Ухвала суду № 44434524, 01.04.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/20039/14 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 квітня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Гром Л.М.,

Вівиченко Т.Р.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за апеляційною скаргою позивача - Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтакт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтакт» до Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2014 року позивач - ПП «Акрілат-Хімконтакт» звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просили визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій №000313 від 12 листопада 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року у задоволенні позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, позивачем - ПП «Акрілат-Хімконтакт» було подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати оскаржувану постанову, та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги повністю. Позивач мотивує свої вимоги тим, що постанова суду першої інстанції прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.

Згідно з ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що Головним управлінням Міндоходів у місті Києві на підставі наказу №631 від 08 вересня 2014 року та направлень а проведення перевірки №676/26-15-21-1-29 та №677/26-15-21-1-29 від 09 вересня 2014 року, у відповідності до положень пп. 80.2.2, пп.80.2.5 п.80.2 гл.8 розділу ІІ Податкового кодексу України (далі - ПК України), проведено фактичну перевірку ПП «Акрілат-Хімконтакт» (код ЄДРПОУ 24744461) з питань здійснення оптової та роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів (а.с. 86, 87, 88 Т.1).

За результатами перевірки складено Акт №26/151/21/24744461 від 17 вересня 2014 року, яким встановлено зберігання з метою подальшої реалізації розчиннику РФД-2 в кількості 89502,96 кг в місцях зберігання, не внесених до Єдиного державного реєстру місць зберігання спирту, чим порушено ст. 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (а.с. 11-14 Т.1).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач відмовився від підписання Акту перевірки №6/151/21/24744461 від 17 вересня 2014 року, про що свідчить Акт відмови №122/26-15-21-01-26 від 17 вересня 2014 року (а.с. 93 Т.1).

На підставі Акту перевірки №6/151/21/24744461 від 17 вересня 2014 року Державною фіскальною службою України прийнято рішення про застосування фінансових санкцій №000313 від 12 листопада 2014 року, відповідно до за зберігання спирту у місці зберігання не внесеному до Єдиного державного реєстру місць зберігання - застосовано до позивача фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 1 922523,58 грн. (а.с.8-9 Т.1).

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач оскаржив його в адміністративному порядку (а.с. 24-27 Т.1).

Листом №8717/6/9959-21-01-15 від 15 грудня 2014 року відповідач відмовив позивачу у зв'язку з пропуском 10-денного строку з дня отримання рішення контролюючого органу, зазначивши, що рішення про застосування фінансових санкцій №000313 від 12 листопада 2014 року підлягає розгляду не у адміністративного, а у судовому порядку (а.с. 99-100 Т.1).

Вважаючи такі дії відповідача правомірними, позивач звернувся до суду першої інстанції із адміністративним позовом.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам справи, колегія суддів зазначає, що суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно проведених досліджень Спеціалізованої лабораторії з питань експертизи та дослідження Міндоходів №94/3-10.2/4266 від 01 серпня 2014 року, об'ємна частка спирту етилового в розчиннику РФД-2 становить більше 80%, а тому зазначена продукція є спиртовим дистилятом. Продукція з концентрацією спирту більше 80% класифікується у товарних позиціях 2207 за кодом 2207100090, згідно УКТЗЕД, які відносяться до підакцизної продукції (а.с.79-85 Т.1).

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», спирт етиловий - спирт етиловий-сирець, спирт етиловий ректифікований технічний, спирт етиловий денатурований (спирт технічний), спирт етиловий технічний, спирт етиловий ректифікований, що відповідають кодам 2207 і 2208 згідно з УКТЗЕД ( 2371б-14 ) та виготовлені з крохмале- і цукровмісної сировини або з нехарчових видів сировини за спеціальними технологіями.

Відповідно до пп.14.1.237 п.14.1 ст. 14 ПК України, спирт етиловий - це всі види спирту етилового, біоетанол, які зазначені у товарних позиціях 2207 та 2208 згідно УКТ ЗЕД.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», місце зберігання - місце, яке використовується для зберігання спирту, або приміщення, яке використовується для зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, відомості про місцезнаходження якого внесені до Єдиного державного реєстру місць зберігання.

Відповідно до розділу 1 Національного стандарту України «Фракція головна етилового спирту. Технічні умови» ДСТУ 7402:2013, він поширюється на фракцію головну етилового спирту та визначено, що фракція головна - це спирт етиловий, збагачений супутніми домішками у процесії елюрації бражного дистиляту або спирту етилового - сирцю і сумішшю спирту етилового, води та супутніх домішок, які сконцентровані у цьому технологічному процесі (альдегіди, естери, спирт метиловий, вищі спирти (сивушне масло), кислоти та інші органічні сполуки).

Згідно з Листом Міністерства доходів і зборів України N 6983/7/99-99-24-02-03-17 від 26 березня 2014 року «Про впровадження методичних рекомендацій щодо класифікації окремих товарів згідно з вимогами УКТЗЕД», спирт етиловий неденатурований, з концентрацією спирту не менш як 80 об. %, класифікується згідно з УКТЗЕД у товарній позиції 2207. До цієї товарної позиції також включається спирт етиловий, спиртовий дистилят та інші спиртні напої, денатуровані, будь-якої концентрації. У Поясненнях до товарної позиції 2207 зазначено, що етиловий спирт та інші спиртні напої, денатуровані, є спиртами, змішаними з іншими речовинами, що роблять їх непридатними для питва, але не перешкоджають їхньому використанню для промислових цілей.

Згідно з Основними правилами інтерпретації УКТЗЕД Митного тарифу України, встановленого Законом України «Про митний тариф України» №584-VII від 19 вересня 2013 року, будь-яке посилання на товар з певного матеріалу чи речовини розглядається як посилання на цей товар, що повністю або частково складається з цього матеріалу або речовини; суміші, які складаються з різних матеріалів або вироблені з різних компонентів, повинні класифікуватися за тим компонентом, який визначає основні властивості цих товарів.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що основну частку фракції головної етилового спирту складає спирт етиловий. Саме спирт етиловий є тим компонентом, який визначає основні властивості фракції головної етилового спирту. А тому, фракцію головну етилового спирту належить класифікувати за товарними позиціями 2207 та 2208 згідно УКТ ЗЕД, в залежності від відсоткового вмісту спирту.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що розчинник РФД-2 являє собою головну фракцію етилового спирту, згідну з ТУ - 18.401-97, що підтверджується посвідченням про якість №01, виготовленим Державним департаментом продовольства України Концерну «Укрспирт» (код№00375020, Ліцензія №201) (а.с. 16-23 Т.1).

Відповідно до Порядку визначення виробників і покупців спирту та здійснення контролю за його обігом, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1266 від 29 серпня 2002 року, цей Порядок установлює процедуру визначення виробників і покупців спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового, спирту етилового ректифікованого денатурованого, спирту етилового денатурованого (спирту технічного), абсолютованого спирту, біоетанолу (далі - спирт), фракції головної етилового спирту, а також механізм здійснення контролю за обігом спирту і поширюється на суб'єктів підприємницької діяльності, постачальників, у тому числі виробників (далі - постачальники), і тих, що провадять його закупівлю (далі - покупці), незалежно від форми власності.

Згідно з п.17 вищезазначеного Порядку, місця зберігання спирту вносяться до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. Спирт зберігається його власником виключно в місцях зберігання спирту, внесених до Єдиного реєстру за його заявою. {

Крім того, відповідно до абз. 5-8 ст.2 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», виробництво спирту етилового, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового, спирту-сирцю виноградного, спирту-сирцю плодового та алкогольних напоїв здійснюється за наявності внесених до Єдиного реєстру місць зберігання спирту. При цьому приміщення, в яких здійснюється виробництво спирту етилового, та місця зберігання спирту, розташовані на державному підприємстві, яке виробляє спирт етиловий, вважаються акцизним складом. Акцизним складом також вважаються виробничі приміщення на території суб'єкта господарювання, де суб'єктом господарювання виробляється, обробляється (переробляється) горілка та лікеро-горілчані вироби, та його складські приміщення, в яких зберігається, одержується чи відправляється горілка та лікеро-горілчані вироби. На акцизних складах постійно діють представники органу доходів і зборів за місцем розташування акцизного складу. Акцизні склади повинні бути обладнані витратомірами - лічильниками обсягу виробленого спирту етилового, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового. Відпуск спирту етилового без наявності витратоміра - лічильника обсягу виробленого спирту етилового забороняється. Порядок ведення Єдиного державного реєстру витратомірів - лічильників обсягу виробленого спирту етилового встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання спирту, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ), для фізичних осіб - суб'єктів господарювання - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, реєстраційного номера облікової картки платника податків.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі: зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 17000 гривень.

Згідно з п. 5 Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №790 від 02 червня 2003 року, Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є: акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пп.54.3.3 п.54.3 ст. 54 ПК України, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, зокрема якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про правомірність дій відповідача щодо накладення на позивача фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1 922523,58 грн.

Приписами ст. 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, КАС України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу позивача - Приватного підприємства «Акрілат-Хімконтакт» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 02.04.2015 р.

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді Л.М. Гром,

Т.Р. Вівдиченко

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Гром Л.М.

Вівдиченко Т.Р.