Ухвала суду № 44445199, 25.05.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________________________

УХВАЛА

"25" травня 2015 р.Справа № 916/1081/15-г

За позовом: публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк"

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморочка"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Еліт"

про звернення стягнення на предмет застави.

В судовому засіданні приймали участь представники сторін:

Від позивача: Кирийчук І.М. за довіреністю № 58/03 від 30.03.2015р.

Від відповідача: Мироненко Ю.А. /директор/; Шпилєва О.В. за довіреністю від 25.02.2015р.

Від третьої особи: не з'явився.

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа № 916/1081/15-г за позовом публічного акціонерного товариства „Брокбізнесбанк" (далі по тексту - ПАТ „Брокбізнесбанк") до товариства з обмеженою відповідальністю „Чорноморочка" (далі по тексту - ТОВ „Чорноморочка"), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю „Торговий дім Еліт" (далі по тексту - ТОВ „Торговий дім Еліт"), про звернення стягнення на предмет застави - компресорну станцію холодильного обладнання, яка належить відповідачу, з визначенням способу реалізації шляхом продажу на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження з визначенням початкової ціни реалізації у судовому провадженні, в рахунок часткового погашення заборгованості ТОВ „Торговий дім „ЕЛІТ" за: 1) кредитним договором № 03-12П від 06.03.2012р., загальний розмір заборгованості за яким станом на 04.02.2015р. становить 289 122 699,65 грн. та складається з заборгованості по кредиту в сумі 167 000 000 грн., за процентами в сумі 93 938 381,62 грн., неустойки за прострочення сплати кредиту в сумі 16 297 369,86 грн., неустойки за прострочення сплати процентів в сумі 8 546 948,17 грн., штрафу за порушення вимогу пункту 4.2.6 кредитного договору в сумі 3 340 000 грн.; 2) кредитним договором № 07-11П від 17.03.2011р., загальний розмір заборгованості за яким становить 63 327 403,80 грн. та складається з заборгованості по кредиту в сумі 30 000 000 грн., по процентам в сумі 21 780 460,28 грн., неустойкою за прострочення сплати кредиту в сумі 6 654 246,58 грн., неустойкою за прострочення сплати процентів в сумі 4 292 696,94 грн., штрафу за порушення умов п. 4.2.6 кредитного договору в сумі 600 000 грн.; 3) кредитним договором № 06-08П від 26.03.2008р., загальний розмір заборгованості за яким становить 109 224 208,54 грн. та складається з заборгованості по кредиту в сумі 47 964 899,45 грн., заборгованості по процентам в сумі 37 977 033,12 грн., неустойки за прострочення сплати кредиту в сумі 13 056 965,51 грн., неустойки за прострочення сплати процентів в сумі 9 266 012,47 грн., штрафу за порушення вимог пункту 4.2.6 кредитного договору в сумі 959 297,99 грн.; 4) кредитним договором № 08-11П від 29.03.2011р., загальний розмір заборгованості за яким становить 71 399 265,52 грн. та складається із заборгованості по кредиту в сумі 32 000 000 грн., по процентам в сумі 24 181 347,40 грн., неустойки за прострочення сплати кредиту в сумі 8 711 013,70 грн., неустойкою за прострочення сплати процентів в сумі 5 866 904,42 грн., штрафу за порушення вимог пункту 4.2.6 кредитного договору 640 000 грн.; 5) кредитним договором № 09-11П від 29.03.2011р., загальний розмір заборгованості за яким становить 138 696 482,11 грн., та складається із заборгованості по кредиту в сумі 63 200 000 грн., по процентам в сумі 50 211 514,12 грн., неустойки за прострочення сплати кредиту в сумі 14 018 279,45 грн., неустойки за прострочення сплати процентів в сумі 10 002 688,54 грн. та штрафу за порушення умов кредитного договору в сумі 1 264 000 грн.

13.05.2015р. позивач звернувся до суду із клопотанням в порядку ст. 41 ГПК України про призначення по даній справі судової експертизи, на вирішення якої було запропоновано поставити наступне питання:

- яка ринкова вартість предмету застави - компресорної станції холодильного обладнання згідно договору застави № 03/19 від 17.09.2013р. для визначення її як початкової вартості реалізації предмету застави.

При цьому, позивач не запропонував суду експертної установи, якій запропоновано проведення судову експертизу.

В свою чергу, відповідач не заперечував проти призначення по даній справі судової експертизи для вирішення запропонованого позивачем питання.

Розглянувши клопотання ПАТ „Брокбізнесбанк" про призначення по даній справі судової експертизи, заслухавши доводи та пояснення учасників судового процесу, суд зазначає наступне.

Як свідчать матеріали справи, спірне майно було передано відповідачем позивачу в заставу згідно з умовами договору застави № 03/19 від 17.09.2013р., укладеним між сторонами по справі, в забезпечення виконання зобов'язань ТОВ „Торговий дім „ЕЛІТ" за кредитними договорами № 06-08П від 26.03.2008р., № 07-11П від 17.03.2011р., № 08-11П від 29.03.2011р., № 09-11П від 29.03.2011р. та № 03-12П від 06.03.2012р. перед позивачем по справі щодо своєчасного повернення кредиту, сплати відсотків за користування кредитом та інших платежів.

При цьому, виходячи з положень п. 1.1.2 договору застави № 03/19 від 17.09.2013р. ринкова вартість предмету застави відповідно до звіту незалежної експертної оцінки від 01.08.2013р., складеного суб'єктом оціночної діяльності ТОВ „Столиця-Груп" (Сертифікат ФДМУ № 14820/13 від 26.06.2013р.) становить 3 375 000,00 грн. Узгоджена сторонами оціночна вартість предмету застави за договором становить 3 375 000 грн.

В свою чергу, відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.5 договору застави № 03/19 від 17.09.2013р. сторони домовились, що Заставодержатель набуває права звернути стягнення на предмет застави, його реалізацію та одержати задоволення своїх вимог із вартості Предмета застави на свій розсуд (з урахуванням умов цього договору) у разі настання зокрема такого випадку: у разі порушення або неналежного виконання будь-якого із зобов'язань, умов, що випливають з кредитних договорів (в тому числі, але не виключно, щодо повернення кредиту або його частини в строк, передбачений кредитними договорами, та/або сплати процентів за користування кредитом, та/або комісійної винагороди та/або виконання будь-яких інших грошових зобов'язань, передбачених кредитними договорами). Звернення стягнення на предмет застави може здійснюватись на підставі: рішення суду; на підставі обраного Заставодержателем позасудового способу звернення стягнення на предмет застави шляхом передачі предмета застави у власність Заставодержателя в рахунок виконання забезпечених предметом застави боргових зобов'язань в порядку, встановленому чинним законодавством, або в порядку продажу Заставодержателем предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу з третьою особою-покупцем або на публічних торгах; інші способи звернення стягнення, передбачені законодавством України. Реалізація предмету заставки здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України за ринковою вартістю, що реально буде складена на момент реалізації.

Згідно зі ст. 25 Закону України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" обтяжувач, який звертається до суду з вимогою звернути стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов'язаний до моменту подання відповідного позову до суду письмово повідомити всіх обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження цього ж рухомого майна, про початок судового провадження у справі про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження. У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначаються: 1) загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті обтяжувачу з вартості предмета забезпечувального обтяження; 2) опис рухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги обтяжувача; 3) заходи щодо забезпечення збереження предмета забезпечувального обтяження або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні; 4) спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону; 5) пріоритет та розмір вимог інших обтяжувачів, на користь яких встановлено зареєстроване обтяження, які підлягають задоволенню з вартості предмета забезпечувального обтяження; 6) початкова ціна предмета забезпечувального обтяження для його подальшої реалізації на публічних торгах у порядку виконавчого провадження. Якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.

Таким чином, виходячи із умов договору застави № 03/19 від 17.09.2013р. та вищенаведених вимог закону, визначення ринкової вартості предмету застави є однією із істотних обставин, що передує його реалізації. Проте, суд позбавлений можливості самостійно встановити дану обставину справи, оскільки це потребує спеціальних знань у галузі товарознавства.

Відповідно до ст. 41 ГПК України, для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. При цьому, учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі. В свою чергу, проведення судової експертизи має бути доручено компетентним організаціям чи безпосередньо спеціалістам, які володіють необхідними для цього знаннями.

Підсумовуючи викладене, приймаючи до уваги ті обставини, що вирішення господарського спору, який виник між сторонами по даній справі, пов'язане із необхідністю встановлення ринкової вартості предмету застави - компресорної станції холодильного обладнання згідно договору застави № 03/19 від 17.09.2013р. для визначення її як початкової вартості реалізації предмету застави, а також враховуючи, що дослідження зазначеного питання потребує спеціальних знань на підставі ст.ст. 41, 43 ГПК України суд, дійшов висновку про необхідність призначення по даній справі судової товарознавчої експертизи.

За змістом приписів ст. 41 ГПК України, остаточне коло питань, які ставляться на вирішення судової експертизи, визначається господарським судом. З огляду на вищенаведені обставини, які свідчать про необхідність проведення судової товарознавчої експертизи з метою встановлення вищезазначених обставин справи, приймаючи до уваги положення Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. № 53/5 (з наступними змінами та доповненнями) щодо головних завдань та орієнтовного переліку питань, що ставляться на вирішення судової товарознавчої експертизи, господарському суду вбачається за необхідне поставити на вирішення даного дослідження наступне питання:

- яка ринкова вартість предмету застави - компресорної станції холодильного обладнання згідно договору застави № 03/19 від 17.09.2013р., укладеного між ПАТ „Брокбізнесбанк" та ТОВ „Чорноморочка", для визначення її як початкової вартості реалізації предмету застави.

Вирішуючи питання про визначення особи, якій буде доручено проведення названої судової товарознавчої експертизи, господарський суд виходить з наступного. Згідно з ч. 3 ст. 41 ГПК України проведення судової експертизи доручається державним спеціалізованим установам чи безпосередньо особам, які відповідають вимогам, встановленим Законом України "Про судову експертизу". Особа, яка проводить судову експертизу (далі - судовий експерт) користується правами і несе обов'язки, зазначені у статті 31 цього Кодексу.

Проведення призначеної по даній справі судової товарознавчої експертизи слід доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз. Витрати, пов'язані із здійсненням експертного дослідження, суд покладає на ПАТ „Брокбізнесбанк" як на особу, якою було заявлено суду відповідне клопотання про призначення судової експертизи.

Крім того, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення господарським судом судової експертизи.

За таких обставин, враховуючи призначення по даній справі судової товарознавчої експертизи, тривалість перебування матеріалів справи № 916/1081/15-г за межами суду при здійсненні експертного дослідження, з метою недопущення порушення процесуальних строків, господарський суд на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 ГПК України, дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі на час проведення названої судової експертизи.

Керуючись ст. 41, п. 1 ч. 2 ст. 79, ст. 86 ГПК України, суд -

У Х В А Л И В :

1. Призначити про справі № 916/1081/15-г судову товарознавчу експертизу, на вирішення якої покласти наступне питання:

- яка ринкова вартість предмету застави - компресорної станції холодильного обладнання згідно договору застави № 03/19 від 17.09.2013р., укладеного між публічним акціонерним товариством „Брокбізнесбанк" та товариством з обмеженою відповідальністю „Чорноморочка", для визначення її як початкової вартості реалізації предмету застави.

2. Проведення судової товарознавчої експертизи доручити Одеському науково-дослідному інституту судових експертиз.

3. Розрахунки за проведення експертизи покласти на публічне акціонерне товариство „Брокбізнесбанк" /03057, м. Київ, просп. Перемоги, 41, код ЄДРПОУ 19357489/.

4. Попередити судового(их) експерта(ів), яким буде здійснено призначене експертне дослідження, про відповідальність, передбачену ст.ст. 384, 385 Кримінального кодексу України.

5. Матеріали справи № 916/1081/15-г надіслати на адресу Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

6. Провадження у справі № 916/1081/15-г -зупинити.

Ухвалу про призначення судової експертизи та зупинення провадження у справі може бути оскаржено в апеляційному та касаційному порядку в частині зупинення провадження у справі відповідно до ч. 5 ст. 79, ст.ст. 106, 107 ГПК України.

Суддя С.П. Желєзна