Ухвала суду № 44446606, 19.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

19 травня 2015 року

справа № 808/2850/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Баранник Н.П.

суддів: Малиш Н.І. Щербака А.А.

за участю секретаря судового засідання: Спірічева Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі №808/2850/14 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Карлсберг Україна» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 808/2850/14 позовні вимоги позивача було задоволено. Судом визнано протиправними та скасовані:

- податкове повідомлення-рішення №0000012710, прийняте 14.01.2014 Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі відповідач), яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 304170,00 грн., з яких: 202780,00 грн. - основний платіж та 101390,00 грн - штрафні (фінансові) санкції;

- податкове повідомлення-рішення №0000022710, прийняте 14.01.2014, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 303420,00грн, з яких: 202280,00 грн - основний платіж та 101140,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції.

Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи та обґрунтування апеляційної скарги, наполягав на задоволенні вимог скарги.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу відповідача, зазначивши, що суд першої інстанції повно з’ясував обставини справи, прийняв законне та обґрунтоване рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти доводів апеляційної скарги відповідача, просив залишити скаргу без задоволення, постанову суду першої інстанції у даній справі – без змін.

Заслухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що у період з 14.11.2013 по 11.12.2013 фахівцями СДПІ проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПАТ «Карлсберг Україна» з питань своєчасності, достовірності та повноти нарахування та сплати до бюджету податку на додану вартість по взаємовідносинах з контрагентами по господарських операціях, податок на додану вартість по яких відображено у складі податкового кредиту: ПП «Віратранс» (код ЄДРПОУ 36638045) за грудень 2010 року, січень-лютий 2011 року, ТОВ «Укртехремкомплект» (код ЄДРПОУ 34183825) за січень 2012 року - лютий 2013 року, ТОВ «АМП Компані» (код ЄДРПОУ 35044502) за грудень 2011 року, жовтень 2012 року, ТОВ «ПП «Дезснаб» (код ЄДРПОУ 25487948) за лютий 2012 року та податку на прибуток за періоди, в яких відображено витрати по взаємовідносинах із зазначеними контрагентами.

Під час перевірки відповідачем була використана отримана інформація з інформаційних баз органів ДПС та інформація про неможливість проведення зустрічної звірки, зокрема, стосовно ТОВ «Укртехкомплект» щодо підтвердження господарських відносин з платниками по ланцюгу постачання товарів (послуг).

За результатами перевірки 18.12.2013 складено акт №293/27-10/00377511 (т.1, а.с.11-81).

За висновками перевірки встановлено такі порушення:

- пп.138.1.1 п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.144.1 ст.144 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 202780,00 грн.;

-п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, занижено податок на додану вартість на загальну суму 202280,00 грн..

На підставі акту перевірки, відповідачем 14.01.2014 прийняті наступні податкові повідомлення-рішення:

- №0000012710, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на прибуток підприємств на суму 304170,00 грн., з яких: 202780,00 грн. - основний платіж та 101390,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.83-84);

- №0000022710, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на суму 303420,00 грн., з яких: 202280,00 грн. - основний платіж та 101140,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції (т.1, а.с.85-86).

Вважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом про їх скасування.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи оскаржені позивачем податкові повідомлення-рішення, виходив з того, що відповідачем не доведено належними доказами фактів порушень позивачем порядку формування податкового кредиту по господарським відносинам з ТОВ «Укртехкомплект» та ПП «Віратранс», та порушень норм податкового законодавства при визначенні об’єкту оподаткування податком на прибуток у перевіряє мий період, як то зазначено в акті перевірки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Фактично, зобов’язання оскарженими податковими повідомленнями рішеннями донараховані по господарським операціям позивача з ТОВ «Укртехкомплект», що ж до ПП «Віратранс» в акті зазначено що порушень з боку позивача по господарським операціям з даним контрагентом не виявлено (т.1 а.с.78). Доводи апеляційної скарги відповідача також стосуються висновків суду першої інстанції по операціям саме з ТОВ «Укртехкомплект».

Відповідно до пп. 14.1.56 п.14.1 ст. 14 Податкового Кодексу України, доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно до 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Згідно ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.ст. 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.ст. 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Підпунктом 139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України встановлено, що не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до п.198.1. ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно до п.п.198.2, 198.3 ст.198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 ст.198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п.201.11 ст.201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Так, суд встановив, що взаємовідносини з ТОВ «Укртехремкомплект» здійснювались позивачем на підставі Договорів №05/01/12LG від 01.01.2012, №03441-2012-С від 18.06.2012, №02338-2011-С від 07.06.2011, якими передбачена поставка товарів на умовах: DDP, Київ, вул.Червонопрапорна, 137 (т.1, а.с.153-163).

Надані позивачем документи первинного бухгалтерського обліку не суперечать правовій (діловій) меті вищевказаних договорів позивача, укладених з ТОВ «Укртехремкомплект». Зауважень з приводу оформлення первинних документів відповідачем в акті не зафіксовано.

Як встановив суд першої інстанції, виконання договорів підтверджується наданними первинними документами, копії яких приєднані до матеріалів справи.

З наданих первинних документів вбачається, що зобов'язання за договорами були виконані, тобто поставлено товар в кількості, за ціною, в строки і на умовах згідно з вказаними правочинами. Протягом дії угод сторонами було підписано ряд видаткових та податкових накладних, в яких визначались вид, ціна та кількість (об'єм) поставленого товару. Розрахунки були здійснені шляхом перерахування грошових коштів.

Фактичність виконання вказаних договорів та рух активів підтверджується: договорами, специфікаціями, податковими накладними, платіжними дорученнями, рахунками-фактурами та ін..

Позивач виконав вимоги чинного законодавства України і правомірно, на підставі даних бухгалтерського обліку (первинних бухгалтерських документів), відобразив у даних податкового обліку операції із вказаним контрагентом.

Слід зазначити, що будь-яка неправомірна діяльність контрагентів не може впливати на результати діяльності позивача і не може бути підставою для притягнення до відповідальності платника податку, оскільки згідно ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Посадові особи відповідача зробили висновок про незаконність віднесення позивачем витрат з виконання договорів до податкового кредиту та формування валових витрат лише на підставі акту перевірки підприємства-контрагентів по ланцюгу постачання, що не являється належним доказом, та проігнорували факт наявності у позивача первинної документації, що підтверджує його податковий кредит.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідач, приймаючи оскаржені податкові повідомлення - рішення, не міг керуватися лише припущеннями щодо фіктивності (нікчемності) укладених договорів, його позиція щодо таких висновків не підтверджена належними доказами чи рішенням суду про визнання договорів недійсними.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо не доведеності відповідачем правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень, а тому заявлені позивачем вимоги про їх скасування підлягали задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстави для його скасування відсутні.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 198, ст.ст. 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 червня 2014 року у справі № 808/2850/14 – залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, визначені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст ухвали виготовлено 28.05.2015р..

Головуючий: Н.П. Баранник

Суддя: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак