Ухвала суду № 44433102, 20.05.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 року м. Київ К/9991/62651/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.,

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 по справі №0670/275/12 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області, за участю прокуратури Житомирської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія

В С Т А Н О В И Л А

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2012, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Церсаніт Інвест» (далі - ТОВ «Церсаніт Інвест», позивач) до Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області (далі - Новоград-Волинська ОДПІ Житомирської області, відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області (далі - ГУ ДКСУ у Житомирській області, відповідач-2), за участю прокуратури Житомирської області - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області №0007902330/0 від 20.08.2009. Стягнуто з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у Житомирській області на користь ТОВ «Церсаніт Інвест» суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розміром 100000,00грн. згідно податкової накладної №28.6 від 30.03.2009.

Задовольняючи позовні вимоги суди попередніх інстанцій виходили з того, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми податку на додану вартість, яку він фактично сплатив постачальникам товарів (послуг) у попередньому податковому періоді.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач-1 08.10.2012 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який ухвалою від 09.11.2012 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач-1 просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач-1 посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що уповноваженими особами Новоград-Волинської ОДПІ Житомирської області було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Церсаніт Інвест» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в період з 01.04.2009 по 30.04.2009.

За результатами проведеної перевірки контролюючим органом складено акт №1281/05-53/23-30/33529350 від 17.08.2009 та встановлено порушення ТОВ «Церсаніт Інвест» вимог підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на 1235729,00грн.

На підставі висновків викладених у вказаному акті перевірки Новоград-Волинською ОДПІ Житомирської області прийнято податкове повідомлення-рішення №0007902330/0 від 20.08.2009, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на 1235729,00грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу частково відшкодовано з Державного бюджету України податок на додану вартість за травень 2009 року у розмірі 1135729,00грн. Відтак, предметом розгляду у даній справі є правомірність зменшення ТОВ «Церсаніт Інвест» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень 2009 року на 100000,00грн.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 цього Закону суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-яким продажем товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду. А у підпункті 7.7.2. вказано, що у строки, передбачені для сплати податку, платник податку подає податковому органу за місцем свого знаходження податкову декларацію незалежно від того, виникло у цьому періоді податкове зобов'язання чи ні.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 пункту 7.7. статті 7 того ж Закону передбачено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Виходячи зі змісту вказаного підпункту статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» попереднім податковим періодом може бути будь-який податковий період, який передує звітному, тому визначення суми податку на додану вартість, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, може здійснюватися за будь-який попередній податковий період, а не лише за період, який передував звітному.

При цьому, слід зазначити, що право на податковий кредит позивач не втрачає, якщо на дату виникнення цього права він ним не скористався, тобто платник податку має право самостійно приймати рішення щодо реалізації свого права на податковий кредит у майбутніх податкових періодах.

За результатом розгляду справи судами встановлено, що позивачем було дотримано порядок формування податкових зобов'язань та податкового кредиту, а саме: у квітні 2009 року до складу податкового кредиту включено суми податку на додану вартість у загальному розмірі 1209472,83грн. по податкових накладних, які виписані в попередніх звітних періодах, зокрема, у жовтні 2008 року на суму 673,73грн., у грудні 2008 року на суму 1480,40грн., у лютому 2009 року на суму 1773,80грн., у березні 2009 року на суму 1205544,90грн. та які згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних були отримані позивачем у період з 01.04.2009 по 30.04.2009.

Також, як встановлено судами, серед накладних отриманих позивачем у вказаному податковому періоді значиться податкова накладна №28.6 від 30.03.2009 на суму 600000,00грн. (у тому числі 100000,00грн. податок на додану вартість), що згідно реєстру отриманих та виданих податкових накладних була виписана позивачу контрагентом 01.04.2009. Зазначена сума податку на додану вартість віднесена позивачем до складу податкового кредиту квітня 2009 року і відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року, що відповідає приписам підпунктів 7.7.1, 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та спростовує висновок податкового органу про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованістю висновків судів попередніх інстанцій щодо неправомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом першої та апеляційної інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статей 210, 2201, 223, 224, 230, 231, частини п'ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Новоград-Волинської об'єднаної державної податкової інспекції Житомирської області Державної податкової служби залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 21.05.2012 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 20.09.2012 по справі №0670/275/12 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв