Ухвала суду № 44430163, 26.05.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 802/240/15-а

Головуючий у 1-й інстанції: Сало П.І.

Суддя-доповідач: Залімський І. Г.

26 травня 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Залімського І. Г.

суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О. ,

секретар судового засідання: Лозінська Н.В.,

за участі:

представника позивача: Дробахи С.В.,

представника відповідача: Янушкевич А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Газо-Мер" до Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

В лютому 2015 року приватне підприємство "Газо-Мер" звернулось до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Вінницької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року позов задоволено.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року скасувати, прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неповного з'ясування обставин справи і, як наслідок, невірного вирішення справи та прийняття необґрунтованої постанови.

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просив вимоги, що в ній викладені, задовольнити.

Представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.08.2014 року позивач подав декларацію з ПДВ за липень 2014 року № 9048315350 разом із додатком 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" (а.с. 13-17).

19.09.2014 року на підставі п. 203.2 ст. 203 ПК України старшим державним ревізором-інспектором відділу контролю за декларуванням ПДВ управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Вінницької ОДПІ Непокритою І.М. було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих ПП "Газо-Мер" у вищевказаній податковій декларації, за результатами якої складено акт № 868/15-3/38394813 про порушення підприємством вимог п. 201.10 ПК України та завищення у зв'язку з цим податкового кредиту за липень 2014 року на суму 15 826 грн. (а.с. 20-22).

Відповідач зазначив, що позивач ПП "Газо-Мер" неправомірно відніс до складу податкового кредиту за липень 2014 року податок на додану вартість в сумі 15 826 грн. внаслідок порушення термінів подання копій документів до додатку 8 податкової декларації з ПДВ, визначених у п. 201.10 ПК України, оскільки скаргу на контрагента ПП "Вінниця-Трак", який не зареєстрував податкову накладу в ЄРПН, було подано 20.08.2014 року, а необхідні підтверджуючі документи до неї - 21.08.2014 року.

Не погодившись з такими висновками, позивач подав письмові заперечення на акт камеральної перевірки № 76 від 25.09.2014 року (а.с. 24-25), які були відхилені Вінницькою ОДПІ листом за № 22377/10/15-3 від 02.10.2014 року (а.с. 71).

07.10.2014 року відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0033271503, яким ПП "Газо-Мер" збільшено грошове зобов'язання з ПДВ за основним зобов'язанням на суму 15 826 грн. та за штрафними санкціями на суму 7913 грн. (а.с. 23).

14.10.2014 року в порядку адміністративного оскарження позивач подав первинну скаргу до Головного управління Міндоходів у Вінницькій області, за результатами розгляду якої винесено рішення № 16400/10/02-32-10-02-11 від 30.10.2014 року про скасування податкового повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ № 0033271503 від 07.10.2014 року у зв'язку з його невідповідністю наказу Міністерства фінансів України № 1236 від 28.11.2012 року про затвердження Порядку направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків. Водночас скаргу ПП "Газо-Мер" по суті залишено без задоволення та зобов'язано Вінницьку ОДПІ скласти і направити платнику податків нове податкове повідомлення-рішення (а.с. 26-28).

З урахуванням вказаного рішення ГУ Міндоходів у Вінницькій області відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0041751503 від 11.11.2014 року про збільшення ПП "Газо-Мер" грошових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 23 739 грн., в тому числі 15 826 грн. за основним зобов'язанням та 7913 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 29).

Позивач не погоджується з такими висновками відповідача та прийнятим на їх підставі податковим повідомленням-рішенням, а тому звернувся до суду з вимогою визнати його протиправним та скасувати.

Задовольняючи позов ПП "Газо-Мер" суд першої інстанції виходив з того, що позивач дотримався строків подання копій документів до додатку 8 податкової декларації з ПДВ, а тому правомірно сформував податковий кредит за липень 2014 року.

Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Встановлено, що 30.05.2014 року між ПП "Вінниця-Трак" та ПП "Газо-Мер" було укладено договір поставки нафтопродуктів № 12, відповідно до пункту 1.1 якого ПП "Вінниця-Трак" зобов'язувалося передати, а ПП "Газо-Мер" прийняти та оплатити нафтопродукти в кількості, асортименті, по цінам, в терміни, відповідно до умов договору, додатків до нього, що є невід'ємними частинами договору (а.с. 7-9).

Факт поставки вказаного товару підтверджується видатковою накладною № 18 від 02.07.2014 року та податковою накладною № 1 від 02.07.2014 року (а.с. 10, 12).

Оплату за придбаний товар здійснено в повному обсязі згідно з платіжним дорученням № 1612 від 04.07.2014 року (а.с. 11).

Надані позивачем документи є первинними документами у розумінні вимог статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та у своїй сукупності підтверджують факт здійснення спірної господарської операції та право позивача на формування податкового кредиту по взаємовідносинах з ПП "Вінниця-Трак" за липень 2014 року в сумі 15 826 грн.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України (діючого на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку-продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Встановлено, що ПП "Вінниця-Трак" не зареєстрував податкову накладну № 1 від 02.07.2014 року, виписану щодо поставки товару для ПП "Газо-Мер", хоча був зобов'язаний це зробити відповідно до п. 11 підрозділу 2 "Особливості справляння податку на додану вартість" Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України відсутність факту реєстрації платником податку-продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.

Згідно з абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України у разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. Таке право зберігається за ним протягом 60 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

20.08.2014 року, тобто в останній день граничного строку декларування, позивач подав до Вінницької ОДПІ декларацію з ПДВ за липень 2014 року № 9048315350 разом із додатком 8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних)" (а.с. 13-17).

Копії документів, які засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням товарів у ПП "Вінниця-Трак" (видаткова накладна № 18 від 02.07.2014 року та платіжне доручення № 1612 від 04.07.2014 року), не були надані податковому органу одночасно із скаргою на контрагента, тобто разом з додатком 8 до декларації з ПДВ № 9048315350 від 20.08.2014 року. Разом з цим, позивач подав вказані копії документів листом № 77 від 25.09.2014 року (а.с. 19), тобто в межах строку передбаченого абз. 11 п. 201.10 ст. 201 ПК України.

Виходячи з цього колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що ненадання позивачем одночасно із скаргою на постачальника ПП "Вінниця-Трак" документів, які засвідчують факт сплати ПДВ у зв'язку з придбанням товару, не може бути підставою для виключення з податкового кредиту відповідних сум податку.

Слід також зауважити, що податковий орган під час проведення перевірки не скористався своїм правом щодо витребування у платника податків копій підтверджуючих документів, яке передбачене пп. 20.1.14 п. 20.1 ст. 20 ПК України. Під час прийняття спірного рішення відповідач також не врахував заперечення на акт перевірки № 76 від 25.09.2014 року (а.с. 24-25), до якого ПП "Газо-Мер" долучило ті документи, які засвідчують факт сплати ним ПДВ у зв'язку з придбанням товарів в ПП "Вінниця-Трак", і про відсутність яких зазначено в акті перевірки № 868/15-3/38394813 від 19.09.2014 року, хоча в силу вимог п. 86.7 ст. 86 ПК України заперечення на акт перевірки є невід'ємною частиною акту перевірки.

Окрім того, згідно з абз. 12 п. 201.10 ст. 201 ПК України надходження заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.

Проте всупереч вищевказаним вимогам закону відповідач не провів документальної перевірки контрагента позивача ПП "Вінниця-Трак" для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з ПДВ за спірною операцією, що у судовому засіданні підтвердив представник відповідача.

Враховуючи наведені обставини в сукупності, колегія суддів апеляційного суду вважає необґрунтованими та безпідставними висновки відповідача про завищення ПП "Газо-Мер" податкового кредиту за липень 2014 року на суму 15826 грн., сформованого у зв'язку з придбанням товару у ПП "Вінниця-Трак". Відтак, податкове повідомлення-рішення Вінницької ОДПІ № 0041751503 від 11.11.2014 року є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 198 та статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Вінницькій області залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 березня 2015 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 28.05.2015р.

Головуючий Залімський І. Г.

Судді Смілянець Е. С.

Сушко О.О.