Рішення № 44434321, 26.05.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/559/2015(м)

265/7940/14-ц

Головуючий у 1 інстанції Адамова Т.С.

Категорія 27 Доповідач Песоцька Л.І.

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

26 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Песоцької Л.І.

Гаврилової Г.Л., Принцевської В.П.

при секретарі Меркуловій Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 березня 2015 року,

в с т а н о в и л а:

У грудні 2014 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі ПАТ КБ «ПриватБанк») звернулося до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору № MR14NN00000001 від 22 лютого 2008 року ОСОБА_3 отримала кредит в сумі 10000 грн. на строк до 16 лютого 2011 року зі сплатою 38,40 % річних за користування кредитом. У зв'язку з порушенням відповідачкою своїх зобов'язань станом на 28 листопада 2014 року виникла заборгованість за кредитним договором в сумі 45690,72 грн., у тому числі: 6166,65 грн. - за основною сумою кредиту, 2964,59 грн. - за процентами за користування кредитом, 55,48 грн. - пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань. Від цієї суми заборгованості віднімається сума у розмірі 24630 грн. 94 коп., яка була стягнута рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 квітня 2012 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», різниця становить 21059 грн. 78 коп. Стягненню підлягають також штрафи, відповідно до п. 5.3 Умов та Правил надання банківських послуг, 500 грн. (фіксована частина) та 1052 грн. 99 коп. (процентна складова). Отже заборгованість до стягнення становить 22612 грн. 77 коп.

У зв'язку з цим, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у сумі 22612 грн. 77 коп., а також відшкодування витрат зі сплати судового збору в розмірі 243 грн. 60 коп.

Заочним рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 березня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №MR14NN00000001 від 22 лютого 2008 року станом на 28 листопада 2014 року в сумі 22112 грн. 77 коп. та у відшкодування витрат на сплату судового збору 243 грн. 60 коп. У задоволенні вимог про стягнення штрафу в розмірі 500 грн. відмовлено.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 14 квітня 2015 року заява відповідачки про перегляд заочного рішення залишена без задоволення.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм процесуального права і неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити рішення про відмову в задоволені позову.

У судове засідання представник позивача повторно не з'явилась, про розгляд справи повідомлена. У письмовій заяві просить справу розглянути за її відсутності.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді, пояснення відповідача ОСОБА_3, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У відповідності з вимогами ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позов і стягуючи з відповідачки на користь банку заборгованість за кредитним договором в сумі 22112,77 грн., суд виходив із того, що умови кредитного договору щодо повернення кредиту відповідачем належно не виконуються, внаслідок чого заборгованість станом на 28 листопада 2014 року становить 45690,72 грн., у тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту - 6166,65 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом - 2964,59 грн., пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 55,48 грн.; від цієї суми має бути відраховано 24630,94 грн., які стягнуто з відповідачки на користь банку рішенням суду від 26 квітня 2012 року, та додано штраф в сумі 1052,99 грн.; нарахування штрафу в сумі 500 грн. (фіксована частина) не ґрунтується на законі.

Проте з рішенням суду повністю погодитись не можна.

Встановлено, що 22 лютого 2008 року між КБ «ПриватБанк» і ОСОБА_3 укладено кредитний договір № MR14NN00000001, відповідно до умов якого відповідач отримала споживчий кредит в сумі 10000 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 38,40 % річних на суму залишку заборгованості за кредитом. Договір складався із анкети-заяви позичальника, тарифів надання кредиту, Умов надання споживчого кредиту фізичним особам (Розстрочка») («Стандарт») і був укладений до 16 лютого 2011 року (а.с. 8-9, 10-12).

Рішенням Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 26 квітня 2012 року з відповідача на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» стягнуто заборгованість за вказаним кредитним договором станом на 13 жовтня 2011 року в сумі 24630,94 грн., а саме: 6466,65 грн. - заборгованість за основним боргом, 4297 грн. - заборгованість за відсотками, 13867,32 грн. - пеня (а.с.4).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти ( ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Отже нарахування процентів за користування кредитом та пені після закінчення строку дії договору не передбачено.

З наданого позивачем розрахунку (а.с.6-7) вбачається, що у зв'язку з порушенням відповідачем умов кредитного договору з 22 лютого 2008 року до 28 листопада 2014 року утворилася заборгованість в сумі 45690 грн. 72 коп., у тому числі: заборгованість за основною сумою кредиту - 6166 грн. 65 коп., за процентами за користування кредитом - 2964 грн. 59 коп., пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором - 36559 грн. 48 коп. Визначаючи суму заборгованості, що підлягає стягненню в розмірі 22612 грн. 77 коп., позивач пропонував від 45690 грн. 72 коп. відняти 24630 грн. 94 коп., які стягнуті попереднім рішенням суду, і добавити штрафи в розмірі 500 грн. та 1052 грн. 99 коп. (45690,72 - 24630,94 + 500 + 1052,99 = 22612,77).

Разом з тим, строк дії укладеного із ОСОБА_3 кредитного договору сплив 16 лютого 2011 року, рішенням суду від 26 квітня 2012 року з неї на користь банку стягнуто заборгованість за кредитним договором станом на 13 жовтня 2011 року в сумі 24630 грн. 94коп., яка складалась із повної суми основного боргу, нарахованих відсотків за користування кредитом, пені та штрафу; за заявою банку відкрито виконавче провадження з примусового виконання рішення суду.

У абз. 1, 2 п. 17 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» зі змінами від 07 лютого 2014 року роз'яснено, що зобов'язання припиняється з підстав, передбачених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК). Такі підстави, зокрема, зазначені у статтях 599-601, 604-609 ЦК. Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов'язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог статей 526, 599 ЦК України.

Тобто, задовольняючи позов, суд не звернув уваги на те, що рішенням суду стягнута заборгованість за кредитним договором і, оскільки строк дії кредитного договору скінчився, то нарахування відсотків, неустойки тощо не проводиться; у зв'язку з невиконанням відповідачем рішення суду про стягнення заборгованості позивач має право на отримання сум, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України. Таких вимог позивачем не заявлено.

За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду, як таке, що ухвалено з порушенням норм матеріального права, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 22612 грн. 77 коп.

У відповідності з вимогами ст. 88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягає стягненню відшкодування витрат на судовий збір сплачений при поданні апеляційної скарги в розмірі 121 грн. 80 коп.

Керуючись ст.ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.

Заочне рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 12 березня 2015 року скасувати.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №MR14NN00000001 від 22 лютого 2008 року в сумі 22612 грн. 77 коп. відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на користь ОСОБА_3 у відшкодування витрат на сплату судового збору 121 грн. 80 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено протягом двадцяти днів з дня набрання чинності безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Судді