10.2.4
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
25 травня 2015 рокуСєвєродонецькСправа № 812/35/15
Луганський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді Борзаниці С.В.,
за участю
секретаря судового засідання Дюкаревої М.І.
та
представників сторін:
від позивача - не прибув
від відповідача- не прибув
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій у розмірі 91296,01 грн., -
ВСТАНОВИВ:
До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення заборгованості по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за період з 01 лютого 2015 року по 01 березня 2015 року в сумі 91296,01 грн.
В обґрунтування позовних зазначено, що на підставі статті 24 Закону України від 13 грудня 1991 року №1977-ХІІ «Про наукову і науково-технічну діяльність» та Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів 3-4 рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року №372, Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» зобов'язано щомісячно до 25 числа фінансувати виплату різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи.
Заборгованість Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» перед управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області за період з 01 лютого 2015 року по 01 березня 2015 року становить 91296,01 грн.
На підставі вищезазначеного позивач просив стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, в сумі 91296,01 грн.
Представник позивача у судове засідання не прибув, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі уповноваженого представника, в якому додатково в обґрунтування позовних вимог пояснив, що ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Хімтехнологія» відповідно до наказу Міністерства промислової політики України від 21.09.2005 №349 ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» створено шляхом виділення частини майна, прав та обов'язків Державного підприємства «Науково-дослідний і проектний інститут технологій «Хімтехнологія» та надав докази на підтвердження зазначених обставин.
Представник відповідача у судове засідання не прибув, про час, дату та місце судового засідання повідомлений належним чином (а.с. 45), причини неприбуття до суду не повідомив.
Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наявних у матеріалах справи доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до наступного.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України від 13 грудня 1991 року №1977-XIІ "Про наукову і науково-технічну діяльність" (далі - Закон №1977) визначені правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку науково-технічної сфери, створює умови для наукової і науково-технічної діяльності, забезпечення потреб суспільства і держави у технологічному розвитку.
Відповідно до статті 2 Закону №1977 метою цього Закону є врегулювання відносин, пов'язаних з науковою і науково-технічною діяльністю, та створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку усіх сфер суспільного життя.
Основними завданнями цього Закону є визначення: правового статусу суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, матеріальних та моральних стимулів забезпечення престижності та зумовленої суспільними потребами пріоритетності цієї сфери людської діяльності, залучення до неї інтелектуального потенціалу нації; економічних, соціальних та правових гарантій наукової і науково-технічної діяльності, свободи наукової творчості; основних цілей, напрямів та принципів державної політики у сфері наукової і науково-технічної діяльності; повноважень органів державної влади щодо здійснення державного регулювання та управління у сфері наукової і науково-технічної діяльності.
Суб'єктами наукової і науково-технічної діяльності є: вчені, наукові працівники, науково-педагогічні працівники, а також наукові установи, наукові організації, вищі навчальні заклади, громадські організації у науковій та науково-технічній діяльності (далі - громадські наукові організації). (стаття 4 Закону №1977).
Відповідно до статті 6 Закону №1977 науковий працівник може виконувати науково-дослідну, науково-педагогічну, дослідно-конструкторську, дослідно-технологічну, проектно-конструкторську, проектно-технологічну, пошукову, проектно-пошукову роботу та (або) організовувати виконання зазначених робіт у наукових установах та організаціях, вищих навчальних закладах, лабораторіях підприємств.
Згідно із вимогами статті 24 Закону №1977 держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів.
Перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахуванням положень статей 22-1, 22-2 цього Закону.
Різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:
для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів державного бюджету;
для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;
для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.
Дія цієї статті поширюється на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ та організацій недержавної форми власності, які пройшли державну атестацію згідно із цим Законом, недержавних вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації, що діють відповідно до Закону України "Про вищу освіту", міжнародних наукових організацій, відкритих на території України відповідно до міжнародних договорів, установчі документи яких затверджено Кабінетом Міністрів України, а також на наукових (науково-педагогічних) працівників наукових установ і вищих навчальних закладів, що належали партійним та громадським організаціям колишніх Української РСР, інших республік СРСР та СРСР.
Пунктом 1 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 24 березня 2004 року за №372 (надалі - Порядок від 24 березня 2004 року №372), визначено механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії).
Пунктом 2 Порядку від 24 березня 2004 року №372 визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.
Згідно із пунктом 4 Порядку від 24 березня 2004 року №372 у разі ліквідації або зміни власника підприємства, установи, організації чи вищого навчального закладу III-IV рівнів акредитації різниця у розмірі пенсії фінансується за рахунок коштів їх правонаступників у порядку, що діяв стосовно цих підприємств, установ, організацій та закладів до моменту ліквідації або зміни власника.
Відповідно до пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року №372 розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.
Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.
У разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством (пункт 8 Порядку від 24 березня 2004 року №372).
Відповідно до пункту 9 Порядку від 24 березня 2004 року №372 різниця у розмірі пенсій наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації фінансується за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів згідно з пунктами 3-8 цього Порядку.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що Відповідач - Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу», і.к.33968601, перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (а.с. 5 на звороті).
Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» було створене згідно наказу Міністерства промислової політики України № 349 від 21.09.2005 р. шляхом виділення частини майна, прав та обов'язків державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія".(а.с. 47,48)
За актом приймання-передачі від 01.11.2006 р. (а.с.49) державне підприємство "Інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу" прийняло на свій баланс частину майна, майнових і немайнових прав та обов'язків державного підприємства "Науково-дослідний і проектний інститут хімічних технологій "Хімтехнологія" (далі - ДП «Хімтехнологія»).
Згідно розподільчого балансу від 31.10.2006 майна, майнових і немайнових прав та обов'язків ДП «Хімтехнологія» в зв'язку з виділенням відповідно до наказу Міністерства промислової політики України № 349 від 21.09.2005 ДП «Інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу» (далі - розподільчий баланс) (а.с. 50,51) до відповідача перейшли зобов'язання по фінансуванню різниці між науковою пенсією та пенсією, призначеною відповідно до інших законодавчих актів, згідно списку пенсіонерів за додатком № 9 до розподільчого балансу від 31.10.2006 р. (а.с. 52-55)
Таким чином, відповідач - державне підприємство "Інститут азотної промисловості та продуктів органічного синтезу", ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Хімтехнологія», зокрема і щодо обов'язків по фінансуванню різниці між науковою пенсією та пенсією та пенсією призначеною відповідно до інших законодавчих актів, що підтверджується додатком №9 від 31.10.2006 до розподільчого балансу майна, майнових і немайнових прав та обов'язків ДП «Хімтехнологія». Отже, суд приходить до висновку що відповідачем повинно відшкодовуватись витрати на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів особам яким призначено пенсію ще до утворення підприємства відповідача та щодо яких підприємству відповідача перейшли обов'язки по відшкодуванню різниці пенсії, призначеної вказаним особам.
На виконання вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року №372 управлінням Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області були надіслані Державному підприємству «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» повідомлення про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів. (а.с. 12-28).
Судом встановлено, що частина вказаних повідомлень адресовані до ДП «Хімтехнологія». Оскільки в судовому засіданні судом з'ясовано, що ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» є правонаступником прав та обов'язків ДП «Хімтехнологія», що підтверджується наказом Міністерства промислової політики України від 21.09.2005 №349, то суд приходить до висновку що позивачем при зверненні до суду правомірно визначено ДП «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» як належного відповідача.
Сума по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені в повідомленнях особи, в загальній сумі складає 91296,01 грн. та підтверджується також розрахунком суми заборгованості і розрахунком суми позову (а.с. 7-10) та карткою особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату пенсій науковим працівникам державного небюджетного підприємства за період з 01.02.2015 по 01.03.2015 (а.с. 11).
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Оскільки в порушення вимог пункту 5 Порядку від 24 березня 2004 року № 372 Державне підприємство «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» не перерахувало до управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області визначену суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», і сумою пенсій, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів за лютий 2015 року та не сплатило існуючу заборгованість за час судового розгляду справи, позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області визнаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають повному задоволенню.
Враховуючи вимоги частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, а також те, що позивач відповідно до пункту 18 частини 1 статті 5 Закону України від 08 липня 2011 року №3674-VІ «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений, судові витрати у цій справі не підлягають стягненню з відповідача, оскільки у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» про стягнення невідшкодованих сум наукових пенсій у розмірі 91296,01 грн., задовольнити.
Стягнути з Державного підприємства «Інститут азотної промисловості і продуктів органічного синтезу» (код ЄДРПОУ 33968601, місцезнаходження: 93400, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Вілєсова, буд.1) на користь управління Пенсійного фонду України в м.Сєвєродонецьку Луганської області (місцезнаходження: 93404, Луганська область, м.Сєвєродонецьк, вул.Шевченка, буд. 9, р/р 25605301738 в ЛОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792459) заборгованість по виплаті різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам, які працювали на підприємстві, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, за період з 01 лютого 2015 року по 01 березня 2015 року в сумі 91296,01 грн. грн. (дев'яносто одна тисяча двісті дев'яносто шість гривень 01 копійка).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено та підписано 28 травня 2015 року.
Суддя С.В. Борзаниця
Судове рішення № 44442234, Луганський окружний адміністративний суд було прийнято 25.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 812/35/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: