Ухвала суду № 44441338, 26.05.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Слюсар Т.А.

суддів: Волошиної В.М., Котули Л.Г.

при секретарі: Круглику В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві заяву ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року

в справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Златобанк» про стягнення суми депозитних вкладів та моральної шкоди.

Колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 р. ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до публічного акціонерного товариства «Златобанк» (надалі - ПАТ «Златобанк») про стягнення суми депозитних вкладів та моральної шкоди.

Одночасно позивач звернулась із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти ПАТ «Златобанк», в сумі 130 000 євро та 40 000 євро й накладення арешту просила доручити відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 р. заяву задоволено.

На дану ухвалу ПАТ «Златобанк» подано апеляційну скаргу.

Ухвалою колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року апеляційну скаргу ПАТ «Златобанк» задоволено частково.

Постановлено ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 22 грудня 2014 року змінити, виклавши резолютивну частину ухвали в наступній редакції: заяву ОСОБА_1 задовольнити частково. В порядку забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти, що обліковуються на рахунках ОСОБА_1, відкритих у ПАТ «Златобанк» на виконання умов договорів банківських вкладів від 22 листопада 2013 р. за №051418, в сумі 130 000 євро та від 04 листопада 2014 р. за №072962, в сумі 40 000 євро.

13 березня 2015 р. ОСОБА_1 подано заяву про роз'яснення зазначеної ухвали колегії суддів, мотивуючи заяву тим, що незрозумілим є, яким чином зазначена ухвала забезпечує поданий нею позов про стягнення грошових коштів з банківської установи, оскільки на вказаних розрахункових рахунках розміщені нею депозитні кошти відсутні.

Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_1, який просив заяву задовольнити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, вважає заяву такою, що не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

За правилом ч. 1 ст. 208 ЦПК України судові рішення викладаються у формі ухвали або рішення.

Відповідно до положення ч. 1 ст. 221 ЦПК України, якщо рішення суду є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, суд за їхньою заявою постановляє ухвалу, в якій роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що відповідно до статті 221 ЦПК роз'яснення рішення суду, а не ухвали, можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. Роз'яснення рішення не допускається, якщо воно виконане або закінчився установлений законом строк, протягом якого рішення може бути пред'явлене до виконання. Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.

Таким чином, зміст наведених вимог процесуального закону та керівних положень, що містяться у п.21 згаданої постанови Верховного Суду України, вказує на те, що роз'ясненню підлягає лише рішення суду.

Як убачається з матеріалів справи, за результатами розгляду поданої по справі апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, колегією суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду міста Києва постановлено ухвалу.

Отже, враховуючи викладене, постановлена колегією суддів ухвала не є рішенням суду в розумінні вимог ст. 221 ЦПК України, а тому роз'ясненню не підлягає.

За таких обставин, у задоволенні поданої по справі ОСОБА_1 заяви про роз'яснення ухвали Апеляційного суду міста Києва від 17 лютого 2015 року слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 221 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва від 17 лютого 2015 року відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді:

Справа № 761/38300/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/3315/2015

Головуючий у суді першої інстанції: Саадулаєв А.І.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.