, що воно є помилковим. Вказує, що вона не оскаржує дії чи бездіяльність згаданого державного органу, не ставить вимог визнати їхні дії протиправними, а тому не мала наміру звертатись до суду із адміністративним позовом. В поданій нею до суду заяві міський відділ ДРАЦС РС Львівського міського управління юстиції зазначений, як зацікавлена особа, а не відповідач , а тому вона не подавала до суду позов, а заяву про встановлення юридичного факту, яка розглядається у цивільному судочинстві. Враховуючи вищевикладене просить суд скасувати дану ухвалу та направити справу для продовження слухання до суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому законом порядку, що дає апеляційному суду право, у відповідності до вимог ч.2 ст.197, ч.2 ст.305 Цивільного процесуального кодексу(далі-ЦПК) України, розглянути справу у відсутності сторін без фіксування судового процесу звукозаписувальним технічним засобом. На переконання колегії суддів матеріалів справи достатньо для розгляду справи по суті.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги та заявленої заяви в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК Українирозглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Як передбачено п. 1 ч. 2 ст. 122 ЦПК Українисуддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав (ч. 1 ст. 234 ЦПК України).

Частиною 1 статті 256 ЦПК Українивизначено перелік юридичних фактів, які можуть бути встановлені в судовому порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 256 ЦПК Україниу судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Аналіз даних норм дає підстави для висновку, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належить до юрисдикції суду за таких умов: 1) факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них повинні залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; 2) встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право; 3) заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, що засвідчує факт, що має юридичне значення; 4) чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.

ОСОБА_2 просить встановити факт її належності до польської національності. Такий факт не відноситься до переліку, що міститься в ч. 1 ст. 256 ЦПК України.

Із змісту поданої ОСОБА_2 до суду заяви вбачається, що вона має намір на підставі рішення суду про її належність до польської національності вирішити питання про внесення змін (доповнень) до відповідних актів цивільного стану, які засвідчать польське коріння синів заявника - ОСОБА_3 та ОСОБА_4

В силу ч. 1 ст. 2, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 9 Закону України від 1 липня 2010 року № 2398-VI "Про державну реєстрацію актів цивільного стану"актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб'єктом цивільних прав та обов'язків. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Державна реєстрація актів цивільного стану проводиться шляхом складення актових записів цивільного стану. Актовий запис цивільного стану - це документ органу державної реєстрації актів цивільного стану, який містить персональні відомості про особу та підтверджує факт проведення державної реєстрації акта цивільного стану.

У відповідності до п.п. 1.1, 1.15 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793), внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних, міжрайонних управлінь юстиції у випадках, передбачених чинним законодавством. Відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку.

За змістом норм ст. 17, п. 7 розділу VIІІ "Прикінцеві та перехідні положення" КАС Українирозгляд таких справ віднесений до юрисдикції адміністративних судів.

Отже, чинним законодавством визначений порядок внесення змін до актових записів цивільного стану, які засвідчують походження та національність особи, і порядок оскарження відмови у внесенні таких змін.

Крім того, згідно п.2.13 правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5(зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 року за № 55/18793) підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є:

- рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану;

- постанова адміністративного суду і так далі.

Встановлення ОСОБА_2 факту її належності до польської національності пов'язується з наступним вирішенням публічно-правого спору про право.

За таких обставин, суд першої інстанції правильно виходив з того, що факт належності особи до певної національності не може бути встановлений у судовому порядку, внаслідок чого заява ОСОБА_2 не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.

Доводи апеляційної скарги не спростовують даного висновку суду.

Оскаржувана ухвала постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307ч. 2 п. 1, 312ч. 1 п. 1, 313, 314ч. 1 п. 2, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Ухвалу Личаківського районного суду м. Львова від 06 березня 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: О.М. Ванівський

Судді: М.Я. Богонюк

С.А. Шашкіна