Ухвала суду № 44433510, 26.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"26" травня 2015 р. м. Київ К/800/44764/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014

у справі № 820/10358/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче об'єднання "Промтехенерго"

до Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014, позов задоволено: скасовано наказ Західної об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області від 21.05.2014 № 1129 "Про проведення документальної виїзної позапланової перевірки ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Промтехенерго"".

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом було направлено запити на адресу позивача від 16.12.2013 № 13793/10/20-33-22-03-14/780 та від 23.12.2013 №1673/10/20-33-03-14/245-ІІІ, на які останнім надано відповіді № 108 від 22.01.2014 та № 135 від 27.02.2014.

21.05.2014 відповідачем було прийнято наказ № 1129 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "НВО "Промтехенерго" з питань придбання товарів, робіт, послуг та їх подальшої реалізації з відображенням в податковому обліку в складі податкового кредиту та податкових зобов'язань з наступними підприємствами: ТОВ "Ерідан 2 плюс" за період з 01.09.2013 по 30.09.2013, ТОВ "Альянс-Сервіс-Буд" за період з 01.07.2012 по 30.11.2012, ТОВ "Інтер-технологія" за період з 01.08.2013 по 31.08.2013.

Підставою для прийняття оскаржуваного наказу була доповідна записка начальника управління податкового аудиту від 21.05.2014 та норми п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78 Податкового кодексу України.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що відповідач не дотримався вимоги закону про захист охоронюваних прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржуваний наказ, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним.

Однак, колегія суддів касаційної інстанції вважає такі висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Відповідно до вимог п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Підпунктом 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

У відповідності до вимог пункту 78.4 статті 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Наведене свідчить, що контролюючий орган вправі призначати перевірку у випадку ненадання платником документальних підтверджень та обґрунтування наданих ним пояснень на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби.

Так, судами попередніх інстанції зазначено, що на запити податкового органу позивачем було надано інформацію та витребувані документи в повному обсязі.

Разом з тим, як вбачається з наявних в матеріалах справи відповідей позивача № 108 від 22.01.2014 та № 135 від 27.02.2014, останній відмовився надавати на запити податкового органу пояснення з документальним підтвердженням щодо господарських відносин з контрагентами.

Наведені обставини та фактичні дані залишилися поза межами дослідження судами першої та апеляційної інстанцій, що з урахуванням повноважень касаційного суду (які не дають касаційній інстанції права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні), виключає можливість перевірити Вищим адміністративним судом України правильність висновків судів попередніх інстанцій в цілому по суті спору.

Крім того, судами попередніх інстанцій при розгляді даного спору не було враховано, що наказ про проведення документальної виїзної позапланової перевірки є актом одноразового застосування та вичерпує свою дію фактом його виконання. Згідно чинного законодавства вчинення податковими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби. Тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством. Результатом реалізації цих повноважень є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже судами попередніх інстанцій не враховано, що податковим органом фактично була реалізована його компетенція на проведення перевірки, у зв'язку з чим спірний наказ не є таким, що порушує права позивача та інтереси шляхом обмежень у реалізації його прав чи безпідставного покладення на нього необґрунтованих обов'язків.

З огляду на неповноту встановлення судами усіх обставин справи, що входять до предмету доказування, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції відповідно до ст.227 Кодексу адміністративного судочинства України.

При новому розгляді, слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального, процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Західної об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 19.06.2014 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.07.2014 скасувати.

Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль