МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Миколаїв
12 травня 2015 року Справа № 814/387/15
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Марича Є.В. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу
за позовомПриватного підприємства "Євродор", вул. Мельнична, 22,корп."А",Доманівка,Доманівський район, Миколаївська область,56401
доПервомайської об'єднаної державної податкової інспекції Міндоходів у Миколаївській області, вул. Дзержинського, 18,Первомайськ,Миколаївська область,55213
проскасування наказу від 21.11.2014р. № 933, скасування рішення від 04.02.2014р. № 3, В С Т А Н О В И В:
Приватне підприємство «Євродор» звернулось до суду з позовом до Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Миколаївській області про скасування наказу від 21.11.2014 року та скасування рішення від 04.02.2014 р. №3.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що наказ та оскаржуване рішення прийнято безпідставно та необґрунтовано.
Відповідач проти позову заперечує, зазначає, що Первомайська ОДПІ мала всі підстави для здійснення перевірки ПП "Євродор", а тому твердження позивача про порушення податковим органом вимог податкового кодексу України є необґрунтованими та безпідставними.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши всі матеріали справи, оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржуваний наказ прийнято на підставі запитів Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 12.02.2014 р. № 154/10/14-18-15-22 та 19.08.2014 № 194/10/14-18- 22, в якому міститься інформація про можливі порушення ПГІ ""Євродор" податкового, валютного та іншого законодавства, а саме акт від 09.04.2013 року №266/2220/37797318 про відсутність об'єктів, які підпадають під визначення ст.. 135. 138, 187, 198, 201 ПК України, що свідчить про можливі порушення платником податків ПП ""Євродор" вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з контрагентами, і на запит Первомайської ОДПІ надало не всі первинні документи, перелік яких містить запит від 19.08.2014 № 194/10/14-18-22.
Згідно зі ст. 20 Податкового кодексу України (далі-ПК України), органи державної податкової службі мають право для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаток іх. наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи держави податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставі визначених цим Кодексом; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом,
Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України, контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.
Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб'єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; 2) для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу; 3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, даних платником податків; 4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків податкової накладної покупцю або про порушення правил заповнення податкової накладної; 5) у разі проведення зустрічної звірки; 6) в інших випадках, визначених цим Кодексом.
Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі.
Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.
В ході розгляду справи судом встановлено, що підставою для направлення запиту підприємству є необхідність перевірки в частині формування податкового кредиту та податкових зобов'язань за відповідні періоди, та формування валових доходів, валових витрат.
Однак, позивачем не надано пояснень та їх документального підтвердження на письмовий запит відповідача протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Враховуючи наявність обставин, визначених п.п.78.1.1 п. 78.1 ст. 78 керівником контролюючого органу, прийнято рішення про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Приватного підприємства «Євродор» (арк. с. 13).
Так, Відповідно до пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, зокрема, за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.
Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Таким чином, наказ №933 від 21.11.2014 року прийнято з дотриманням законодавчо визначеної процедури призначення документальної позапланової виїзної перевірки, з зазначенням належних підстав для її призначення та дотриманням обов'язкових умов для її проведення.
Щодо вимоги позивача про скасування рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «Євродор» від 04.02.2015 року суд зазначає наступне.
Підпунктом 16.1.13, 16.1.19 п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.11 п. 20.1 ст. 20 Податкового Кодексу України визначено, що компетенція контролюючих органів та обов'язок платників податків є необхідними умовами для забезпечення виконання приписів частини 1 статі 67 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до п.94.1 ст.94 Кодексу адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Підпунктом 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 Кодексу України передбачено, що арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки.
Процедура допуску посадових осіб до проведення перевірки регламентована статтею 81 Кодексу і однаково застосовується як для документальних, так і для фактичних перевірок.
Згідно п.81.1 ст.81 Кодексу, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення фактичної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи; платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Так, непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки (абзац 5 п.81.1 ст.81 Кодексу).
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
Матеріалами справи підтверджено, що 01.12.2014 року фахівцями Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, згідно із направленнями на проведення перевірки від 81/2201 та 82/2201 від 01.12.2014 р. (арк. с .49,50), виданими на підставі ст. 78 Кодексу та наказу «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Євродор»» від 21.11.2014 р. №933 було здійснено вихід за адресою (вул.. Мельнична, 22а, смт. Доманівка, Миколаївська область), де здійснює господарську діяльність ПП «Євродор» для проведення перевірки. Однак, 01.12.2014 року посадові особи позивача за юридичної адресою були відсутні.
При цьому, при досліджені наданих матеріалів, судом встановлено, що направлення на перевірку від 01.12.2014 р. №81/2201 та 82/2201 містять усі обов'язкові реквізити, передбачені вимогами п. п.81.1 ст.81 Кодексу, а саме: дату видачі направлення, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид перевірки, підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Крім того, направлення підписані керівником Доманівського відділення Первомайської ОДПІ та скріплені печаткою контролюючого органу.
Наведені обставини стали підставою для складання акта від 01.12.2014 р. №4/2/35685424 про відмову від допуску посадових осіб Первомайської ОДПІ до проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Згідно змісту наведеного акта, контролюючий орган повідомив, що відповідно до поштового повідомлення, ПП «Євродор» отримано наказ 3933 від 27.11.2014 р. та повідомлення від 21.11.2014 р. № 2416/10/14-18-22 на проведення перевірки 27.11.2014 року (арк. с. 52).
Відтак, контролюючий орган дійшов висновку, що керівник відповідача знав про проведення перевірки, але не знаходився за юридичної особою підприємства, що свідчить про відмову керівника від проведення перевірки.
Суд зазначає, що відповідно до положень п.81.2 ст.81 Кодексу, у разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки складається акт, який засвідчує факт відмови.
Факт відмови від допуску посадових осіб Відповідача до проведення фактичної перевірки засвідчено актом.
Таким чином, позивачем було відмовлено в допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки, з порушенням вимог ст. 81 Кодексу.
На підставі акта про відмову від проведення документальної позапланової виїзної перевірки головний державний ревізор-інспектор відділу організації та супроводження перевірок платників податків Шинкаренко А.В. звернувся до Голови комісії з проведення реорганізації Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області, з проханням застосувати адміністративний арешт майна ПП «Євродор».
За результатами розгляду зазначеного звернення Головою комісії Левицькою І.М. прийнято рішення "Про застосування адміністративного арешту майна платника податків" від 04.02.2015 р., яким застосовано умовний адміністративний арешт майна позивача (арк. с. 53).
Так, відповідно до п. 94.6 ст. 96 Кодексу керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна (пп.94.6.1); іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження (пп.94.6.2).
Наказом Міндоходів України «Про функціональні повноваження структурних підрозділів територіальних органів мін доходів» від 30.12.2013 р. №888 затверджено перелік та зміст функцій, які здійснюють структурні підрозділи головних управлінь Міндоходів в областях, містах Києві та Севастополі. Міжрегіонального головного управління Міндоходів - центрального офісу з обслуговування великих платників податків (Додаток 1 до Наказу №888), а також перелік та зміст функцій, які здійснюють структурні підрозділи державних податкових інспекцій у районах, містах (крім мст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднаних та спеціалізованих державних податкових інспекцій з обслуговування великих платників податків (Додаток 3 до Наказу №888).
Так, згідно п.1.117 Додатку 1 до Наказу №888, відповідні структурні підрозділи Первомайська ОДПІ, виконуючи функцію з організації роботи щодо застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банку, фінансових санкцій до платників єдиного внеску, здійснюють лише процедури щодо організації роботи підвідомчих підрозділів ДПІ щодо застосування адміністративного арешту майна, підготовки пропозицій стосовно застосування адміністративного арешту майна та коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на рахунках у банку такого платника податків.
Більш того, положеннями п.3.117 Додатку 3 до Наказу №888 на відповідні підрозділі ДПІ покладено здійснення функції з застосування адміністративного арешту (арешту) майна платників податків та/або зупинення видаткових операцій на їх рахунках у банку, а також проведення комплексу робіт із застосування адміністративного арешту майна та коштів на рахунку платника податків, який має податковий борг, та/або зупинення видаткових операцій на рахунках у банку такого платника податків тощо.
Таким чином, на думку суду, прийняття рішення щодо застосування адміністративного арешту відноситься виключно до компетенції державної податкової інспекції районного рівня, що в свою чергу не суперечить приписам п. 94.6 ст. 96 Кодексу.
Отже, суд приходить до висновку, що наказ Первомайської ОДПІ ГУ Міндоходів у Миколаївській області від 21.11.2014 р. та рішення від 04.02.2015 р. про застосування адміністративного арешту прийняті у відповідності до норм чинного законодавства, а також на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачених Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Вирішуючи спір, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідачем надано суду докази правомірності своїх дій.
Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є документально та нормативно не обґрунтованими, а тому не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. 2, 7, 17, 94, 158, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.
Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.
Суддя Є. В. Марич
Судове рішення № 44431368, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 12.05.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/387/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: