Ухвала суду № 44429826, 20.05.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2015 р.м.ОдесаСправа № 814/5066/13-а

Категорія: 8.3 Головуючий в 1 інстанції: Середа О. Ф.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді - Запорожана Д.В.,

судді - Домусчі С.Д.,

судді - Шеметенко Л.П.

при секретарі: Топор О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Міндоходів у Миколаївській області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Засільське ХПП» Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Міндоходів у Миколаївській області про скасування рішень,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Засільське ХПП» звернулося до суду з позовом до Жовтневої ОДПІ Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2013 року №№ 0000062301 та 0000022301.

Свої позовні вимоги ПАТ «Засільське ХПП» обґрунтувало незаконністю спірних рішень.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року вищенаведений позов було задоволено. Скасовано спірні рішення.

В апеляційній скарзі Жовтневої ОДПІ Міндоходів у Миколаївській області просить скасувати вищенаведену постанову, як таку, що прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права і прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Приймаючи оскаржену постанову суд першої інстанції виходив з обґрунтованості даного позову та наявності підстав для його задоволення.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем було проведено перевірку позивача за 2012 рік, результати якої відображені в акті від 19 грудня 2012 року № 933/22-0095006 /а.с. 10-30/.

В акті перевірки здійснено висновок про порушення позивачем п. 138.1 ст. 138 і п. 198.3 ст. 198 ПК України, наслідком чого стало заниження ПДВ на 225870 гривень та податку на прибуток на 237164 гривень. Зміст порушень полягав у лише документальному оформленні отримання послуг позивачем від ТОВ «Дейверс Інвест» без їх реального виконання в натурі на підставі податкової накладної, яка не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 січня 2013 року № 0000022301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму у 338805 гривень (основний платіж - 225870 гривень, штрафні санкції - 112935 гривень) та № 0000062301 про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму у 355746 гривень (основний платіж - 237164 гривень, штрафні санкції - 118582 гривень) /а.с. 8, 9/.

Підставою для вищенаведених висновків податкових органів стало наступне.

Так, податкові органи не змогли провести зустрічну звірку ТОВ «Дейверс Інвест» у зв'язку з його відсутністю за зареєстрованим місцезнаходженням.

Після здійснення вищенаведених господарських операцій з позивачем його було визнано банкрутом.

В кінці 2012 року ТОВ «Дейверс Інвест» податкову звітність не подавало.

Податкова накладна, яка була отримана позивачем від зазначеного контрагента, містить помилки у податковому номері підприємства і ініціалах директора підприємства та взагалі не зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 1 ст. 138 ПК України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Таким чином, податковий кредит та валові витрати може бути збільшено виключно у разі реального здійснення господарських операцій.

Позивач має у власності нежитловий об'єкт нерухомості /а.с. 72-75/.

Основним видом діяльності ТОВ «Дейверс Інвест» є будівництво та ремонтні роботи /а.с. 78-79/.

ТОВ «Дейверс Інвест», на час виконання вищенаведених послуг, мало ліцензію Державного архітектурно-будівельної інспекції України на право здійснення господарської діяльності пов'язаної зі створенням об'єктів архітектури від 25 серпня 2011 року № 591344 /а.с. 81-82/.

2 липня 2012 року позивач уклав з ТОВ «Дейверс Інвест» договір щодо виконання ремонтних робіт на своєму вищенаведеному об'єкті нерухомості /а.с. 63-65/.

Зазначені роботи були виконані у повному обсязі.

Надання вищенаведених послуг зазначеним контрагентом підтверджується: актом приймання виконаних будівельних робіт за липень 2012 № ОУ-0731/24 (КБ-2б), довідкою про вартість виконаних робіт за липень 2012 (КБ-3) та податковою накладною від 31 липня 2012 року № 222 /а.с. 66-70, 71, 84/.

Позивач сплатив вартість зазначених ремонтних робіт /а.с. 85/.

Таким чином, факт виконання зазначених робіт ТОВ «Дейверс Інвест» для позивача доводиться вищенаведеними належними та допустимими доказами.

Суд не приймає до уваги доводи податкового органу у зв'язку з тим, що відсутність можливості проведення перевірки, визнання банкрутом та неподання звітності вже після виконання господарської операції самі по собі (при наявності належним чином оформленої документації) жодним чином не свідчать про її (господарську операцію) відсутність взагалі.

Щодо інших доводів апелянта.

Так, вищенаведена податкова накладна містить правильні ініціали директора та податковий номер підприємства, а саме ОСОБА_1 та 372120504664 /а.с. 84/.

Податкова звітність позивача за відповідний період містить відомості про зазначену податкову накладну з правильними реквізитами /а.с. 113/.

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних позивача теж містить правильні відомості щодо наведеної податкової накладної /а.с. 128/.

Мається квитанція про факт реєстрації зазначеної податкової накладної в ТОВ «Дейверс Інвест» Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с. 115/.

Окрім того, матеріали справи містять витяг з Єдиного реєстру податкових накладних щодо її реєстрації належним чином.

Таким чином, доводи апелянта щодо невідповідності реквізитів зазначеної податкової накладної та її не реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних не відповідають дійсності.

Отже, колегія судів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість даного позову та наявність підстав для його задоволення.

Частиною 1 ст. 200 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги, колегія суддів, вважає не суттєвими та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Міндоходів у Миколаївській області - залишити без задоволення.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 червня 2014 року у справі за позовом приватного акціонерного товариства «Засільське ХПП» Жовтневої об'єднаної Державної податкової інспекції Міндоходів у Миколаївській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 10 січня 2013 року №№ 0000062301 та 0000022301 - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання судового рішення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі виготовлена 25 травня 2015 року

Головуючий /Д.В. Запорожан/

Судді /С.Д. Домусчі/

/Л.П. Шеметенко/