Ухвала суду № 44434316, 27.05.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/624/2015(м)

265/2510/15-ц

Категорія 59 Головуючий у 1 інстанції Міхєєва І.М.

Суддя-доповідач Ткаченко Т.Б.

У х в а л а

І м е н е м У к р а ї н и

27 травня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого - Ткаченко Т.Б.

суддів - Песоцької Л.І., Мальцевої Є.Є.

при секретарі - Брежнєві Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі апеляційну скаргу Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області на ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня 2015 року по справі за поданням Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду боржника ОСОБА_3 за межі України до виконання ним своїх зобов'язань,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня 2015 року у задоволенні подання Орджонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань відмовлено.

В апеляційній скарзі Орджонікідзевський відділ державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області (далі Орджонікідзевський ВДВС ММУЮ або ВДВС) на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Маріуполя Донецької області просить скасувати ухвалу суду та встановити боржнику тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов'язань, посилаючись на порушення норм матеріального права, не відповідність висновків суду обставинам справи.

Зокрема зазначає, що судом залишено поза увагою, що боржник ОСОБА_3 був повідомлений належним чином щодо наявності відкритих виконавчих документів з примусового виконання рішень суду, але ухиляється від виконання своїх зобов'язань.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу у відсутності заінтересованої особи ОСОБА_3, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи та звернувся з заявою про розгляд справи без його участі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника заявника Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ Веремеєнко О.В., яка просила апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду скасувати та задовольнити подання ВДВС про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, заперечення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5, яка просила апеляційну скаргу відхилити, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2015 року до суду першої інстанції надійшло подання державного виконавця Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ Веремеєнко О.В., в якому заявник просить встановити тимчасове обмеження боржника громадянина України ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України до виконання його зобов'язань (а.с.1).

В обґрунтування своїх вимог заявник послалась на Закони України «Про виконавче провадження», «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну» та зазначила, що на виконанні в Орджонікідзевському ВДВС ММУЮ перебувають виконавчий лист №2-8178/10 від 04.11.2010 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 40714,15 грн., ВП 22714470; виконавчий лист №2-2294 від 23.01.2012 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_7 84269,16 грн., ВП 30919112; виконавчий лист №2-2841 від 23.01.2012 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 4471 грн., ВП 30918521; виконавчий лист №2-558 від 30.05.2011 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ВіЕйБіБанк» 19000,96 грн., ВП 27105700; постанова № АНІ 179234 від 12.09.2012 року, видана ДАІ, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 510,00 грн., ВП 34965049; постанова №СЕ1 107728 від 07.01.2012 року, видана ДАІ, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 510,00 грн., ВП 36924156; постанова №АН1 113199 від 25.11.2011 року, видана ДАІ, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 850,00 грн., ВП 31069937; постанова №А01 126714 від 13.06.2012 року, видана ДАІ, про стягнення з ОСОБА_3 на користь ДАІ штрафу у розмірі 510,00 грн., ВП 34063751; постанова №АН 899324 від 18.04.2011 року, видана ДАІ, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 850,00 грн., ВП 27722877; постанова №АН 405804 від 11.02.2010 року, видана ДАІ, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штраф у розмірі 850,00 грн., ВП 19042380; постанова №3-1881 від 29.06.2010 року, видана Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя, про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 600,00 грн., ВП 20467108; постанова № 3-3074 від 17.11.2010 року, видана Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави штрафу у розмірі 510,00 грн., ВП 24140582; виконавчий лист № 2-918 від 19.08.2010 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 26738,17 грн., ВП 23439425; постанова №3/265/2038/13 від 19.11.2013 року, видана Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_3 на користь держави 85,00 грн., ВП 41309453; постанова №3/265/2038/13 від 19.11.2013 року, видана Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя, про стягнення на користь держави 34,41 грн., ВП 41309494; виконавчий лист №2/265/386/14 від 26.02.2014 року, виданий Орджонікідзевським районним судом м.Маріуполя про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» 21542,72 грн., ВП 42794735.

За вищевказаними виконавчими документами державним виконавцем винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень, які об'єднані у зведене виконавче провадження № 34382791.

06 квітня 2015 року боржник ОСОБА_3 повторно ознайомлений з всіма виконавчими документами, що перебувають на виконанні у відділі ДВС. Боржником не вчинено дій щодо сплати боргів, не надходило заяв, що свідчить про навмисне невиконання рішень суду та інших органів, уповноважених розглядати справи про адміністративне правопорушення.

Відмовляючи у задоволенні подання ВДВС, суд в ухвалі від 29 квітня 2015 року посилався на ст.377-1 ЦПК України, Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», Закон України «Про виконавче провадження», Конвенцію про захист прав та основних свобод людини та виходив з того, що у матеріалах подання державного виконавця немає жодних відомостей щодо вручення повісток боржнику, у зв'язку з чим відсутні дані про належне повідомлення ОСОБА_3 про виклик та ухилення останнього від явки до виконавчої служби, відсутні докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов'язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Також суд виходив з того, що відсутні докази про наявність або відсутність у ОСОБА_3 закордонного паспорту, або наявності у компетентних органів заяви боржника про отримання такого, не надано доказів, які б давали підстави вважати, що боржник має намір виїхати за кордон тимчасово або на постійне місце проживання, а також те, що не застосування таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Враховуючи, що свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом, гарантується Конституцією України, тому суд прийшов до висновку про необґрунтованість подання ВДВС про тимчасове обмеження боржника ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

З висновком суду щодо відмови у задоволенні заяви про тимчасове обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України колегія суддів не може не погодитися, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, що відносно боржника ОСОБА_3 постановами державних виконавців Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ від 24 грудня 2010 року відкрито виконавче провадження ВП № 23439425, від 03 квітня 2014 року ВП № 42794735, від 16 червня 2011 року ВП № 27105700, від 24 грудня 2013 року ВП № 41309494, від 11 березня 2013 року ВП № 36924156, від 29 жовтня 2012 року ВП № 34965049, від 05 травня 2010 року ВП № 19042380, від 07 лютого 2012 року ВП № 31069937, від 30 серпня 2012 року ВП № 34063751, від 19 листопада 2010 року ВП № 22714470, від 03 лютого 2011 року ВП № 24140582, від 28 липня 2010 року ВП № 20467108, від 20 липня 2011 року ВП № 27722877, від 31 січня 2012 року ВП № 30918521, від 31 січня 2012 року ВП № 30919112 (а.с.3-10).

Відповідно до заяви ОСОБА_3 до Орджонікідзевського ВДВС від 11 березня 2011 року боржник просить надати виконавче провадження для ознайомлення (а.с.42 зворот).

26 серпня 2011 року державним виконавцем складено акт опису й арешту ? частини належної йому квартири АДРЕСА_1 (а.с.49-52).

Рішенням колегії Орджонікідзевської райадміністрації від 25 червня 2012 року № 204 відмовлено в передачі на реалізацію частини даної квартири, право користування якої мають малолітні діти ОСОБА_3 і ОСОБА_11 (а.с.25).

Виконавчі документи неодноразово направлялися на виконання до бухгалтерій підприємств.

За місцем роботи у ПАТ «Азовзагальмаш», в якому ОСОБА_3 працював до 24 жовтня 2011 року, із заробітної плати останнього проводились утримання на підставі виконавчих листів № 2-558 від 30.05.2011 року та № 2-918 від 19 серпня 2010 року (а.с.42,46).

Згідно з листом ОСОБА_3 до ВДВС від 20 червня 2012 року боржник повідомляє про те, що працює у ТОВ «Аккор-Т» та просить проводити утримання з його заробітної плати (а.с.45).

Відповідно до квитанції від 04 липня 2012 року ОСОБА_3 сплатив ОСОБА_12 200 грн. (а.с.45 зворот).

29 жовтня 2013 року боржник надав до ВДВС заяву, де повідомляв, що працює у ТОВ «ЮТАН» (а.с.24).

Щодо кожного виконавчого документа державним виконавцем виносилась постанова про звернення стягнення на заробітну плату боржника ОСОБА_3, які направлено на виконання до бухгалтерії ТОВ «ЮТАН» (а.с.3-10). Звіти про здійснення відрахувань із заробітної плати відсутні.

03 квітня 2015 року державним виконавцем здійснено вихід за місцем мешкання ОСОБА_3: АДРЕСА_1 та складено акт, відповідно до якого боржник зареєстрований та мешкає за вказаною адресою, майно, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено (а.с.27).

06 квітня 2015 року боржник ОСОБА_3 повторно ознайомлений з всіма виконавчими документами, що перебувають на даний момент на виконанні у ВДВС (а.с.23).

Згідно зі ст. 312 ч.1 п.1 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Згідно з ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Відповідно до ст.313 ЦК України фізична особа має право на свободу пересування.

Згідно ч. 1 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 зазначеного закону державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Відповідно до вимог статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» від 21 січня 1994 року № 3857-ХІІ підставою для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон є ухилення громадянина від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання таких зобов'язань.

Як передбачено ч.5 ст.25 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Надсилання документів виконавчого провадження регламентується ст.31 даного Закону.

Так, відповідно до ч.1 копії постанов державного виконавця та інші документи

виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47

цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у

виконавчому документі.

Згідно з ч.2 вказаної статті за умови авансування стягувачем у порядку, передбаченому

цим Законом, витрат на організацію та проведення виконавчих дій документи виконавчого провадження можуть надсилатися його учасникам рекомендованими листами.

Відповідно до ч.3 за письмовою заявою учасників виконавчого провадження

документи виконавчого провадження можуть надсилатися адресатам каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності

належного підтвердження їх одержання адресатами.

Як передбачено ч.4 та ч.5 даної статті, державний виконавець або уповноважена ним особа може особисто вручити документи виконавчого провадження сторонам або

іншим учасникам виконавчого провадження під розписку. Належним чином оформлена відмова сторін виконавчого провадження від одержання документів виконавчого провадження не є перешкодою для проведення подальших виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Згідно із п.п. 3.19. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства Юстиції України № 512/5 від 02.04.2012 року надсилання документів виконавчого провадження здійснюється згідно з положеннями статті 31 вищезгаданого Закону. За письмовою заявою учасника виконавчого провадження інформаційні повідомлення щодо складання документів виконавчого провадження можуть надсилатися йому каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, смс-повідомленням. Документи виконавчого провадження, надіслані каналами факсимільного зв'язку або електронною поштою, вважаються врученими за наявності належного підтвердження їх одержання адресатами.

Відповідно п.п.3.20. Інструкції, копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження, які державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами за адресами, зазначеними у виконавчому документі, або іншими адресами, про які стало відомо державному виконавцю, або зазначеними у письмовій заяві сторони виконавчого провадження, у тому числі шляхом факсимільного зв'язку або електронною поштою.

Як вбачається зі справи, звертаючись з поданням, державний виконавець зазначив, що станом на 21 квітня 2015 року боржником не вчинено дій щодо сплати боргів за виконавчими документами, не надходило жодних заяв, що свідчить про навмисне не виконання зобов'язань, покладених не нього рішеннями судів та інших органів, уповноважених розглядати справи про адміністративне правопорушення, однак зазначені обставини не підтверджені матеріалами справи.

Колегії суддів апелянт не надав інших доказів на підтвердження таких обставин.

За таких обставин, підстави вважати, що рішення суду, які набрали чинності та знаходяться на виконанні у ВДВС, не виконується з вини боржника, відсутні.

Як вбачається з матеріалів справи, в травні 2011 року ОСОБА_3 звертався до Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя з заявою про розстрочку виконання заочного рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 15 червня 2010 року, ухваленого по цивільній справі № 2-918/10 за позовом ОСОБА_9 про стягнення суми позики (а.с.53-54).

В апеляційному суді представник заінтересованої особи - ОСОБА_5 на підтвердження заперечень проти апеляційної скарги, надала копію ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя від 24 вересня 2013 року (справа № 265/6104/13-ц), на підставі якої розстрочено виконання рішення Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 17 травня 2011 року за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний банк» (далі - ПАТ «ПУМБ») до ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та відомості про фактично сплачені ПАТ «ПУМБ» грошові кошти за вказаним кредитним договором, з яких вбачається, що з вересня 2013 року щомісячно на погашення боргу сплачується по 5000 грн. ( а.с.69-71).

Отже, колегія суддів погоджуючись з ухвалою суду про відмову у задоволенні подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, враховує ті обставини, що Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявності факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Доказів того, що ОСОБА_3 свідомо не виконував належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково, матеріали справи не містять.

Крім того, згідно ухвали Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 05 березня 2012 року по справі № 538/2338/2012 року, за поданням Орджонікідзевського ВДВС ММУЮ тимчасово обмежено керівника ТОВ «Азов-Космо» ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України (а.с. 64-65).

Згідно із ст. 377-1 ЦПК України питання про тимчасове обмеження боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи у праві виїзду за межі України при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням органу державної виконавчої служби за поданням державного виконавця, погодженим з начальником відділу державної виконавчої служби. Суд негайно розглядає подання, зазначене в частині першій цієї статті, без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Як вбачається з подання державного виконавця (а.с.1), даних про те, начальник відділу, відповідно до положень ст.83 Закону України «Про виконавче провадження», перевірив законність та обґрунтованість подання та погодився з ним, не міститься.

Ті обставини, що на обґрунтування ухвали про відмову у задоволенні подання державного виконавця, суд послався на відсутність даних про отримання боржником ОСОБА_3 закордонного паспорту, не приводить колегію суду до висновку, про незаконність судового рішення.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права і підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 307, 312 ЦПК України, колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Оржонікідзевського відділу державної виконавчої служби Маріупольського міського управління юстиції у Донецькій області відхилити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду міста Маріуполя Донецької області від 29 квітня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий: Т.Б.Ткаченко

Судді: Л.І.Песоцька

Є.Є.Мальцева