ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" травня 2015 р. Справа № 917/2054/14
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Бондаренко В.П., суддя Россолов В.В.
при секретарі Довбиш А.Ю.
за участю представників сторін:
позивача - Гуйван Д.П. (довіреність №10-74/2111 вцід 23.02.2015 року), Берегун Т.М. (довіреність №10-75/3174 від 18.03.2015 року), Ващенко В.Д. (довіреність №01-11/12898 від 27.10.2014 року),
відповідача - не з'явився;
розглянувши апеляційну скаргу позивача (вх.№ 1618 П/1-38) на рішення господарського суду Полтавської області від "28" січня 2015 р.
за позовом Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії ПАТ "Полтаваобленерго", м.Полтава,
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Новий стиль", м.Миргород,
про стягнення 52 211,83 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням господарського суду Полтавської області від 28.01.2015р. (суддя Погрібна С.В.) відмовлено у задоволенні позову про стягнення з відповідача заборгованості за договором №847 від 01.01.2007р. в сумі 52 211,83 грн., з яких: 20951,10 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 3056,94 грн. за спожиту електричну енергію та 28203,79 грн. за електричну енергію обраховану за невиконання вимог п. 6.21 Правил користування електричною енергією.
Позивач з рішенням місцевого господарського суду не погодився та звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
В судове засідання 26.05.2015 року відповідач не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення.
Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за його відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи позивача, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.
01.01.2007 р. між Відкритим акціонерним товариством "Полтаваобленерго" в особі Миргородської філії (позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Новий стиль" (відповідач, споживач) укладено договір про постачання електричної енергії № 847 (далі - договір) (а. с. 13-20 т.1).
Додатковою угодою №5 від 16.05.2011 року до договору, у зв'язку із зміною найменування юридичної особи, ВАТ «Полтаваобленерго» замінено на ПАТ «Полтаваобленерго» (а.с.118 т.1).
Згідно п. 1 договору (в редакції Додаткової угоди від 14.03.2011р. (а.с.117 т.1) постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю 152 кВт, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
В п. 2.1 договору встановлено, що під час виконання умов цього договору, а також вирішення всіх питань, що не обумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України та Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ).
Облік електроенергії, спожитої споживачем та (або) субспоживачами, приєднаними до електричних мереж споживача, здійснюється згідно з вимогами «Правил устройства електроустановок» (надалі-ПУЕ) та ПКЕЕ. У разі порушення споживачем вимог нормативно-технічних документів щодо встановлення та експлуатації засобів обліку, їх покази не використовуються при розрахунках за спожиту електроенергію, а обсяги спожитої електроенергії визначаються постачальником розрахунково згідно з вимогами додатка «Порядок розрахунків» (п.7.1 договору).
Відповідно до п. 2.2.2 договору постачальник зобов'язувався постачати споживачу електроенергію, як різновид товару, в обсягах визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього договору (додаток "обсяги постачання (договірні величини) електричної енергії споживачу та субспоживачу").
Споживач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків "Порядок розрахунків за електроенергію та "Графік зняття показань електролічильників споживачів" (п.п. 2.3.3. договору).
Пунктом 3.2.1 договору передбачено, що споживач має право на зміну (коригуванням) договірної величини споживання електричної енергії в порядку, визначеному умовами розділу 5 договору.
Відповідно до п. 5.5 договору звернення споживача щодо коригування протягом поточного розрахункового періоду договірних величин споживання електричної енергії розглядаються постачальником відповідно до передбаченої ПКЕЕ процедури та додатку № 2 "Порядок розрахунків".
В додатку № 2 "Порядок розрахунків" до Договору (в редакції змін, внесених Додатковою угодою від 24.11.2008р. (а.с.116 т.1)) встановлено, що розрахунковим вважається період з 24 числа попереднього місяця до такого ж числа поточного місяця.
Згідно п. 8 додатку № 2 "Порядок розрахунків" коригування договірних величин споживання електричної енергії у відповідності до п.5.5 Договору здійснюється при умові проведення попередньої оплати за договірний обсяг електричної енергії з врахуванням додатково заявленого. Коригування дійсне з дня, вказаного в письмовому повідомленні постачальника про проведення коригування, але не раніше ніж з дня проведення зазначеного платежу.
Як зазначає позивач, відповідач переобладнав свої об'єкти і точки комерційного обліку, здійснив заміну лічильників та трансформаторів струму, про що свідчить акт про пломбування від 10.04.2012 року та акт про пломбування від 17.04.2013 року (а.с.43-44 т.1).
Далі позивач вказує, що після вказаного переобладнання відбулось зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку, про що позивачем в присутності представника відповідача складено акт від 20.09.2012 року та направлено споживачу акт-вимогу від 20.09.2012 року щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (а.с.67,68 т.1).
При цьому, позивач, посилаючись на приписи п.6.21 ПКЕЕ зазначає, що у разі невиконання вимоги, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів, у зв'язку із чим, відповідачу донараховано вартість електроенергії, на величину якої енергопостачальником проводиться корегування обсягу спожитої електричної енергії у розмірі 28203,79 грн.
Крім того, позивач вказує, що через щомісячне проведення коригування обсягу фактично спожитої електроенергії до розрахункового значення, відповідач допускав перевищення договірних величин споживання електроенергії, які визначені в додатку №1 до договору №847, у зв'язку із чим відповідачу за період з вересня 2013 року по серпень 2014 року нараховано також 20951,10 грн. за перевищення договірних величин електроспоживання.
Позивач зазначає, що відповідачу були виставлені відповідні рахунки на сплату коштів, нарахованих відповідно до п.6.21 ПКЕЕ та за перевищення договірних величин електроспоживання, однак в порушення п. 13 Додатку №2 до Договору №847, відповідач їх не оплатив, що стало підставою для звернення до суду з позовом.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що у вересні 2013р. відповідачем не оплачено електроенергію у обсязі 1373 кВт/год. на суму 1700 грн. 98 коп., нараховану через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 24.09.2013р. № А0847;
- у жовтні 2013 року відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії на 1150 кВт/год., вартість якого складає 1187 грн. 26 коп.
- не оплачено електроенергію через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 24.10.2013р. № А0847 , 965 кВт/год. на суму 2434 грн.40 коп.
- у листопаді відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії на 77 кВт/год., вартість якого складає 2155грн. 65 коп.;
- у грудні 2013 року відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання електричної енергії на 77 кВт/год., вартість якого складає 79 грн. 49 коп., та мається борг за електричну енергію 33грн.45коп.;
- у січні 2014 року відповідачем було допущено перевищення договірних величин споживання на 1934 кВт/год., вартість якого складає 1996 грн. 66 коп.
- не доплачено за електроенергію через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 24.01.2014р. № А0847, 2087 кВт/год. на суму 2585 грн. 54 коп.;
- у лютому 2014 року відповідачем було допущено перевищення договірних величин електроспоживання на 2218 кВт/год., вартість якого складає 2289 грн. 86 коп.
- не доплачено за електроенергію через порушення п.6.21 Правил по рахунку від 24.02.2014р. № А0847, 2294 кВт/год. на суму 2841грн. 96коп.
- у березні 2014 року відповідачем було допущено перевищення договірних величин електроспоживання на 1860 кВт/год, вартість якого складає 1920 грн. 26 коп.
- не доплачено за електроенергію через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 24.03.2014р. № А0847, 1981 кВт/год. на суму 2454грн.22 коп.
- у квітні 2014 року відповідачем було допущено перевищення договірних величин електроспоживання на 2229 кВт/год., вартість якого складає 2301 грн. 22коп.
- не доплачено за електроенергію через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 24.04.2014р. № А0847, 3174 кВт/год. на суму 3932грн. 21коп.
- у травні 2014 року відповідачем було допущено перевищення договірних величин електроспоживання на 2189 кВт/год., вартість якого складає 2368 грн. 50 коп.;
- не доплачено за електроенергію через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 26.05.2014р. № А0847, 2410 кВт/год., на суму 3067грн. 19коп.
- у червні 2014 poкy відповідачем було допущено перевищення договірних величин електроспоживання на 2330 кВт/год., вартість якого складає 2641грн.99 коп.
- не доплачено за електроенергію через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 24.06.2014р. № А0847, 2447 кВт/год. на суму 3329 грн. 58коп.;
- у липні 2014 року відповідачем було допущено перевищення договірних величин електроспоживання на 1750 кВт/год., вартість якого складає 2075 грн. 68коп.
- не доплачено за електроенергію через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 24.07.2014р. № А0847, 2065 кВт/год. на суму 2939 грн. 16коп.;
- у серпні 2014 poкy відповідачем було допущено перевищення договірних величин електроспоживання на 1631 кВт/год. вартість якого складає 1934 грн. 53коп.
- не доплачено за електроенергію через порушення п. 6.21 Правил по рахунку від 26.08.2014р. № А0847, 2007 кВт/год. на суму 2856грн. 60коп.
Крім того, позивач зазначає, що у листопаді 2013 року відповідачу був виставлений рахунок №847 від 26.12.2013 року за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період, відповідач здійснив оплату частково, у зв'язку із чим заборгованість складає 3023,49 грн.
З урахуванням викладеного, позивач просить суд стягнути з відповідача 20951,10 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 3056,94 грн. за спожиту електричну енергію в листопаді 2013 року та 28203,79 грн. за електричну енергію обраховану за невиконання вимог п. 6.21 Правил користування електричною енергією.
В судовому засіданні 26.05.2015 року представник позивача пояснив суду, що вказана сума боргу обрахована у зв'язку із застосуванням ним п.6.21 ПКЕЕ.
Колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до п.6.21 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.07.1996р. № 28 (далі-ПКЕЕ), у разі зниження споживачем протягом двох розрахункових періодів середньої фактичної величини споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії до рівня, який нижче мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку (а саме, значення обсягу електричної енергії, визначеного за показами засобів обліку менше значення обсягу електричної енергії, визначеного як добуток навантаження електроустановок на мінімально допустимому рівні завантаження схеми обліку на тривалість визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів протягом розрахункового періоду), електропередавальна організація (постачальник електричної енергії) має висунути вимогу до власника цих засобів обліку щодо приведення розрахункового обліку відповідно до вимог нормативно-технічних документів (якщо таке зниження споживання електричної потужності та/або обсягу споживання електричної енергії не передбачено проектними рішеннями).
До закінчення одного повного розрахункового періоду з дня надання такої вимоги вперше розрахунки за спожиту електричну енергію проводяться за показами встановлених засобів обліку. Після закінчення цього терміну та за умов, що розрахунковий облік належить споживачу та не був приведений у відповідність до вимог нормативно-технічних документів, обсяг спожитої електричної енергії розраховується, виходячи з навантаження електроустановок споживача на рівні мінімально допустимого рівня завантаження схеми обліку та визначеного в договорі часу роботи струмоприймачів.
Пунктом 3.4 ПКЕЕ передбачено, що якщо протягом 2 послідовних розрахункових періодів спостерігається зменшення середнього завантаження вимірювальних трансформаторів струму до рівня, меншого ніж передбачений проектною документацією, вимогами ПУЕ та/або технічними характеристиками заводу-виробника щодо завантаження трансформаторів струму, то протягом наступного розрахункового періоду постачальник електричної енергії, електропередавальна організація або споживач має право звернутися до власника засобів обліку щодо приведення обліку у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку, за винятком випадків обліку електричної енергії, використаної споживачами з нерівномірним споживанням електричної енергії протягом року (зменшення відповідно до технологічного циклу роботи споживаної потужності у 5 та більше разів протягом строку, який є не меншим одного розрахункового періоду).
У разі звернення до власника засобів обліку споживача або електропередавальної організації, або постачальника електричної енергії щодо невідповідності обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторонами складається акт про невідповідність метрологічних характеристик, у якому, в тому числі, зазначається термін приведення засобів обліку їх власником за його рахунок у відповідність до вимог ПУЕ або технічних характеристик заводу-виробника засобів обліку. У такому разі сторонами переглядається величина дозволеної потужності.
У разі відмови представника власника засобу обліку від підпису в акті робиться відповідний запис. У цьому випадку акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками сторони, що складає акт.
З наведених вище норм вбачається, що для встановлення факту невідповідності засобів обліку вимогам ПУЕ або технічним характеристикам заводу-виробника засобів обліку сторони повинні скласти акт про невідповідність метрологічних характеристик, який у разі відмови споживача від його підписання, вважається дійсним за умови його підписання не менш ніж трьома уповноваженими представниками підприємства енергопостачальника.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вимог п.3.4 ПКЕЕ в частині приведення обліку електроенергії у відповідність до вимог ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму, 20.09.2012 року позивачем складено акт про невідповідність засобів обліку підприємства відповідача вимогам ПУЕ (а.с.68 т.1).
Вказаним актом встановлено, що протягом 2-х послідовних розрахункових періодів спостерігається середнє завантаження вимірювальних трансформаторів струму на рівні, меншому ніж передбачений вимогами ПУЕ щодо завантаження трансформаторів струму.
Із зазначеного акту вбачається, що зі сторони постачальника акт підписано представником Миргородської філії ПАТ «Полтаваобленерго» - Радченко О.Ф.
Уповноважений представник споживача від підписання акту відмовився, про що в акті зроблено відповідний запис.
Таким чином, в силу приписів п.3.4 ПКЕЕ, у разі відмови споживача від підписання акту, останній повинен бути підписаний не менш ніж трьома уповноваженими представниками постачальника. В іншому випадку акт вважається недійсним.
Однак, в порушення вказаних приписів, акт підписаний лише одним представником підприємства позивача, у зв'язку з чим є підстави вважати його недійсним.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Статтею 34 ГПК України визначено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Будь-які подані учасниками процесу докази підлягають оцінці судом на предмет належності і допустимості. Вирішуючи питання щодо доказів, господарські суди повинні враховувати інститут допустимості засобів доказування, згідно з яким обставини справи, що відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Що ж до належності доказів, то нею є спроможність відповідних фактичних даних містити інформацію стосовно обставин, які входять до предмета доказування з даної справи (п.2.5 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
З урахуванням наведеного, акт про невідповідність засобів обліку вимогам ПУЕ від 20.09.2012 року не є належним доказом в розумінні статті 34 ГПК України, оскільки не підписаний трьома уповноваженими представника підприємства позивача та не може підтверджувати обставини, які в ньому зафіксовані.
Враховуючи вказані вище обставини, відсутні підстави для здійснення розрахунку обсягу спожитої електричної енергії відповідачем відповідно до п.6.21 ПКЕЕ, у зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення з 20951,10 грн. за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, 3056,94 грн. за спожиту електричну енергію в листопаді 2013 року та 28203,79 грн. за електричну енергію обраховану за невиконання вимог п. 6.21 Правил користування електричною енергією не підлягають задоволенню.
В доповненнях до апеляційної скарги №13-17-01-5/834 від 23.03.2015 року позивач посилається на рішення господарського суду Полтавської області у справі №917/1922/13 за позовом ПАТ «Полтаваобленерго» в особі Миргородської філії до ТОВ «Новий Стиль» про стягнення заборгованості за Договором про постачання електроенергії №847 від 01.01.2007 року в сумі 21948,19 грн. за період з грудня 2012 року по серпень 2013 року. При цьому, на думку апелянта, суд при розгляді вказаної справи вже дослідив акти (акт від 20.09.2012 року про вимогу та акт від 20.09.2012 року про невідповідність засобів обліку), на які посилається позивач у зв'язку з чим встановив факти, які є преюдицією, виходячи з приписів статті 35 ГПК України.
Судова колегія вважає, що відповідно до п.3.4 ПКЕЕ, підставою для застосування п.6.21 ПКЕЕ є саме акт про невідповідність, але який не є належним доказом через порушення позивачем вимог п.3.4 ПКЕЕ при його укладенні.
Відповідно до ч.2 статті 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме обставинам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом (п.2.6 постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).
Колегія суддів враховує, що мотивувальна частина рішення у справі № 917/1922/13 є оцінкою наданих суду доказів, в тому числі рахунків про перевищення договірних величин та актів, а не фактом, який не потребує доведення у даній справі, у зв'язку з чим доводи апелянта є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Полтавської області.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2015 року у справі № 917/2054/14, у зв'язку з чим, апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 99, 101, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Полтавської області від 28.01.2015 року у справі №917/2054/14 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови по справі № 917/2054/14 підписано 29.05.2015 року
Головуючий суддя Медуниця О.Є.
Суддя Бондаренко В.П.
Суддя Россолов В.В.
Судове рішення № 44446315, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 26.05.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 917/2054/14. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: