Ухвала суду № 44446519, 14.05.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

14 травня 2015 рокусправа № 808/9874/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новоженіна І.Є.

представників сторін:

позивача : - Денисенко А.В., дов. від 01.01.15 р.

відповідача: - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН"

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 р. у справі № 808/9874/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-Дістрибьюшн"

до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області

третя особа Міністерство економічного розвитку і торгівлі України

про визнання дій протиправними, скасування наказу, рішень, протоколу та постанови, -

ВСТАНОВИВ:

18.12.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю «Сав-Дістрибьюшн» звернулось з адміністративним позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області , третя особа Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, в якому (з урахуванням уточненого адміністративного позову від 26.02.2014, а. с.85-92) просило скасувати постанову про накладення штрафних санкцій № 000070 від 14.11.2013.

Позов обґрунтований тим, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки від 08.11.2013 про розповсюдження ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» продукції, на якій відсутній та неналежно застосований Національний знак відповідності, ґрунтуються лише на припущеннях відповідача, а не на належних об'єктивних та достовірних доказах, а отже винесення припису про застосування штрафних санкцій є протиправним.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 у справі № 808/9874/13-а у задоволенні вищевказаного адміністративного позову відмовлено.

Постанову суду мотивовано встановленням факту порушення позивачем положень Закону України «Про захист прав споживачів», а отже прийнята постанова про застосування штрафних санкцій є обгрунтованою.

Не погодившись з постановою суду, ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 у справі № 808/9874/13-а та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог. Скаржник зазначає, що позивач, як продавець товару, не може приймати участі у здійсненні процедури оцінки відповідності виготовлених виробниками продукції та у нанесенні Національного знаку відповідності, оскільки не має таких повноважень/обов'язків та оскільки вся продукція, що вводиться в обіг та надходить для реалізації до продавця вже має відповідне маркування Національним знаком відповідності згідно вимог Технічних регламентів, застосованих виробником чи його представником. Тобто маркування Національним знаком відповідності на продукції зазначеній в акті перевірки від 08.11.2013, було у наявності та містилась на упаковці товару та/або супровідній документації, що повністю відповідає вимогам діючих Технічних регламентів. Крім того, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є звернення фізичних та юридичних осіб про порушення конкретним суб'єктом господарювання вимог законодавства, яке проводиться за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення та наказу. Як було зазначено у направленні, перевірка проводилась стосовно питань, викладених у листі Генеральної прокуратури України від 21.10.2013 та депутатського звернення народного депутату України Бойка В. Б. від 11.10.2013 № 216к. Проте, відповідач по-перше, не ознайомив позивача з підставою для проведення перевірки та не вручив йому копії жодного відповідного документа, який би підтверджував, що предметом перевірки є обставини порушення вимог законодавства саме позивачем та які саме порушення вимог законодавства зазначені у зверненні, а по-друге, як стало відомо вже після проведення перевірки, питання що підлягали перевірки повинні були стосуватись - встановлення обставин продажу контрафактної та не сертифікованої продукції, а не як не питань відповідності продукції Технічним регламентам.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення.

Представником позивача в судовому засіданні надані пояснення щодо доводів апеляційної скарги, якими позивач обґрунтовує необхідність скасування постанови суду першої інстанції. Представник відповідача в судове засідання не з'явився .

Як вбачається з матеріалів справи, до Генеральної прокуратури України мало місце депутатського звернення народного депутату України Бойка В. Б. від 11.10.2013 № 216к щодо застосування заходів прокурорського реагування для припинення порушень прав споживачів торгової мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот» на факт продажу контрафактної продукції та товари, які не сертифіковані (заборонені для проваджу) в Україні (а. с.63).

Генеральною прокуратурою України для перевірки даних, наведених у зверненні, надіслано запит від 21.10.2013 № 07/1/3-16314-13 до Державної Інспекції України з питань захисту прав споживачів (а. с.62).

З огляду на вищевказані документи, з метою недопущення потрапляння на споживчий ринок України неякісної та небезпечної продукції, листом від 05.11.2013 № 5090-2-7/6 Держінспекція України з питань захисту прав споживачів надала доручення територіальним органам вказаної Держінспекції здійснити позапланові заходи з перевірки продукції, яка реалізується у торговій мережі магазинів побутової техніки «Фокстрот», на дотримання вимог законодавства у сфері здійснення державного ринкового нагляду та захисту прав споживачів згідно переліку, що доданий (а. с.64, 65).

На підставі вищезазначених: звернення народного депутату України Бойка В. Б. від 11.10.2013 № 216к, запиту Генпрокуратури України від 21.10.2013 № 07/1/3-16314-13, згоди (листа-доручення) Держінспекції України з питань захисту прав споживачів № 5090-2-7/6 від 05.11.2013, керівником Інспекції з питань захисту прав споживачів у Запорізькій області винесено наказ від 06.11.2013 № 298 про проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» (а. с.66).

Так, на підставі даного наказу та направлення на проведення перевірки № 160-пр від 08.11.2013 (а. с.13) Інспекцією проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Сав-Дістрибьюшн», за результатами якої складено акт перевірки характеристик продукції від 08.11.2013 № 000136 (а. с.14-17).

У вказаному акті перевірки зафіксовано, що Товариство розповсюджувало комп'ютерну та побутову техніку, зазначену у п.1-2 акту перевірки (далі - продукція, техніка), без нанесення Національного знаку відповідності в маркуванні (пакуванні):

не нанесено Національний знак відповідності та ідентифікаційний номер органу з оцінки відповідності згідно з державним реєстром таких органів, чим порушено вимоги Технічного регламенту № 785 та Технічного регламенту № 1149;

суб'єктом господарювання не надано на вимогу органу ринкового нагляду накладні та договори на поставку, чим порушено пункт 5 статті 8 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції».

Також Інспекцією складено протокол від 13.11.2013 № 000072 «Про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» (а. с.23).

При цьому, при підписанні вказаного протоколу представником позивача надано пояснення, що зауваження, вказані в акті перевірки будуть усунуті, товар знятий з реалізації і повернутий постачальнику.

Після складання зазначеного протоколу Інспекцією прийнято два проекти рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, в яких поставлено вимогу вжити заходи щодо приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами та забороняється надання на ринок, вказаної у пунктах 1-2 акту перевірки від 08.11.2013, продукції, до приведення продукції у відповідність із встановленими вимогами (а. с.18, 19).

14.11.2013 на підставі акту перевірки керівником Інспекції винесено спірну постанову про накладення штрафних санкцій № 000070, якою на підставі п.1 ч.3 ст.44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції», за розповсюдження продукції (комп'ютерна та побутова техніка) без Національного знаку відповідності, що визначено у пунктах 1-2 акту перевірки в порушення вимог п.7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.10.2009 № 1149, п.27 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.2009 № 785, до Товариства застосовано штраф у розмірі 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 4250 грн. (а. с.24).

В свою чергу, Товариством надано письмові пояснення Інспекції, в яких останню проінформовано, що на виконання проекту рішення про вжиття обмежувальних заходів, ТОВ «САВ-Дістрибьюшн» звернулось до постачальників товарів, зазначених у п.1-2 акту перевірки від 08.11.2013, з вимогою про термінове додаткове нанесення необхідної інформації та Національного знаку відповідності безпосередньо на вказану в акті продукцію. Станом на 25 листопада 2013 додаткове маркування Національним знаком відповідності нанесено безпосередньо на товари, зазначені в п.1-2 акту перевірки від 08.11.2013 (а. с.20).

Крім того, керівником Інспекції прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 28.11.2013 № 000073, яким до Товариства застосовано обмежувальний захід: відповідно до ч.3 ст.29 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» вимагалось вжити заходи щодо приведення продукції (пункти 1-2 акту перевірки характеристик продукції від 08.11.2013 № 000136), яка надається на ринку, у відповідність із встановленими вимогами (а. с.22).

ТОВ «САВ-Дістрибьюшн», вважаючи незаконною постанову про накладення штрафних санкцій № 000070 від 14.11.2013, звернулось до адміністративного суду з даним позовом про її скасування.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ТОВ «Сав-Дістрибьюшн» не підлягає задоволенню з таких підстав:

У відповідності до ч.3 ст.5 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 №1023-XII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) (далі - Закон № 1023) захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Згідно п.1, п.п.1 п.3, п.7 Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 № 465/2011 (далі - Положення), Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (Держспоживінспекція України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра економічного розвитку і торгівлі України (далі - Міністр).

За приписами п.п.1 п.3 Положення основними завданнями Держспоживінспекції України є реалізація державної політики у сферах: державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів і рекламу в цій сфері; державного ринкового нагляду; державного нагляду за додержанням технічних регламентів, стандартів, норм і правил.

Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (п.7 Положення).

Відповідно до положень ч.1 ст.11 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 02.12.2010 № 2735-VI (далі - Закон № 2735) з метою здійснення ринкового нагляду органи ринкового нагляду в межах сфер їх відповідальності: проводять перевірки характеристик продукції, в тому числі відбирають зразки продукції та забезпечують проведення їх експертизи (випробування); приймають у випадках та порядку, визначених цим Законом, рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів, здійснюють контроль стану виконання суб'єктами господарювання цих рішень; вживають у порядку, визначеному цим та іншими законами України, заходів щодо притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні порушень вимог цього Закону та встановлених вимог.

Згідно приписів ст.15 Закон № 2735 посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд, мають право:

проводити у випадках і порядку, визначених цим Законом, документальні перевірки та обстеження зразків продукції, відбирати зразки продукції і забезпечувати проведення їх експертизи (випробування);

вимагати від суб'єктів господарювання надання документів і матеріалів, необхідних для здійснення ринкового нагляду, одержувати копії таких документів і матеріалів;

вимагати від посадових осіб суб'єктів господарювання та фізичних осіб-підприємців надання у погоджений з ними строк усних чи письмових пояснень з питань, що виникають під час проведення перевірок і вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів;

складати акти перевірок та застосовувати в установленому законом порядку штрафні санкції до суб'єктів господарювання за порушення вимог цього Закону, Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» та встановлених вимог;

складати на основі актів перевірок протоколи про адміністративні правопорушення у сфері здійснення ринкового нагляду та розглядати справи про відповідні адміністративні правопорушення згідно із законом України.

У відповідності ст.22 Закону № 2735 заходами ринкового нагляду є обмежувальні (корегувальні) заходи, що включають: обмеження надання продукції на ринку; заборону надання продукції на ринку; вилучення продукції з обігу; відкликання продукції.

Згідно ч.ч.1-3, 4, 6 ст.23 Закону № 2735 під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

При проведенні перевірок характеристик продукції органи ринкового нагляду враховують ступінь ризику, який може становити відповідна продукція, а також відомості, що містяться у зверненнях споживачів (користувачів) про захист їх права на безпечність продукції, та іншу інформацію щодо продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції.

Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові, - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Перевірка характеристик продукції може бути невиїзною (за місцезнаходженням органу ринкового нагляду) або виїзною. У разі потреби органи ринкового нагляду для перевірки характеристик продукції можуть поєднувати невиїзні та виїзні перевірки.

При цьому у ч.5 вказаної статті встановлено, що перевірки характеристик продукції проводяться на підставі наказів органів ринкового нагляду та посвідчень (направлень) на проведення перевірки, що видаються та оформляються відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". У разі одержання інформації про надання на ринку продукції, що становить серйозний ризик, відповідні накази та посвідчення (направлення) видаються і оформляються невідкладно.

Так, у частині 1 статті 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 № 877-V (в редакції на момент проведення перевірки, далі - Закон № 877) встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є, зокрема, звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення.

Проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, якщо інше не передбачається законом або міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ч.2 ст.6 Закону № 877).

З наведених вище обставин справи вбачається, що підставою для проведення позапланової виїзної перевірки позивача стало звернення народного депутату України Бойка В. Б. від 11.10.2013 № 216к, і така перевірка проводилась за дорученням, викладеним у листі № 5090-2-7/6 від 05.11.2013, Держінспекції України з питань захисту прав споживачів - центрального органу виконавчої влади у відповідності до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, яке по суті є згодою такого центрального органу виконавчої влади на проведення позапланового заходу.

При цьому, згідно ч.3 ст.6 Закону № 877 суб'єкт господарювання повинен ознайомитися з підставою проведення позапланового заходу з наданням йому копії відповідного документа.

У відповідності до ст.7 Закону № 877 для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ, який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.

На підставі наказу оформляється посвідчення (направлення) на проведення заходу, яке підписується керівником або заступником керівника органу державного нагляду (контролю) (із зазначенням прізвища, ім'я та по батькові) і засвідчується печаткою.

У посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначаються: найменування органу державного нагляду (контролю), що здійснює захід; найменування суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу або прізвище, ім'я та по-батькові фізичної особи-підприємця, щодо діяльності яких здійснюється захід; місцезнаходження суб'єкта господарювання та/або його відокремленого підрозділу, щодо діяльності яких здійснюється захід; номер і дата наказу, на виконання якого здійснюється захід; перелік посадових осіб, які беруть участь у здійсненні заходу, із зазначенням їх посади, прізвища, ім'я та по батькові; дата початку та дата закінчення заходу; тип заходу (плановий або позаплановий); вид заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд, інспектування тощо); підстави для здійснення заходу; предмет здійснення заходу; інформація про здійснення попереднього заходу (тип заходу і строк його здійснення).

Посвідчення (направлення) є чинним лише протягом зазначеного в ньому строку здійснення заходу.

Перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання або уповноваженій ним особі посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

Скаржником не заперечується дотримання відповідачем приписів статті 7 Закону №877 щодо пред'явлення наказу на перевірку та направлення на перевірку.

Разом з тим, скаржником зазначається, що відповідач не ознайомив позивача з підставою для проведення перевірки та не вручив йому копії жодного відповідного документа, який би підтверджував, що предметом перевірки є обставини порушення вимог законодавства саме позивачем та які саме порушення вимог законодавства зазначені у зверненні народного депутата.

Проте бездіяльність відповідача, яка полягає у ненаданні позивачу перед проведенням перевірки для ознайомлення копії документа, який є підставою для проведення позапланового заходу, може розглядатись як порушення прав та охоронюваних законом інтересів суб'єкта господарювання, захист яких повинен здійснюватись до реалізації суб'єктом владних повноважень дій щодо проведення такої перевірки.

Разом з тим, за твердженням скаржника, позивач допустив до перевірки відповідача без ознайомлення з підставою для проведення позапланового заходу.

При цьому позивач не скористався правом на захист порушеного у даному випадку відповідачем права.

Отже, за таких обставин, вищенаведені доводи скаржника не можуть слугувати підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Щодо суті виявленого порушення, то за позицією скаржника продукція, перелічена в акті перевірки від 08.11.2013, приведена у відповідність шляхом нанесення додаткового маркування безпосередньо на саму продукцію із залученням постачальників цієї продукції; на підтвердження чого додані фотоматеріали від постачальників.

Тобто позивач в апеляційній скарзі наполягає, що маркування Національним знаком відповідності на продукції зазначеної в акті перевірки від 08.11.2013 було у наявності та містилась на упаковці товару та/або супровідній документації.

Як зазначено в оскарженій постанові судом першої інстанції, підставою для прийняття спірної постанови були факти розповсюдження позивачем продукції (комп'ютерної, побутової та іншої техніки) без Національного знаку відповідності.

За визначенням, наведеним у ч.1 ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції»:

розповсюджувач - будь-яка інша, ніж виробник або імпортер, фізична чи юридична особа в ланцюгу постачання продукції, яка пропонує продукцію на ринку України;

виробник - це: фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію.

Згідно п.1 ч.3 ст.44 Закону № 2735 (на підставі якої до позивача застосовано штрафні санкції) до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі: розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, якщо його нанесення на продукцію передбачено технічним регламентом на відповідний вид продукції, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У ч.2 ст.15 Закону України «Про захист прав споживачів» від 12.05.91 № 1023-XII зазначено, що інформація, передбачена частиною першою цієї статті, доводиться до відома споживачів виробником (виконавцем, продавцем) у супровідній документації, що додається до продукції, на етикетці, а також у маркуванні чи іншим способом (у доступній наочній формі), прийнятим для окремих видів продукції або в окремих сферах обслуговування.

Згідно Постанови КМУ від 29.11.2001 № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знака відповідності» (в редакції на момент виникнення спірних відносин) Національний знак відповідності має форму незамкненого з правого боку основного кола, усередині якого вміщено стилізоване зображення трилисника.

Відповідно до п.п.1, 2, 5, 7 Правил застосування національного знака відповідності, затверджених Постановою КМУ від 29.11.2001 № 1599, Національний знак відповідності (далі - знак відповідності) засвідчує відповідність позначеної ним продукції вимогам технічних регламентів, які поширюються на неї.

Знак відповідності наноситься тільки на ті види продукції, опис яких міститься в технічних регламентах. При цьому нанесення знака відповідності є обов'язковим.

Знак відповідності наноситься на виріб та/або на етикетку, тару, пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом. Місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, травлення, штампування, лиття тощо) знака відповідності визначається виробником продукції.

Технічними регламентами можуть встановлюватися особливості застосування знака відповідності.

Відповідачем встановлено порушення Товариством п.7 Технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.10.2009 № 1149 (далі - Техрегламент № 1149), п.27 Технічного регламенту електромагнітної сумісності обладнання, затвердженого Постановою КМУ від 29.07.2009 №785 (далі - Техрегламент № 785).

Так, згідно п.7 Техрегламенту № 1149 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) перед введенням в обіг на електрообладнання повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність електрообладнання вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності (внутрішній контроль виробництва) згідно з додатком 3 до цього Технічного регламенту.

При цьому за приписами п.10 Техрегламенту № 1149 національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у додатку 4 до цього Технічного регламенту. Національний знак відповідності наноситься виробником чи уповноваженим представником виготовлювача продукції в Україні на кожний виріб електрообладнання або, якщо це неможливо, на пакування, інструкцію або документ, в якому визначені гарантійні зобов'язання, у спосіб, що забезпечує його видимість, розбірливість та незмивність.

У відповідності п.27 Техрегламенту № 785 (в редакції на момент виникнення спірних відносин) інформація, необхідна для застосування апаратури за призначенням, повинна міститися в інструкціях, якими супроводжується апаратура.

Отже, з наведених норм вбачається, що законними способами маркування Національним знаком відповідності є маркування шляхом нанесення цього знаку: або на апаратуру, або на пакування і супровідні документи.

Суд першої інстанції на твердження представника позивача стосовно неможливості нанесення маркування безпосередньо на саму продукцію , зазначив , що це не відповідає обставинам справи, оскільки спростовується наявним в матеріалах справи повідомленням від 10.12.2013 про виконання рішення про вжиття обмежувальних заходів, де зазначено, що продукція приведена у відповідність, шляхом нанесення додаткового маркування безпосередньо на саму продукцію.

На підтвердження наявності маркування Національним знаком відповідності на продукції, позивачем надано суду фото-докази по продукції, визначеної в п. 1-2 акта перевірки (акустичної системи DELTA та планшету PRESIGIO).

Дослідивши дані фотокартки, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що на фото наданих представником позивача відсутні помітки дати маркування та здійснення зйомки. Враховуючи пояснення наявні у протоколі №000072 від 13.11.2013, повідомлення від 10.12.20103 про виконання рішення, наведені вище обставини, надані представником позивача фото не можуть бути прийняті судом в якості належного доказу.

Всупереч приписів ч.1 ст.71 КАС України позивачем не надано суду доказів того, що на момент проведення перевірки, маркування Національним знаком відповідності на продукції зазначеній в акті перевірки від 08.11.2013, було у наявності та містилось на упаковці товару та/або супровідній документації.

При цьому судом першої інстанції вірно зауважено, що твердження позивача стосовно неможливості нанесення маркування безпосередньо на саму продукцію спростовуються вищевказаними письмовими поясненнями самого позивача від 25.11.2013 (а. с.20), згідно яких продукція після перевірки була приведена у відповідність шляхом нанесення додаткового маркування безпосередньо на неї.

Колегія суддів, враховуючи всі обставини, що стосуються як підстав проведення перевірки, так і виявлених порушень, зафіксованих актом перевірки, при тому, що позивач фактично не спростовує наявності порушень, вважає, що зазначені скаржником доводи апеляційної скарги не дають підстав для скасування постанови суду першої інстанції.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги встановлені обставини, матеріали справи, суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для скасування судового рішення та задоволення позовних вимог Товариства про скасування спірної постанови Інспекції про накладення штрафних санкцій № 000070 від 14.11.2013.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "САВ-ДІСТРИБЬЮШН" на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 р. у справі № 808/9874/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 15 квітня 2014 р. у справі № 808/9874/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко